Місцеві вибори в Німеччині: (не)перемога ультраправих, провал ХДС канцлера Мерца та вічно жива ліва ідея
Резонансні місцеві вибори в Німеччині 20 вересня відбувалися в землі Мекленбург-Переднє Помор’я та в столичному Берліні, який має статус землі. Вибори дали зовсім не ті результати, які напередодні рекламували щодо Мекленбурга, до якого через медіа було прикуто всю увагу, а також вельми цікаві результати по Берліну, яким приділяють незаслужено мало уваги.
Скільки б не кричали про «перемогу ультраправих» у Мекленбурзі-Передньому Помор’ї, у підсумку уряд у цій землі сформують лівоцентристи із Соціал-демократичної партії разом із партнерами (залежно від остаточних підсумків), і жодних ультраправих із «АдН» в уряді не буде.
Ще цікавіші результати виборів у Берліні, де найбільше — близько 25% — здобули радикальні Ліві (Die Linke) із гаслами доступного житла, експропріації його надлишків у «житлових баронів» тощо. До влади їх, звісно, не допустять. Уряд у Берліні, найімовірніше, формуватиме партія ХДС Мерца, яка набрала близько 20%, у коаліції з партнерами залежно від остаточних результатів, тоді як «АдН» у Берліні виступила досить скромно.
Понад те, судячи з коментарів німецьких медіа, електоральний успіх Лівих є прямим наслідком зростання рейтингу ультраправих і є реакцією на роздмухану значущість «АдН».
Проблема полягає в тому, що лівих партій різного ступеня центризму, радикалізму й адекватності в Німеччині декілька, тому голоси лівого електорату розпорошуються між кількома політичними силами.
У свою чергу, правопопулістська партія в Німеччині лише одна, і вона акумулює увесь протестний електорат певного, насамперед антимігрантського спрямування, що й забезпечує «АдН» високі результати. Але варто правопопулістський партійний спектр роздробити й випустити на арену додаткову кількість скандальних горлопанів — і скандальна привабливість нетрадиційної Аліси Вайдель, яка реально проживає у Швейцарії, та колишнього маляра Тіно Хрупалли з «АдН» одразу зблідне.
Зрештою, попри деякі відносні успіхи «АдН», уряд у Мекленбурзі буде лівоцентристським, а в Берліні — радше центристським, можливо, із певним лівим відтінком.
Такий основний підсумок, а все решта — це потуги видавити сенсацію заради друкованих тиражів та «клікабельності» в інтернеті.
Але розглянемо деталі…
За даними на момент написання цього нарису, у цій землі «АдН» здобула 38%, СДПН — 35,5%, ХДС — 5,5%, Ліві — 7,5%, Зелені — 5,5%, промосковські ліворадикали з Блоку Сари Вагенкнехт (BSW) — 5%.
При цьому ХДС Мерца та BSW під час остаточного підрахунку можуть не подолати 5-відсотковий бар’єр і не потрапити до ландтагу.
Таким чином, істерія, що нагніталася довкола «чергової епохальної перемоги» ультраправих із «Альтернативи для Німеччини» в Мекленбурзі-Передньому Помор’ї, не виправдалася. «АдН» дійсно здобула на цих виборах відносну більшість, але вона далеко не дотягує до позначки 50%+1, яка дає право на одноосібне формування уряду землі. А в коаліцію з політиками, які намагаються заперечувати злочини гітлерівського режиму, ніхто не піде як із міркувань моралі, так і через діюче «правило брандмауера», згідно з яким усі партії в Німеччині зобов’язалися не входити в коаліцію з «АдН».
До речі, те саме спостерігається і в землі Нижня Саксонія – Ангальт, де партія «АдН» два тижні тому взяла значно більший відсоток, але й там до влади їх, найімовірніше, не пустять із тієї ж причини.
А головне — друге місце на виборах до ландтагу (місцевого парламенту) землі Мекленбург-Переднє Помор’я посіла левоцентристська Соціал-демократична партія Німеччини, яка правила там до виборів і поступилася ультраправим із «АдН» лише приблизно півтора відсотка. З урахуванням Зелених та інших можливих партнерів по коаліції, саме СДПН, найімовірніше, сформує уряд. Причому нагадаємо, що ХДС і СДПН утворюють правлячу коаліцію на федеральному загальнонаціональному рівні.
«АдН» поки що знову залишиться «поза справами», скандалитиме й закликатиме до «дружби з Путіним», щоб отримати дешевий газ.
Таким чином, фактично в Мекленбурзі-Передньому Помор’ї переможцями виборів стануть лівоцентристы, які, найімовірніше, сформують коаліційний уряд, хоча остаточні висновки робити ще зарано.
Вкрай неприємним, хоч і очікуваним результатом став провал на земельних виборах правлячої партії Християнських демократів (ХДС) канцлера Фрідріха Мерца, яка може взагалі не подолати прохідний 5-відсотковий бар’єр.
Незаслужено обійденими увагою, проте досить цікавими й показовими є результати виборів у Берліні.
На момент написання цього нарису попередні результати по Берліну були такими: Ліві — 24,5%, ХДС — 20%, АдН — 16%, Зелені — 15%, СДПН — 12%, BSW — 5%.
