«НАТО чи не-НАТО?» – дискусія малих країн альянсу
Ідея написання цього нарису виникла після прочитання в європейській версії видання Politico невеликої публікації про виступ прем’єра сусідньої Словаччини Роберта Фіцо, у якому він ставить під сумнів 5-ту статтю договору НАТО про колективну оборону в Європі.
Привертає увагу той факт, що дискусія на цю тему триває навіть тоді, коли в багатьох країнах ширяться диверсії, теракти й навіть відкриті акти агресії, сліди яких явно ведуть до Москви. Усе більше держав визнають путінську Росію загрозою своїй безпеці та починають уживати тих чи інших заходів для захисту від подальших актів агресії.
Одним із найважливіших способів такого захисту, без сумніву, є єдність і зміцнення системи колективної безпеки, якою і є НАТО. Це стосується всіх країн Європи, включно з Британією та такими континентальними «важковаговиками», як Німеччина та Франція. Але особливо це стосується невеликих європейських держав, які самостійно не спроможні витримати навіть так звану гібридну агресію з об’єктивних причин. Серед таких держав можна назвати країни Балтії та Скандинавії, які активно просувають заходи колективної безпеки в межах НАТО та регіональних об’єднань, уживають заходів на національному рівні, а також, у міру своїх можливостей, допомагають Україні.
На цьому тлі дисонансом лунають заяви прем’єра невеликої сусідньої Словаччини Роберта Фіцо.
З одного боку, його можна зрозуміти. Невелика 5,5-мільйонна держава, яка після розпаду СРСР та радянського блоку, а також після культурного й спокійного «розлучення» зі «старшим чеським братом/сестрою» досягла вельми солідного за східноєвропейськими мірками рівня розвитку економіки та рівня життя. Невелика мальовнича країна в Низьких і Високих Татрах, багата на історико-культурні й природні пам’ятки, замки, печери, гірськолижні й бальнеологічні курорти та інші артефакти спокійного й комфортного європейського «дольче віта».
Очевидно, що прем’єру Словаччини та багатьом громадянам цієї країни навіть подумати страшно про те, що все це може зруйнувати війна, яка вирує в сусідній Україні. Тому, повторимося, реакцію Фіцо, який із тремтінням у голосі говорить про неприпустимість утягування його країни у війну, суто по-людськи зрозуміти можна.
Але, з іншого боку, у Словаччині, як і в інших країнах Європи, наростає хвиля диверсій, вибухів і пожеж. У Словаччині мають нарешті дійти розуміння того, що просто так відсиджуватися за «широкою спиною» України, яка воює вже скоро п’ять років, не можна бодай для того, щоб зберегти ту ідилію, якою зараз насолоджуються її жителі. Адже якщо Україна не встоїть, то путінська навала може вийти зокрема й на кордони Словаччини.
Зате, повторимося, це добре розуміють в інших малих країнах Європи та НАТО, включно з тими, яким немає за кого ховатися в разі прямої агресії, оскільки вони безпосередньо межують із путінською Росією. Тому вони, у міру своїх можливостей, готуються до можливої агресії, намагаються припиняти диверсійні акти на своїй території та давати їм відсіч, виступають за зміцнення системи колективної безпеки й допомагають Україні.
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо давно стверджує, що підхід західних країн до Росії та тривала підтримка України загрожують війною, старанно оминаючи той факт, що війна вже давно триває, і її причиною є зовсім не підтримка Заходом України, а імперіалістична агресія та реваншизм Москви. Так само він ігнорує ту обставину, що, якби Україна не встояла, путінські війська вже могли б опинитися на кордоні Словаччини або навіть у самій Словаччині.
Тим не менш, словацький прем’єр Фіцо ставить під сумнів статтю 5 статуту НАТО про взаємну оборону, як зазначає видання Politico.
Роберт Фіцо заявив, що не хоче, аби його країна була втягнута у війну через статтю 5 угоди НАТО про взаємну оборону, що порушує нові питання щодо його відданості альянсу.
«Ситуація ніколи не була такою серйозною та напруженою, як зараз, з точки зору ймовірності загальноєвропейського військового конфлікту», — визнав він.
«Я не хочу, щоб Словаччина була втягнута в будь-який військовий конфлікт через статтю 5, — заявив Фіцо. – Ми є частиною НАТО, ми цінуємо це та віддані співпраці й виконанню наших зобов’язань. Але як прем’єр-міністр я зроблю все, що в моїх силах, аби Словаччина ніколи не була втягнута у військовий конфлікт».
Вважається, що, згідно зі статтею 5 НАТО, збройний напад на одного із союзників розглядається як напад на всіх 32 членів. Вона застосовувалася лише один раз — після терактів 11 вересня 2001 року в США.
Заява Фіцо підкреслює зростаючу тривогу в Європі на тлі загострення напруженості у відносинах із Росією та ескалації її кампанії диверсій, порушень повітряного простору й кібератак по всьому континенту.
Фіцо, якого вважають одним із найлояльніших до Кремля лідерів Європи, також давно стверджує, що підхід західних країн до Росії та тривала підтримка України загрожують війною з Москвою.
«Іноді ми схильні маскувати свою нездатність розв’язати такі проблеми, як нелегальна міграція, конкуренція та високі ціни на енергоносії, вдаючись до войовничих заяв: «Давайте воювати», — сказав Фіцо.
