Вчені зробили батарею з ядерних відходів: вона працюватиме тисячі років
Дослідники створили прототип алмазної ядерної батареї, яка може виробляти електроенергію протягом тисячоліть без підзарядки. Для її роботи використали радіоактивний вуглець-14, отриманий із відходів атомних реакторів.
Про розробку повідомили дослідники Університету Брістоля спільно з Управлінням з атомної енергії Великої Британії (UKAEA).
Нова батарея працює за принципом повільного розпаду ізотопу вуглецю-14. Період його напіврозпаду становить близько 5700 років, тому навіть через тисячі років пристрій збереже значну частину своєї потужності.
Замість традиційного використання карбону-14 для визначення віку археологічних знахідок науковці застосували його властивість виділяти енергію під час розпаду.
Як працює алмазна батарея
Під час розпаду вуглець-14 випускає бета-частинки — швидкі електрони. Їхній рух усередині штучного алмазу перетворюється на постійний електричний струм.
Алмаз у конструкції виконує одразу дві функції: він працює як напівпровідник і водночас утримує випромінювання всередині корпусу. За нормальної роботи радіація не виходить назовні.
Потужність такої батареї невелика — вона виробляє мікровати енергії. Тому пристрій не зможе замінити акумулятори у смартфонах чи електромобілях.
Головна перевага технології — здатність роками працювати там, де заміна звичайної батареї складна або небезпечна.
Ядерні відходи отримали нове застосування
Сировиною для таких батарей може стати радіоактивний графіт із виведених з експлуатації ядерних реакторів.
Вилучення з нього вуглецю-14 дозволяє одночасно зменшити кількість небезпечних відходів і перетворити їх на джерело енергії.
Після завершення роботи алмазний модуль можна буде переробити або безпечно утилізувати.
Де можуть використовувати нову батарею
Насамперед технологія може стати у пригоді в медицині. Такі джерела живлення потенційно дозволять імплантам, зокрема кардіостимуляторам та нейростимуляторам, працювати десятиліттями без заміни батареї.
Ще одна сфера — космос. Алмазні батареї можуть забезпечувати живлення зондів і супутників у місцях, де сонячне світло недостатнє для роботи стандартних систем.
Також їх розглядають для віддалених станцій моніторингу — арктичних метеопунктів, глибоководного обладнання та різних автономних датчиків.
Наразі розробка перебуває на стадії прототипу. Науковці працюють над масштабуванням виробництва, пошуком партнерів та проходженням необхідних процедур для можливого виходу технології на ринок.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 серпня 2026
