Ціни на нафту знизилися на тлі послаблення побоювань щодо дефіциту постачання
Саудівська Аравія пропонує компенсувати втрати експорту постачаннями через Оманltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Ціни на нафту дещо знизилися в четвер,17 вересня, на тлі послаблення побоювань щодо перебоїв із постачанням на Близькому Сході після повідомлень про те, що Саудівська Аравія пропонує додаткові партії нафти для відвантаження через Оман.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Про це повідомляє Reuters.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Ф'ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 19 центів, або 0,2%, до $105,64 за барель, а West Texas Intermediate (WTI) втратили 33 центи, або 0,3%, і коштують $102,10 за барель. За даними агентства, у середу вартість обох контрактів впала приблизно на $3.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Головний стратег Nissan Securities Investment Хіроюкі Кікукава зазначив, що побоювання щодо дефіциту пропозиції дещо зменшилися після новин про постачання саудівської нафти через Оман. За його словами, зростання цін також стримують очікування прогресу в послабленні напруженості на Близькому Сході напередодні саміту США та Китаю, що відбудеться наступного тижня.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>За інформацією Reuters, Саудівська Аравія пропонує азійським нафтопереробним підприємствам збільшити обсяги відвантаження нафти шляхом перевалки із судна на судно поблизу порту Сохар в Омані, що частково пом'якшує наслідки для світових постачань, спричинені атаками на саудівський трубопровід «Схід-Захід», який веде до Червоного моря. Втім, аналітики Saxo Bank вважають, що це лише частково компенсує втрати обсягів експорту з порту королівства на Червоному морі та стримає падіння цін на нафту.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Водночас побоювання щодо ескалації конфлікту на Близькому Сході зберігаються: у середу підтримувані Іраном хусити заявили, що саудівська авіація завдала ударів по Ємену, а самі хусити атакували міста Саудівської Аравії безпілотниками і ракетами.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>У своєму базовому сценарії на IV квартал сінгапурський банк DBS припускає, що конфлікт між США та Іраном піде на спад, а ціна на нафту марки Brent стабілізується в діапазоні $85–95 за барель.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що ціни на нафту знизилися на тлі несподіваного зростання запасів у США. Водночас аналітики зазначають, що це не змінює загальної ситуації дефіциту на світовому ринку.Thu, 17 Sep 2026 09:33:00 +030020309897Новиниhttps://mind.ua/news/20309897-cini-na-naftu-znizilisya-na-tli-poslablennya-poboyuvan-shchodo-deficitu-postachannyahttps://mind.ua/news/20309897-cini-na-naftu-znizilisya-na-tli-poslablennya-poboyuvan-shchodo-deficitu-postachannya#comment_header_layerНовини на mind.uaНафта Brent,НафтаПовернення підозрюваних українців із-за кордону: наскільки реальна екстрадиція на практиці?Як реалізується процедура, які її ризики та які можливості для захисту існуютьЧасто оголошення в розшук і заяви правоохоронців створюють ілюзію, що підозра за кордоном є автоматичним квитком в український СІЗО. Насправді ж міжнародні суди все частіше ламають плани прокурорів, а екстрадиційні битви тривають роками.Спеціально для Mind партнер юридичної фірми GOLAW, керівник практики кримінального права і адвокат Ігор Глушко підготував колонку, в якій розібрав, як працює ця система й чому уявлення про неминуче повернення – це лише міф.Розгляньмо, якими правовими інструментами користуються українські правоохоронні органи для повернення осіб із-за кордону, які процесуальні етапи проходить така процедура та які правові можливості захисту існують на кожному з них.Якщо стосовно вас в Україні розпочато кримінальне провадження, а ви перебуваєте за кордоном, одне з перших питань, яке виникає: чи можуть українські правоохоронні органи домогтися вашого повернення до України?Поширеним є хибне уявлення, що оголошення особи в розшук або наявність підозри автоматично призводять до екстрадиції. Насправді процедура повернення громадянина з-за кордону є складним міжнародно-правовим процесом, у якому рішення українських органів влади є лише одним з елементів.Повернення підозрюваного до України завжди залежить від рішення компетентних органів і судів іноземної держави. Навіть за наявності міжнародних договорів про видачу кожен запит проходить окрему перевірку на відповідність вимогам національного законодавства та міжнародних стандартів захисту прав людини.На практиці такі процедури можуть тривати від кількох місяців до кількох років, а в окремих випадках завершуватися відмовою у видачі.Розуміння механізмів міжнародного розшуку, екстрадиції та процедур повернення осіб до України має ключове значення для формування ефективної стратегії захисту ще до того, як відповідні процеси будуть розпочаті або набудуть активної фази.