«Картинки з виборів» у путінській Росії
Путін отримав на виборах до Держдуми результат, необхідний для демонстрації підтримки війни.
«Єдина Росія», за попередніми результатами виборів до Держдуми, отримує вищий показник, ніж п’ять років тому, і, ймовірно, конституційну більшість. Вищою є й явка, порівняно з даними 5-річної давнини. Це має вигляд наочної демонстрації реалізованого заклику Володимира Путіна підтримати війну голосуванням на виборах до Держдуми.
На момент написання цього нарису, після обробки майже 33% протоколів, партія набирає 56,97% голосів, КПРФ – 13,95%, ЛДПР – 9,26%, «Нові люди» – 8,06%, «Справедлива Росія» – 5,22%.
У 2021 році у «ЄР» було 49,82% (+7,15 в.п.), у КПРФ – 18,93% (−4,98 в.п.), ЛДПР – 7,55% (+1,71 в.п.), «Нових людей» – 5,32% (+2,74 в.п.), «СР» – 7,46% (−2,24 в.п.).
Попередні результати дозволяють «Єдиній Росії» розраховувати на збереження конституційної більшості. Під час обробки близько чверті бюлетенів кандидати від партії лідирували у 181 одномандатному окрузі, а результат за списками давав їй ще близько 125 місць, згідно з розрахунками «Інтерфаксу». Крім того, «ЄР» отримає частину мандатів за рахунок перерозподілу голосів партій, які не подолали 5-відсотковий бар’єр. У нинішньому скликанні «ЄР» мала 324 мандати.
Перші офіційні результати виявилися значно вищими за дані провладних екзитполів. ВЦВОМ оцінював результат «ЄР» у 49,4%, ІНСОМАР — у 52,8%. Однак соціологи не проводили опитувань у частині прикордонних та анексованих регіонів, деяких республіках Північного Кавказу й віддалених північних територіях, а також серед військових та тих, хто проголосував через ДЕГ (дистанційне електронне голосування). Тому обидві служби заздалегідь попереджали, що підсумковий показник «ЄР» може бути вищим.
Зросла й явка. До закриття дільниць вона становила 56,66% проти 51,72% у 2021 році — майже на п’ять відсоткових пунктів більше. Видання «Коммерсантъ» зазначає, що після врахування бюлетенів, які ще не потрапили до статистики на момент закриття дільниць, підсумкова явка може перевищити 60%. Це зробило б її однією з найвищих на думських виборах.
Спостерігачі називають ці вибори «надзвичайно жорсткими»: замість свят, розіграшів і пиріжків — дисципліна та порядок. У п’ятницю, коли голосував переважно підконтрольний електорат бюджетників, виборців змушували приходити на дільниці, а в неділю, коли зросла частка протестного електорату, з’явилися перешкоди для голосування.
Найпомітніший епізод стався в Москві: через збій електронної системи списків на частині дільниць виборці до кількох годин чекали на отримання паперового бюлетеня. Заступник голови Московської міської виборчої комісії Дмитро Реут пояснив збій зовнішніми кібератаками.
Ще один тренд цієї кампанії – безпрецедентний тиск на спостерігачів, яких масово видаляли з дільниць під різними приводами. КПРФ до ранку другого дня повідомляла щонайменше про 1175 таких випадків.
На Далекому Сході та в Сибіру спостерігачі зафіксували незвично багато повідомлень про розкриті сейфи й пакети з бюлетенями, переклеєні пломби, проблеми з підписами та печатками.
Про фальсифікації, недопуск і тиск на спостерігачів, аж до фізичного впливу, повідомляють і західні медіа, які мають свою мережу в Росії.
Навіщо Кремлю цей результат – навіть не приховувалося. Напередодні голосування Путін фактично запропонував сприймати вибори як демонстрацію суспільної підтримки армії. Він заявив, що вибір росіян має «ще раз продемонструвати, що за нашими солдатами стоять мільйони людей», і назвав участь у голосуванні внеском у зміцнення країни.
Тепер «Держдума буде серйозно укріплена фронтовиками», заявив один із лідерів федерального списку «Єдиної Росії», воєнкор Євген Піддубний увечері в ефірі «России 1».
«Россия 1» показала в прямому ефірі «Вестей недели» інтерв’ю з лідером КПРФ Геннадієм Зюгановим, у якому він прокоментував підсумки виборів. Зюганов поскаржився на фальсифікації (не вживаючи цього слова) та зняття спостерігачів партії з виборів, назвавши те, що відбувається, поверненням «лихих 90-х».
За словами лідера КПРФ, який завжди ревно підтримував Путіна та його режим, попереднє опитування показувало у партії від 18 до 30 відсотків голосів.
«На жаль, є цілі регіони, наприклад, у Воронежі в мільйонному місті, зняли всіх спостерігачів абсолютно незаконним чином».
На запитання журналіста, чи задоволена КПРФ тим, що наразі набирає 13–14 відсотків після 19 відсотків на минулих виборах, Зюганов запропонував обговорити це пізніше:
«Якщо це в результаті й було, давайте підрахуємо все завтра. У нас до 10-ї ранку будуть усі дані з місць, і ми їх зіставимо з тими, які оголошують. На жаль, під час виборчих кампаній виявилися ті тенденції, які прийшли сьогодні з лихих 90-х. Цього допускати категорично не можна».
