Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

«За цими цифрами — здоров’я та долі людей»: Юшкевич виступив про майбутнє чорнобильських територій

subota.online

«За цими цифрами — здоров’я та долі людей»: Юшкевич виступив про майбутнє чорнобильських територій

Між представниками чорнобильських громадських організацій Овруччини виникла публічна дискусія. Голова ГО «Союз ветеранів ліквідації Чорнобильської катастрофи в Овруцькому районі» та радник міністра соціальної політики на громадських засадах Віталій Юшкевич оприлюднив велику відповідь після того, як ГО «Об’єднані заради життя» порушила питання про його звітність.

У своєму дописі Юшкевич говорить не лише про саму суперечку. Він повертається до протестів чорнобильців в Овручі, дозиметричної паспортизації забруднених територій, пенсій та компенсацій, а також ставить низку запитань щодо проведення досліджень.

Раніше Субота Онлайн повідомляла про призначення Віталія Юшкевича радником міністра на громадських засадах.

У грудні 2024 року журналістка «Суботи» особисто працювала в Овручі під час акції протесту проти скорочення чорнобильських виплат. Тоді шестеро жителів Овруча оголосили голодування, а Марина Переходова була однією з учасниць акції.

Нижче публікуємо позицію Віталія Юшкевича:

Шановні голови чорнобильських громадських організацій, ліквідатори та потерпілі внаслідок аварії на ЧАЕС!

Сьогодні громадська організація «Об’єднані заради життя» в особі її керівника Переходової Марини Михайлівни порушила питання щодо моєї звітності як радника Міністра соціальної політики та голови громадської організації «Союз ветеранів ліквідації Чорнобильської катастрофи в Овруцькому районі», зокрема щодо моєї роботи та звернень до органів влади з питань, пов’язаних із чорнобильськими проблемами.

Спершу хочу нагадати: відповідно до законодавства публічно звітують перед громадськістю депутати всіх рівнів, голови громад та інші посадові особи, на яких такий обов’язок покладено законом.

Громадська організація є добровільним об’єднанням громадян, а її голова не зобов’язаний звітувати перед іншими громадськими організаціями за кожне своє звернення чи проведену роботу. Щодо моєї діяльності як радника Міністра, то питання звітності за виконану роботу належить до моїх службових відносин із Міністром.

Тому вимоги пані Марини щодо моєї публічної звітності, на мою думку, не мають достатніх правових підстав.

А тепер щодо діяльності ГО «Об’єднані заради життя», яку очолює Марина Переходова.

Давайте пригадаємо, як два роки тому представники цієї організації розпочали так зване «голодування» на знак протесту проти рішення Уряду щодо скорочення чорнобильських компенсацій.

На мою думку, якщо вже було прийнято рішення проводити таку акцію, то логічніше було б робити це до ухвалення державного бюджету на наступний рік, а не після, коли можливості оперативно вплинути на бюджетні рішення вже були значно обмежені.

Про цей протест, який, за моєю інформацією, відбувався за підтримки та під контролем міського голови Овруча Івана Коруда, широко повідомляли по всій Україні. За участю окремих народних депутатів Верховної Ради розпочалася ціла кампанія навколо чорнобильського питання.

Наслідком цього, зокрема, стало створення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України, а також масштабна процедура підтвердження факту проживання громадян на відповідних територіях у 1986–1993 роках.

Багато людей пам’ятають, що це супроводжувалося величезними чергами, конфліктами та скандалами біля ЦНАПів. Довідки люди чекали по три-чотири місяці, а інколи й довше. Через це виникали затримки з виплатами.

І все це відбувалося не лише на Житомирщині, а й в інших регіонах України, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На мою думку, особливо важливим є питання проведення зонування радіоактивно забруднених територій за щільністю забруднення ґрунтів радіонуклідами Державним спеціалізованим підприємством «Екоцентр».

На першому етапі до переліку було включено лише 127 населених пунктів України, хоча, наскільки мені відомо, дослідження мали охопити значно більшу кількість населених пунктів.

Водночас виникає цілком логічне питання: чому на першому етапі зразки ґрунту відбиралися, зокрема, на земельних ділянках, які належать пані Марині та її колегам по організації?

За наявною у мене інформацією, вартість проведення одного такого дослідження може сягати десятків тисяч гривень, а фінансування здійснювалося за рахунок державних коштів.

Тому хотілося б отримати чітку відповідь: на яких підставах саме ці земельні ділянки були включені до досліджень та хто приймав відповідні рішення?

Після моїх звернень до переліку досліджуваних населених пунктів були включені всі села та містечка, які, на моє переконання, мали право пройти відповідні дозиметричні дослідження а це більше 900.