Отже, регулювання процесу повернення підозрюваних громадян України з-за кордону формується на перетині щонайменше трьох рівнів:національний рівень України: внутрішнє законодавство (Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК), глава 44);міжнародний рівень включає багатосторонні міжнародні договори (Конвенція про екстрадицію 1933 року, Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 року, Конвенція ООН проти катувань 1984 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), двосторонні міжнародні угоди. За відсутності міжнародного договору міжнародне співробітництво може здійснюватися на підставі принципу взаємності відповідно до ст. 544 КПК;внутрішнє законодавство запитуваної держави, яке може суттєво відрізнятися залежно від правової системи, конституційних заборон й усталеної судової практики. Відповідно те, що є достатньою підставою для видачі в одній країні, може виявитися недостатнім або взагалі неприйнятним в іншій.Як влаштована процедура: від розшуку до фактичної передачіБудь-яке «повернення» стартує задовго до офіційного запиту про видачу. Перший крок – оголошення підозрюваного в міжнародний розшук. Без нього не можна ні судити особу заочно, тобто без її присутності (це називають спеціальним провадженням, або in absentia), ні заочно обрати запобіжний захід, тобто примусовий захід на кшталт арешту чи застави, що діє до вироку.Далі слідчий чи прокурор виносить постанову (ст. 281 КПК) і надсилає запит до українського бюро Інтерполу (його роль виконує Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції). А коли стає відомо, де перебуває розшукувана особа, до тієї держави вже офіційно звертається центральний орган України (Офіс Генерального прокурора) із запитом про видачу.Механізм Інтерполу. Інтерпол часто уявляють як всесвітню поліцію, що сама «ловить» і видає злочинців. Насправді він нікого не затримує і нікого не видає – це радше велика інформаційна мережа, що з’єднує поліцію 196 країн подалі від політики: його Статут (ухвалений у Відні 1956 року) у ст. 3 забороняє будь-яку діяльність політичного, військового, релігійного або расового характеру. З огляду на це, запит правоохоронців у якому будуть простежуватися перелічені мотиви переслідування, буде відхилено Генеральним секретаріатом Інтерполу.Працює Інтерпол через систему карток «повідомлення». Синє повідомлення – це прохання встановити місцеперебування особи. Червоне повідомлення (відоме як Red Notice) – прохання тимчасово затримати її для подальшої видачі.Є і швидший шлях – так званий Diffusion: пряме звернення українського бюро Інтерполу до окремих обраних країн, без офіційної публікації через Генеральний секретаріат.«Міжнародний розшук» – проблематика у практиці. Парадокс, але в українському законі немає чіткого визначення, що таке «міжнародний розшук». Через це суди розходяться в тому, що вважати достатнім, аби визнати людину такою, що перебуває в такому розшуку.Підходів щонайменше три:достатньо самої постанови слідчого;або постанови слідчого, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та направлення запиту до Інтерполу;або ж лише вже опублікованого червоного повідомлення.Це не теоретична суперечка – від цих процесуальних моментів залежить, як вийти з наступної, значно більшої процесуальної колізії.Ухвала про тримання під вартою – необхідна підстава для екстрадиції. Ось і колізія. Для публікації червоної картки Інтерпол вимагає чинного судового рішення про арешт підозрюваного – вимога, що походить не з конвенційного тексту (ст. 12 Євроконвенції про видачу 1957 року оперує ширшим поняттям «ордер на арешт»), а з регуляторних документів Інтерполу, зокрема ст. 83 Rules on the Processing of Data (IRPD), яка вимагає рішення «judicial authority». Натомість заочний розгляд клопотання про арешт в українському суді допускається лише за наявності доказів міжнародного розшуку – підтвердженням чого, на переконання частини юридичної спільноти, є якраз червона картка.Утворюється замкнене коло: для картки потрібна ухвала, для ухвали – картка. Практичним виходом стало визнання судом постанови слідчого як достатнього підтвердження перебування особи в міжнародному розшуку (перший підхід, викладений вище), що узгоджується з позицією Вищого антикорупційного суду (ВАКС) №991/640/26 (ухвала від 10.02.2026).Водночас Апеляційна палата ВАКС у справі № 991/3010/19 (ухвала від 04.02.2020) підтверджує, що відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5 саме ухвала компетентного суду про тримання під вартою є правовою підставою для екстрадиції та діє безстроково, тому її отримання є не «опцією», а необхідним елементом цієї процедури.Офіційний запит про видачу. Безпосередньо офіційний запит надсилає залежно від стадії справи або Офіс Генерального прокурора (поки триває слідство), або Міністерство юстиції (коли справа вже в суді чи йдеться про виконання вироку). Вимоги до запиту в різних країнах різні, але суть скрізь однакова: він має переконати іноземну владу, що переслідування обґрунтоване й причин для відмови немає. Якщо в запиті бракує бодай одного обов’язкового елемента
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 вересня 2026
