Шлунково-кишкова кровотеча: причини, симптоми та сучасна діагностика
Шлунково-кишкова кровотеча (ШКК) — це клініко-лабораторний синдром, при якому кров витікає в просвіт травного тракту через пошкодження судин. Це завжди невідкладний стан, що потребує швидкої діагностики та лікування. На відміну від інших внутрішніх кровотеч, кров надходить саме в порожнину шлунково-кишкового тракту, а не в черевну чи грудну порожнину.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, частота ШКК становить від 50 до 270 випадків на 100 000 населення в різних регіонах світу. У США цей показник — 160 на 100 000, у Європі — 120 на 100 000. Летальність коливається від 4% до 26% залежно від причини, швидкості надання допомоги та рівня медичної системи. Близько 80% кровотеч виникає з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка), 5% — з тонкої кишки, 15% — з товстої кишки.
Причини ШКК різноманітні: від виразкової хвороби до онкологічних процесів. Розглянемо 14 найпоширеніших.
При виразковій хворобі кровотеча виникає внаслідок некрозу рубцевої тканини під дією соляної кислоти та ферментів. Дно виразки не має захисного бар’єру, тому відбувається арозія судин. Кровотеча може бути капілярною, венозною, артеріальною або змішаною. Масивна крововтрата призводить до ішемії тканин шлунка та дванадцятипалої кишки, порушення кровопостачання печінки, розвитку поліорганної недостатності.
Варикозне розширення вен стравоходу розвивається при портальній гіпертензії. Через підвищений тиск у ворітній вені кров шукає обхідні шляхи і потрапляє у вени стравоходу, які не мають міцної сполучнотканинної опори. Стінки вен розтягуються, стоншуються і можуть розірватися, спричиняючи масивну кровотечу.
Синдром Меллорі-Вейса виникає після сильної блювоти, коли тиск у нижній третині стравоходу різко підвищується. Слизова оболонка розривається, пошкоджуються дрібні судини. У більшості випадків кровотеча зупиняється самостійно або після консервативної терапії, хірургічне втручання потрібне лише у 15% випадків.
Стравохід Баррета — передраковий стан, що виникає внаслідок хронічного рефлюксу. Кислий шлунковий вміст подразнює слизову стравоходу, викликаючи метаплазію епітелію. Це призводить до хронічних мікрокровотеч, а згодом може трансформуватися в аденокарциному.
При раку шлунково-кишкового тракту кровотеча зумовлена як місцевими факторами (ерозія судин пухлини), так і загальними (ракова інтоксикація, зниження рівня тромбоцитів, дефіцит вітаміну К, порушення згортання крові).
Хвороба Крона — хронічне запальне захворювання кишечника, при якому утворюються глибокі виразки та тріщини. Кровотеча часто хронічна, що призводить до залізодефіцитної анемії та гіпоксії тканин.
Гемороїдальні вузли кровоточать при їх тромбозі та механічному пошкодженні під час дефекації. На перших стадіях кровотеча незначна, але при значному пошкодженні вузла може бути масивною.
ШКК класифікують за кількома ознаками.
Розпізнати ШКК можна за такими ознаками:
Важливо: поява будь-якого з цих симптомів потребує негайного звернення до лікаря або виклику швидкої допомоги.
Діагностика ШКК включає кілька етапів: оцінку клінічної картини, лабораторні та інструментальні методи.
Лікування ШКК залежить від причини, локалізації та тяжкості кровотечі. Основні напрямки:
В останні роки активно розвиваються фармакологічні та ендоскопічні способи зупинки кровотечі. Значний внесок у вдосконалення експрес-методів гемостазу вносять розробки військово-польової хірургії.
Профілактика ШКК полягає у своєчасному лікуванні захворювань, що можуть призвести до кровотечі: виразкової хвороби, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, хронічних захворювань печінки, геморою. Важливо уникати факторів ризику: зловживання алкоголем, нестероїдними протизапальними препаратами, куріння.
Прогноз залежить від причини кровотечі, швидкості надання допомоги та загального стану пацієнта. Своєчасна діагностика та адекватне лікування значно покращують результат.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 вересня 2026