Але виникає й інше питання.

Чому держава вдруге виділяє значні кошти на проведення досліджень за тими самими маршрутами? Чому взимку, у мороз і при метровому шарі снігу, виникла така нагальна потреба повторно проводити заміри та довбати мерзлий ґрунт?

Адже це знову бюджетні витрати: відрядження спеціалістів, пальне, транспортні витрати та інше.

На мою думку, суспільство має право отримати відповідь, чому ці дослідження проводилися саме в такий спосіб і в такі строки, та чи не може їх проведення бути пов’язане з намірами щодо якнайшвидшого перегляду або скасування статусу окремих територій.

І тут виникає ще одне принципове питання: кому і навіщо сьогодні так терміново потрібні наші землі та їхні надра?

Мабуть, усі чули й читали про перспективи видобутку корисних копалин в Україні та про те, кому вони можуть належати в майбутньому.

Чи не станеться так, що ресурсами, які сьогодні належать українцям, завтра користуватимуться зовсім інші люди та компанії, а наші діти й онуки залишаться лише спостерігачами?

Після всього цього з’являється, на мою думку, вкрай суперечлива постанова Кабінету Міністрів України №821.

Тож виникає запитання: чи не стала діяльність ГО «Об’єднані заради життя» черговою «ведмежою послугою» для чорнобильців у питанні пенсій, компенсацій та інших виплат?

Також вважаю за необхідне поставити питання про те, чи буде надана відповідна правова оцінка діяльності цієї організації.

Зокрема, суспільству цікаво знати, на яких умовах ГО «Об’єднані заради життя» використовує приміщення, що перебуває на балансі міської ради, та чи відповідає законодавству діяльність організації, яка має статус неприбуткової, якщо громадянам пропонуються платні послуги, пов’язані з оформленням заяв та звернень щодо повернення припинених компенсацій.

Ці питання, на мою думку, мають бути перевірені компетентними органами, а не вирішуватися шляхом взаємних звинувачень у соціальних мережах.

Я чудово розумію людей, які роками борються за свої законні права та чекають на належні їм виплати. Ми всі чекаємо на ці кошти і сподіваємося, що держава, попри надзвичайно складну фінансову ситуацію, все ж знайде можливість їх профінансувати.

Сьогодні Україна перебуває у стані війни, а держава має величезні фінансові зобов’язання та борги. Тому ми повинні реально оцінювати ситуацію та розуміти, наскільки складно зараз забезпечити фінансування всіх соціальних програм у повному обсязі.

Водночас я переконаний, що права чорнобильців не повинні бути забуті чи скасовані. Люди мають отримати те, що їм гарантовано державою, і ми будемо сподіватися та працювати над тим, щоб необхідні кошти все ж були передбачені в державному бюджеті.

Усі ми хочемо одного: щоб війна якнайшвидше закінчилася, Україна вистояла, економіка відновилася, підприємства запрацювали на повну потужність, а бюджет отримав необхідні ресурси для виконання всіх соціальних зобов’язань перед громадянами.

Ми чекаємо на ці виплати. І будемо сподіватися, що держава знайде можливість їх забезпечити навіть у цей надзвичайно складний для України час.

Я переконаний, що акції ГО «Об’єднані заради життя» біля Офісу Президента та Верховної Ради стали важливим сигналом для держави й дали поштовх до оприлюднення результатів паспортизації забруднених населених пунктів.

Є ризик, що після паспортизації в Україні залишаться лише кілька десятків населених пунктів третьої зони. Але за цими цифрами не статистика, а здоров’я та долі людей.

Я за об’єктивні дослідження. Але я проти того, щоб їхні результати стали підставою для звуження прав чорнобильців, які вже заплатили за Чорнобиль найвищу ціну своїм здоров’ям.

Овручани, згадайте себе в ті моменти, коли над вашими будинками літають «шахеди».

Думаю, тоді вже не до суперечок про виплати – молишся лише про те, щоб ракета чи дрон не влучили у твій будинок і щоб твої рідні залишилися живими.

Тому сьогодні нам варто не ділитися на «своїх» і «чужих», не зʼясовувати, хто більше зробив для чорнобильців.

Допомагаймо нашим військом !Допомагаймо армії. Допомагаймо Україні вистояти.Бо лише після перемоги ми зможемо спокійно вирішувати всі соціальні питання, відновлювати економіку та повертати людям те, що їм належить.

Щоб нарешті закінчилася ця клята війна.

І щоб з нашої землі назавжди зникли ті, хто прийшов до нас із війною.

Важливі новини та пояснення — поруч із вами.Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.

© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
11 вересня 2026

Новини на тему

Більше новин