«Заради всього святого, з ким ми хочемо воювати? З ким?» — запитав він.
«Чи можете ви собі уявити, пані та панове, що буде застосовано статтю 5 договору НАТО? — сказав він. — Чи може хтось уявити, що нам скажуть: «Підготуйте 5000 солдатів, 10000 солдатів», і вони підуть кудись воювати? І ми навіть не знатимемо, з ким, чому і заради чого».
Водночас останнім часом у Словаччині зафіксовано кілька серйозних інцидентів та спроб диверсій, спрямованих проти оборонно-промислового комплексу, що виробляє продукцію для України.
Запобігання диверсії на заводі дронів (серпень 2026 року): правоохоронні органи Словаччини спільно з розвідкою успішно відвернули підпал заводу з виробництва безпілотників української компанії Skyeton на сході країни; було затримано трьох іноземних громадян (двох у Словаччині, одного в Німеччині), у яких вилучили мобільні телефони, рукописний план та велику партію запалювальної суміші, схожої на напалм. За даними розслідувань, в інциденті простежується російський слід: відповідальність намагалося взяти маловідоме «антивоєнне» угруповання, пов’язане з РФ. У момент планованої атаки на підприємстві перебувало близько 70 співробітників, повідомляє агентство Reuters.
Масштабна пожежа на заводі боєприпасів ZVS Holding (16 вересня 2026 року): у місті Сніна на сході Словаччини сталася велика пожежа у виробничому цеху найбільшого оборонного підприємства країни, що випускає снаряди великого калібру. Офіційна версія влади наразі — випадкове займання на даху під час ремонтних робіт, які проводила стороння підрядна організація (імовірно, через зварювальні роботи). Жертв немає, вибухові речовини в цьому конкретному цеху не оброблялися. Однак через серію аналогічних інцидентів на оборонних об’єктах по всій Європі спецслужби ретельно перевіряють цей випадок на предмет прихованого саботажу, повідомляє словацьке видання Noviny.
Вибух на нафтопереробному заводі Slovnaft (серпень 2026 року): на єдиному в Словаччині НПЗ пролунав вибух. Інцидент розслідувався як технологічна подія, однак він збігся в часі із загальним зростанням гібридних загроз критичній інфраструктурі в регіоні, повідомляє словацьке видання Aktuality.
Ці події відбуваються на тлі офіційних попереджень європейських спецслужб і лідерів країн ЄС (включно з Францією, Польщею та Латвією) про активізацію «гібридної війни» з боку Росії, яка охоплює підпали, прихований саботаж і вербування виконавців для атак на військові та інфраструктурні об’єкти країн НАТО.
Естонія заявила про плани негайно закрити кордон із Росією в разі оголошення мобілізації, повідомляє видання ERR.
Естонія готова негайно закрити кордон із Росією у разі оголошення в країні загальної мобілізації. Рішення залежатиме від оцінки загрози, заявив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал після засідання кабінету міністрів із питань безпеки, де обговорювалися можливі сценарії мобілізації в Росії.
«Кордон можна закрити й одразу, як ми вже робили в тих випадках, коли на прикордонних пунктах відбувалися якісь заворушення», — сказав Міхал.
Він додав, що Департамент поліції та прикордонної охорони й міністр внутрішніх справ готові швидко закрити прикордонні пункти. Наразі час роботи погранічних пунктів уже скорочено, також там діє повний митний контроль. Як уточнив прем’єр, естонська влада вживатиме заходів залежно від того, чи буде оголошено мобілізацію в Росії та в якій формі.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна підтвердив, що уряд обговорював різні сценарії на випадок масового призову в РФ. За його словами, загальна мобілізація може посилити внутрішню напруженість у Росії та збільшити міграційний тиск на Європу, тому європейські держави повинні враховувати такий сценарій під час оцінювання загроз безпеці.
Згідно з даними західних розвідок, Кремль може оголосити мобілізацію після виборів до Держдуми.
Президент України Володимир Зеленський наприкінці липня також заявляв, що Володимир Путін може оголосити примусовий призов після вересневого голосування.
Джерела The Economist, близькі до Кремля, допускали проведення нової мобілізації за указом 2022 року, який продовжує діяти. За їхньою оцінкою, у цьому випадку на фронт можуть відправити ще 300–400 тис. осіб.
Литва підготувала план евакуації населення до Польщі на випадок нападу Росії, повідомляє Polskie Radio.
Влада Литви підготувала детальний план евакуації населення на випадок військової загрози або серйозної кризи, що передбачає зокрема вивезення жителів Вільнюса до Польщі. Влада Подляського воєводства в Польщі, за інформацією видання, наразі готує регіон до можливої ролі транзитного коридору для жителів країн Балтії.
Згідно з литовським планом, черговість і маршрути евакуації залежатимуть від місця та масштабу загрози. При цьому вивезення населення має розпочатися ще до виникнення безпосередньої небезпеки.
«Влада країни рік тому представила оновлений план, згідно з яким одним із напрямків евакуаціїі зі столиці має стати Польща», — розповів Polskie Radio представник Департаменту цивільного захисту Вільнюського
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 вересня 2026
