"Та ти українка, що ти знаєш?": жінка розповіла про булінг доньки у польській школі (Відео)
Українка Вікторія Бянова, яка після початку повномасштабного вторгнення переїхала до Польщі, розповіла про досвід навчання доньки у місцевій школі
За її словами, польська система освіти має низку відмінностей від української: дітям не задають обов'язкових домашніх завдань, користуватися телефонами школярам молодших класів забороняють, а найвищу оцінку отримати непросто. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на Obozrevatel.com.
В ТЕМУ:Life"Була дуже наївна": біженка з Маріуполя назвала своє головне розчарування у Польщі
Вікторія разом із донькою Златою переїхала до Польщі до чоловіка, який ще до початку повномасштабної війни працював там. Спочатку дівчинка продовжувала навчатися в українській школі онлайн, але з другого класу пішла до польського закладу освіти.
За словами матері, спочатку дитині було непросто через мовний бар'єр. Водночас перша вчителька двічі на тиждень проводила з нею додаткові заняття польською, що допомогло швидко адаптуватися. Згодом Злата почала вільно розмовляти польською, а педагоги навіть відзначали, що в неї практично немає акценту.
Вікторія вважає польську шкільну програму легшою за ту, за якою донька навчалася в Одесі. Одна з головних відмінностей полягає у відсутності обов'язкових домашніх завдань.
Навіть у середній школі вчителі не зобов'язані записувати домашню роботу в електронний щоденник. Якщо педагог хоче щось задати, він може просто повідомити про це учням усно. Натомість про контрольні роботи школярів попереджають через електронну систему.
У польських школах також практикують так звані "п'ятихвилинки" – невеликі самостійні роботи, про які учнів можуть не попереджати заздалегідь.
Система оцінювання є шестибальною. При цьому, за словами Вікторії, найвищу оцінку – 6 балів – отримати дуже складно, тому п'ятірка вважається хорошим результатом.
Навчальний день у доньки починається о 8:00. Двічі на тиждень вона має по шість уроків і закінчує близько 13:15, в інші дні – о 12:25.
Ще одна особливість, яка здивувала українку, – правила щодо гаджетів. Злата зараз навчається у п'ятому класі, однак на уроки їй досі не можна брати телефон.
За словами матері, користуватися мобільними пристроями учням дозволяють лише у старших класах – приблизно із сьомого або восьмого. Винятком можуть бути шкільні екскурсії, коли телефон потрібен дитині для зв'язку.
Відрізняються й правила щодо святкування днів народження. Дитина може принести до школи цукерки або інші невеликі частування та пригостити ними однокласників на перерві. Фотографувати такий момент, за словами Вікторії, не прийнято, оскільки це вважається особистою подією.
Попри загалом позитивне ставлення до польської школи, родина зіткнулася з проблемою булінгу.
Вікторія розповіла, що спочатку все було добре, однак через деякий час однокласники почали робити доньці образливі зауваження через її походження.
"Та ти українка, що ти знаєш?" – саме так, за словами матері, зверталися до Злати.
Ситуація настільки вплинула на дитину, що в неї почав часто боліти живіт. Медики провели обстеження, але не виявили проблем зі здоров'ям. Мати пов'язала ці симптоми з емоційним станом доньки та її страхом перед школою.
Після розмови Вікторії з учителькою ситуація змінилася, і діти перестали так поводитися. За словами жінки, до вирішення проблеми також могли залучати шкільного психолога – у неї просили дозвіл на розмову спеціаліста із Златою.
Були й інші конфліктні ситуації. Наприклад, одна з однокласниць дорікала дівчинці за її зовнішній вигляд та одяг, називаючи її "багачкою". Вікторія пояснює, що донька могла вирізнятися серед інших дітей, адже мати робила їй красиві зачіски та стежила за її зовнішністю.
