«Попереду – колапс або повільна деградація»: як українські дрони зупинили великий бізнес у Криму
В анексованому РФ Криму масово закривається велике виробництво. Українські підприємства, які після російської анексії Криму 2014 року опинилися під контролем російських власників, не витримують випробувань, що виникли через удари українських дронів. Кістяк економіки Криму руйнується без електроенергії та логістики. Який ще запас міцності та чого очікувати найближчим часом, з'ясовували Крим.Реалії.
Перші місяці регулярних ударів Сил оборони України по логістиці РФ та об'єктах енергетики в анексованому Криму призвели до серйозних наслідків для місцевого бізнесу. У регіоні один за одним зупиняються великі містоутворювальні підприємства. Такі тенденції спостерігалися протягом усього літа. І, ймовірно, можуть продовжитися восени, якщо російська влада не подолає наслідки кризи, в якій опинився Крим через військові дії РФ проти України.
Одними з перших у Криму вимушено припинили виробництво через енергетичну та паливну кризу «Кримський содовий завод» і «Кримський титан» («Титанові інвестиції») у Красноперекопську та Армянську. Частині їхніх працівників запропонували переїзд до РФ на аналогічні підприємства, повідомив Крим.Реалії заступник директора українського Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
«У мене інформація від людей, які працюють на заводі. Це жителі Херсонщини – Каланчака, Чаплинки, прикордонних сіл із Кримом. Вони повертаються додому, тому що їм сказали, що завод не забезпечуватиме роботу інфраструктури взимку. За розповідями працівників, на території «Кримського содового заводу» є котельня, яка використовувалася заводом і була частиною комунальної інфраструктури міста. Тепер працівників попередили: завод не просто закривають, а й узимку не буде опалення. І тому вони роз'їжджаються», – каже він.
Заводи півночі Криму до 2014 року були найбільшими виробниками діоксиду титану в Східній Європі. Вони забезпечували не лише сировину для промисловості, а й були містоутворювальними у своєму регіоні. Істотна частина жителів Армянська та Красноперекопська були працевлаштовані на цьому виробництві.
У російських реаліях колишні заводи українського бізнесмена Дмитра Фірташа контролюються бізнес-структурами РФ, серед яких у російських ЗМІ згадують ВТБ.
Сергій Данилов зазначає, що основна проблема кримських промислових гігантів у тому, що вони «не мають потужностей, необхідних для кольорової металургії та хімічної промисловості». Такими є наслідки для них ударів Сил оборони України по енергооб'єктах у Криму у відповідь на військові дії РФ під час її повномасштабного вторгнення в Україну.
Офіційних повідомлень про проблеми на хімічному виробництві Криму немає. У соцмережах на сторінці ТОВ «Титанові інвестиції» повідомляють, що частина працівників «перебувають у простої у зв'язку з умовами безпеки», а тих, хто планує виїхати з Криму на невизначений термін, просять обов'язково повідомляти про це у відділ кадрів.
Через дефіцит пального зупинив роботу Білогірський кар'єр – один із найбільших гірничих кар'єрів Криму з видобутку вапняку на Північно-Баксанському родовищі. Він був основним постачальником сировини для «Кримського содового заводу».
Також цей кар'єр забезпечував ресурсами будівельну сферу Криму, постачаючи пісок, щебінь, антрацит, вапно тощо.
«Поблизу Білогірська, де розташований один із найбільших кар'єрів у Криму, на якому займаються видобутком одразу три гірничовидобувні компанії, роботу призупинили, уперше за десятиліття пил не поширюється на кілометри навколо», – повідомив Крим.Реалії місцевий активіст на умовах анонімності.
Офіційних повідомлень про закриття кар'єра немає. Але його офіційний сайт не оновлюється з кінця червня. У цей час у Криму почалися серйозні проблеми з пальним як наслідки ударів Сил оборони України по російській логістиці.
Майже повністю згорнув діяльність із серпня ще один великий кар'єр – біля села Поштового Бахчисарайського району, повідомляють місцеві. Там видобували будматеріали.
Через дефіцит пального, відключення електроенергії та проблемну логістику зупинилося ще одне велике підприємство – тепличний комбінат «Білогірський». Він спеціалізується на вирощуванні огірків і декоративно-листяних рослин.
«Підприємство не змогло функціонувати в умовах, що склалися. Колектив розпустили, залишилися лише адміністративні працівники та охорона. Залишки продукції безкоштовно роздали співробітникам місцевих держустанов, а квіткову розсаду віддали місцевим комунальним підприємствам», – повідомив Крим.Реалії місцевий активіст на умовах анонімності.
На підприємстві працювали понад 400 осіб. У теплицях на 13 гектарах виробляли понад 10 тисяч тонн огірків і вирощували понад п'ять мільйонів квітів на рік. Комбінат «Білогірський» контролює російський агрохолдинг – група компаній «Горкунов».
Про закриття підприємства російська влада Криму публічно не повідомляє. Але представники Міністерства сільського господарства російського уряду Криму в приватному листуванні не заперечують цього, посилаючись на паливну кризу в регіоні.