«Але у нас практично в усіх регіонах будуть живі конкретні протоколи, які засвідчать наші штаби та контролери. Будемо рахувати завтра до 10-ї остаточний результат. Я подивився деякі таблиці, які зараз екрани крутили нам протягом трьох годин. Вони не відображають жодної тенденції та реальної картини», – сказав Зюганов.
«Примусове голосування, недопуск спостерігачів… вибори в Росії, організовані Кремлем», — саме так вибори в путінській Росії описує французьке видання Le Monde.
У останній із трьох днів голосування журналісти та спостерігачі, які перебувають на місцях, розповідають газеті Le Monde про те, що відбувається на виборчих дільницях.
У Москві та Московській області війна наздогнала виборців. На світанку третього та останнього дня парламентських виборів Україна завдала удару сотнями дронів по російській столиці та її передмістях. Попередні дані: щонайменше двоє загиблих, 400 евакуйованих, кілька пошкоджених будинків.
«Безпрецедентна атака явно була спланована з метою зриву виборів», — заявив мер Москви Сергій Собянін.
Він, звісно, не згадав про російські удари, які в суботу ввечері призвели до загибелі щонайменше чотирьох осіб на околицях Києва.
Запевнивши, що з суботи Росія збила понад 1 600 дронів, із яких 450 були націлені на Москву, він попередив: «Ворог не досяг своєї мети».
Голова виборчої комісії Елла Памфілова, зі свого боку, заявила про «понад тисячу» кібератак, які, будучи спрямованими проти системи електронного голосування, є «ознаками втручання з боку України».
Ці парламентські вибори — перші від початку війни у лютому 2022 року. Цього літа війна увійшла в повсякденне життя росіян: удари українських дронів по нафтопереробних заводах, складах гігантів електронної комерції та інших об’єктах інфраструктури розвіяли ілюзію нормального життя, яку досі підтримував Кремль.
Тим часом як у суспільстві зростають втома та розчарування, Путін активно включився у передвиборчу кампанію з гаслом: кожен добропорядний громадянин повинен проголосувати.
«Це стане нашою спільною відповіддю тим, хто прагне послабити Росію, стримати її розвиток, позбавити нас суверенітету й права самостійно визначати свою долю», — наголосив Путін у телезверненні 16 вересня.
Це звернення постійно повторювалося по телебаченню та в прокремлівських соціальних мережах протягом усіх трьох днів голосування, оскільки, як і всі вибори з часів пандемії Covid-19, ці парламентські вибори проходять від ранку п’ятниці до вечора неділі.
«Це дає місцевій владі весь необхідний час для реалізації цілей Путіна: підштовхнути лояльних до режиму виборців, часто під тиском, піти проголосувати, щоб максимально підвищити явку й сприяти перемозі «Єдиної Росії» — президентської партії, незважаючи на стрімке падіння її популярності. Але також і відрадити всіх інших — тих, хто вагається, та опозиціонерів — від участі в голосуванні, щоб обмежити вираження невдоволення біля виборчих скриньок», — зазначає Марк, незалежний журналіст із Москви.
Щоб втілити заклик Путіна в життя, прийнятні будь-які засоби. Основний метод: заохочення електронного голосування, яке часто стає джерелом фальсифікацій.
«На одній із виборчих дільниць у Москві виборців без права вибору направляли до електронного термінала, обладнаного камерою. Після натискання кнопки «Розпочати голосування» їх змушували голосувати на великому екрані на очах у натовпу спостерігачів, що дуже далеко від таємниці голосування, яка гарантується при будь-якому волевиявленні», — розповідає Марк.
Недивно, що в Москві явка на електронне голосування була в 100 разів вищою, ніж на попередніх парламентських виборах 2021 року, тоді як явка безпосередньо на виборчих дільницях залишалася низькою.
У Пермі незалежне медіа «Пермь 36,6» зафіксувало практики, спрямовані на те, щоб змусити залежних від уряду росіян (держслужбовців, учителів, лікарів…), а також працівників великих підприємств проголосувати за «Єдину Росію».
«У цьому й полягає головна мета триденного голосування: таких виборців легше мобілізувати вже з п’ятниці, робочого дня. Потім влада може утримувати їхні бюлетені протягом двох ночей…», — пояснює Петро, журналіст «Пермь 36,6», який також побажав залишитися анонімним.
Він повідомив про більш конкретні випадки фальсифікацій, підкріплюючи свої слова відеозаписами: підміна бюлетенів уночі та підозрілі дії членів виборчої комісії, які метушаться в рукавичках біля скриньок…
Крім того, влада з усіх сил намагалася не допустити незалежних спостерігачів на виборчі дільниці, часом вдаючись до насильства.
«Вони вербували молодих активістів віком від 20 до 25 років, яких ідеологічно обробили й переконали, що ми — «вороги», — розповів газеті Le Monde Сергій, незалежний спостерігач із Казані.
«Вони поводилися агресивно, погрожуючи розбити наші мобільні телефони. Поліція не реагувала», — каже він.
Як запобіжний захід Сергій залишив виборчу дільницю, де збирався залишатися до підрахунку голосів.
«Ми не побачимо реальності, яка ховається за сфальсифікованою перемогою кремлівської партії», — із жалем констатує він.
Подібні сцени повторювалися повсюдно, часом за співучасті поліції.
«Нас усіх вигнали з виборчих дільниць. Двох наших спостерігачів затримали, і протягом чотирьох годин, проведених у поліцейському відділку, їх били по ногах і погрожували ножем біля горла. Нас попередили: політика небезпечна для здоров’я!» — розповів Le M
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 вересня 2026