Водночас жінка не стала забороняти доньці спілкуватися з цією дівчинкою, оскільки вважає важливим, щоб дитина підтримувала стосунки з однолітками.
Харчування у школі також стало для родини окремим питанням. У закладі, де навчається Злата, немає їдальні. Натомість працює невеликий магазин із солодощами та іншими продуктами, які Вікторія вважає не найкращим вибором для дітей.
Тому донька снідає та обідає вдома. Раніше, коли вона навчалася у початкових класах, батьки могли замовляти кейтеринг зі звичайними гарячими стравами. Проте через те, що інші діти цього не робили, Злата також відмовилася від такого харчування.
Мати почала давати їй із собою бутерброди, фрукти та овочі. Водночас у молодших класах школярам тричі на тиждень безкоштовно пропонували молоко або кефір, а також овочі та фрукти.
Навчальний рік у Польщі триває до кінця червня. Після різдвяних свят школярі відпочивають близько двох тижнів, але точні дати зимових канікул залежать від воєводства. Великодні канікули значно коротші.
Для придбання необхідного шкільного приладдя сім'я оформлює відповідну декларацію, після чого держава виплачує 300 злотих.
Дитина також може безкоштовно їздити до школи автобусом. Зупинка розташована неподалік від будинку Вікторії, а під час поїздки школярів супроводжує спеціальна працівниця.
Злата, крім навчання, займається акробатично-художньою гімнастикою. Вона тренується двічі на тиждень по дві години та бере участь у змаганнях, зокрема міжнародних. За заняття сім'я платить 300 злотих на місяць.
Через хороші результати дівчинки вчителька попросила матір надати її дипломи, щоб подати документи на спортивну стипендію.
Окремо Вікторія розповіла про досвід родини з польською медициною. За її словами, чоловік мав сильний біль, але спочатку його залишили вдома. Наступного ранку жінка самостійно відвезла його до лікарні.
У приймальному відділенні його прийняли досить швидко, однак подальше обстеження, за словами Вікторії, тривало довго. Вона зазначає, що родині майже не пояснювали, що відбувається.
Після виписки чоловікові стало гірше: у нього почався сильний головний біль і блювання. Родина знову викликала швидку.
Цей досвід вплинув на ставлення Вікторії до польської медицини. Вона також продовжує їздити в Україну до стоматолога, оскільки залишилася незадоволена лікуванням у Польщі.
За словами жінки, після переїзду вона звернулася до польського ортодонта через брекети, але згодом український спеціаліст в Івано-Франківську повідомив їй, що систему вже давно потрібно було знімати.
Вікторія оцінює мінімальні витрати сім'ї на базові потреби у 8–10 тисяч злотих на місяць. Вона зазначає, що ціни за час перебування родини в Польщі помітно зросли.
Оренда одно- або двокімнатної квартири, за її словами, стартує приблизно від 2800 злотих, без урахування комунальних платежів.
Жінка також розповіла, що після змін у правилах щодо статусу UKR деякі соціальні виплати сім'ї довелося оформити на чоловіка, який офіційно працює в Польщі. Зокрема, виплату 800 злотих на дитину вони переоформили на нього.
Попри проблеми, Вікторія загалом позитивно оцінює життя в Польщі. Серед переваг вона називає чисту інфраструктуру, природу та ставлення багатьох місцевих жителів.
Водночас найбільше її непокоїть медицина та доступність лікарів. Зокрема, жінка хотіла б мати можливість потрапити до вузького спеціаліста за тиждень-два, а не чекати на прийом близько місяця.
Раніше "Дивогляд" розповідав, як жінка вразила цінами на українську їжу в Албанії.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
І ТАКЕ БУЛО:LifeУкраїнцям дадуть по 19 400 гривень: хто може претендувати на виплату 19 вересня, 11:30ShowBizСхуд на 65 кг після операції – український гуморист розкрив секрет підтримки ваги 19 вересня, 10:22
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 вересня 2026