Наприкінці червня зупинив роботу великий м'ясокомбінат «Дружба народів» у Красногвардійському (Курманському) районі, пишуть російські ЗМІ та пабліки. Це ключовий виробник м'яса птиці та свинини, а також ковбасних виробів і м'ясних напівфабрикатів у Криму та на експорт до сусідньої Росії.
Місцеві жителі вже помітили істотне скорочення асортименту м'ясної продукції в магазинах. Представники м'ясокомбінату кажуть їм, що тепер усе м'ясо «завозитимуть із материка» (мається на увазі з сусідньої Росії – КР).
Офіційних повідомлень про закриття м'ясокомбінату «Дружба народів» немає. Сам агропромисловий комплекс продовжує працювати і навіть публікує вакансії в соцмережах.
У російських реаліях «Дружба народів», яка раніше належала українському бізнесменові Юрію Косюку, контролювалася російським бізнесом, пов'язаним з оточенням експрем'єра РФ Дмитра Медведєва та очільника Росгвардії РФ Віктора Золотова, а з 2022 року перебуває у власності ексгубернатора Кубані Олександра Ткачова.
Цей м'ясокомбінат 2025 року був включений Росією до «закритого реєстру оборонних підприємств Міністерства промисловості та торгівлі РФ» як «головний виконавець державного оборонного замовлення, підрядник і постачальник оборонно-промислового комплексу», стверджують в українській громадській організації «Асоціація реінтеграції Криму».
Проблеми у сфері промисловості як наслідок загострення військових дій між РФ та Україною визнає президент підконтрольного РФ Союзу «Торговельно-промислова палата Криму» Сергій Діюк. За його словами, під ударом у Криму сьогодні і малий, і великий бізнеси, оскільки всі один з одним взаємопов'язані.
«У Криму постраждали всі галузі економіки, тому що зменшилася грошова маса в обороті. Тож зараз основне завдання – не розірвати логістичні зв'язки між різними підприємствами, інакше це буде не бізнес, а рівень ремісників», – заявив він на пресконференції в Сімферополі в липні.
Сергій Діюк припустив, що кримський бізнес почне розвиватися, «коли знову стане безпечно в Криму».
А от голова підконтрольного Москві Кримського відділення Російського союзу промисловців і підприємців, гендиректор «Заводу «Фіолент» Олександр Баталін закликає до оптимізму.
«Хто працює, той працює. Усі заходи підтримки вже оголошені в пресі. Фонд підтримки промисловості працює, глава Криму допомагає. Я налаштований абсолютно оптимістично: ми виконуємо всі зобов'язання, а труднощі завжди були, є і будуть, але нас це абсолютно не лякає», – заявив він севастопольському виданню «ForPost».
Російський очільник Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) у вересні оголосив, що уряд РФ виділив регіону 2,2 мільярда рублів із резервного фонду для часткової компенсації витрат бізнесу на оплату працівникам в умовах «надзвичайної ситуації».
За його словами, цією допомогою зможуть скористатися близько 160 кримських роботодавців, які запроваджували «режим простою» для понад шести тисяч співробітників.
Що це за підприємства, не розголошується. Скільки загалом кримських підприємств пішли «у простій» через проблеми в енергетиці та паливній сфері, достовірно невідомо – ці дані російська влада теж не розкриває.
Перші місяці паливної та енергетичної криз у Криму, тільки за офіційними даними, обійшлися Росії щонайменше в 11 мільярдів рублів, підрахували Крим.Реалії. Це лише публічні суми дотацій, виділені російською владою кримському бізнесу, який постраждав від наслідків загострення військових дій між Україною та РФ.
Ці суми незрівнянні з реальними збитками, яких зазнає економіка Криму через паливну та енергетичну кризи, а обіцяні кримським підприємствам податкові канікули та інші пільги «настільки мізерні, що не покривають нічого», каже експерт української «Асоціації реінтеграції Криму» Борис Бабін.
Найуразливішими в нинішній ситуації він називає хімічні заводи північного Криму, а також м'ясокомбінати та переробні потужності, які залежать від електро- і водопостачання в промислових масштабах.
«Це пов'язано з тим, що кримська енергогенерація плюс-мінус ще діє, але є великі проблеми з розподілом електроенергії на місцях. Наприклад, неможливо задіяти холодильні установки, свердловини для промислового водопостачання тощо. Промисловості, яка змушена орієнтуватися на рентабельність виробництва, найімовірніше, з нового року в Криму вже не буде. Обставини цього літа завдали діючій моделі економіки Криму настільки глибокого шокового удару, що механізмів виходу з цієї ситуації немає», – розповів він Крим.Реалії.
Оцінити нинішню ситуацію в економіці Криму складно, враховуючи, що російська влада приховує достовірну інформацію про це, зазначає експерт. Але тенденції в галузі не дають підстав для сприятливих прогнозів, каже він.
«Є питання щодо функціонування машинобудівної та суднобудівної промисловості Криму, яка абсолютно вся на сьогодні обслуговує військову машину РФ. Це завод «Фіолент», сімферопольські виробники насосів, феодосійські та севастопольські військово-промислові заводи, суднобудівна галузь – Керч, Феодосія, Севастополь. Відкритих відомостей про них зараз дуже мало. Вони не сильно залежать від водо- та електропостачання і, ймовірно
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 вересня 2026