Як бачимо, тут найбільше — майже 25% — набрали Ліві (Die Linke), обійшовши партію ХДС Мерца, яка здобула близько 20%. Створити уряд Берліна Лівим (а це за мірками Німеччини радикальні ліві, на відміну від лівоцентристів із СДПН), найімовірніше, не дадуть. Але тут цікава сама тенденція, яка перекреслює піар про «тріумфальну ходу» ультраправих у Німеччині.
«Ліві» є досить неоднозначною партією з точки зору інфантильного популізму та свого ставлення до України.
Основні пункти їхньої програми: – вартість життя та зарплати: підвищення мінімальної оплати праці (Mindestlohn) приблизно до 15 євро на годину з подальшою індексацією відповідно до рівня інфляції; – житлова політика: запровадження загальнонаціональної стелі та заморожування орендної плати на шість років із подальшими жорсткими обмеженнями, а також усуспільнення великих житлових компаній, у власності яких перебуває понад 3000 квартир; – податки: повернення податку на великі статки (неоподатковуваний мінімум становить 1 млн євро для приватних осіб і 5 млн євро для бізнес-активів), а також запровадження окремого збору для статків понад 1 млрд євро; – охорона здоров’я: створення єдиної системи медичного страхування, до якої сплачують внески всі громадяни; – умови праці: перехід на чотириденний робочий тиждень із повним збереженням заробітної плати (починаючи з державного сектору); – зовнішня політика: критика НАТО (включно із пропозиціями виходу з альянсу) та вимога кардинальної зміни структури Європейського Союзу.
Програма Лівих на виборах у Берліні, яка забезпечила їм високий результат:
Що стосується ставлення Лівих до України та нашої війни, то тут, як кажуть, «усе дуже занедбано», а якщо конкретніше — інфантильний пацифізм із промосковськими проявами.
Партія Die Linke виступає проти постачання важкого озброєння в Україну й наполягає на якнайшвидшому початку мирних переговорів із Росією, хоча офіційно засуджує російське вторгнення.
Основні аспекти позиції: – засудження агресії та пацифізм: керівництво партії заявляє про засудження дій Кремля, однак базова ідеологія організації будується на жорсткому антимілітаризмі та відмові від будь-яких військових інтервенцій і експорту зброї за кордон; – відмова від військової допомоги: «Ліві» критикують уряд Німеччини за постачання зброї Україні, аргументуючи це тим, що військова підтримка не наближає мир, а лише затягує конфлікт і посилює ескалацію; – ставка на дипломатію: партія вимагає зробити пріоритетом дипломатичні зусилля, припинення вогню та пошук компромісів через міжнародні переговори за участю різних глобальних акторів;
Внутрішньопартійний розкол і контекст: – вихід крила Сари Вагенкнехт: історично в Die Linke існувало сильне проросійське крило (на чолі із Сарою Вагенкнехт), яке відкрито підтримувало наративи Москви, але наприкінці 2024 року відбувся остаточний розкол — Вагенкнехт створила власний блок (BSW), який посів ще радикальнішу антиукраїнську та проросійську позицію; – дискусії всередині оновленої партії: після виходу групи Вагенкнехт в оновленій Die Linke тривають суперечки — частина пересічних членів (включно з україномовними, російськомовними та східноєвропейськими активістами) критикує партійні документи за недостатньо жорстке засудження агресора та елементи «хибного антимілітаризму», тоді як партійне керівництво продовжує балансувати між гуманітарною солідарністю з постраждалими та вимогою припинити військову допомогу Києву.
Мерц обіцяє залишитися канцлером, незважаючи на «катастрофу» на чергових регіональних виборах у Німеччині, пише видання Politico.
Консервативна партія канцлера, який перебуває під тиском, зазнала найбільшої поразки в післявоєнній історії Німеччини: вкрай права партія «Альтернатива для Німеччини» здобула другу перемогу на регіональних виборах за два тижні.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та його консерватори зазнали другої великої поразки від вкрай правої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) на регіональних виборах у неділю — результат, який Мерц визнав «катастрофою».
Однак канцлер поспішив розвіяти зростаючу хвилю припущень про те, що він піде у відставку після поразки, яка сталася лише через два тижні після ще однієї історичної поразки від AfD на регіональних виборах. Він з’явився перед камерами лише через кілька хвилин після закриття виборчих дільниць у неділю, щоб заявити, що продовжуватиме просувати свою програму реформ і виступатиме якорем стабільності в неспокійні часи.
«Ці реформи — протиотрута від отрути авторитаризму, — сказав він. — Те, що необхідно зробити зараз, вимагає витримки, непохитності та терпіння. Я продемонструю ці якості як голова ХДС і, передусім, як канцлер нашої країни».
Партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) здобула близько 38% голосов у північно-східній землі Мекленбург-Переднє Помор’я — другий найкращий результат у її історії, випередивши левоцентристську Соціал-демократичну партію (СДПН), яка отримала 35%, згідно з попередніми результатами.
Консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС) Мерца зазнав найгіршої поразки на виборах до законодавчих зборів землі або на національному рівні з часів закінчення Другої світової війни, отримавши, за попередніми підрахунками, близько 5% голосів, що перебуває на межі або нижче порогу, необхідного для проходження до парламенту землі.
Якщо за остаточним підрахунком голосів партія не подолає 5-відсотковий бар’єр, це завдасть ще болючішого удару канцлеру, який і без того важко утримує підтримку серед пересічних членів своєї партії.
Лідери «Альтернативи для Німечч
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 вересня 2026
