Питання виживання: чи є на Місяці вода, скільки її та чи вистачить усім охочим
Протягом багатьох років наукова спільнота зосереджувала увагу на пошуку води в екстремальних умовах супутника Землі. Основною метою досліджень стали регіони вічної тіні, розташовані переважно поблизу південного полюса Місяця. Завдяки специфічному осьовому нахилу супутника, який становить близько 1,5 градуса, сонячне світло ніколи не потрапляє всередину деяких кратерів. Це дозволяє підтримувати критично низькі температури, за яких водяний лід здатний зберігатися протягом мільярдів років, пише Daily Galaxy.
Дивіться також Зовсім не схожий на той, який ми бачимо: NASA показало унікальний кадр зворотного боку Місяця
Перші серйозні підстави для оптимізму дали результати місій Lunar Prospector від NASA та індійського апарата Chandrayaan-1. Тоді прилади зафіксували водневі сигнатури, які вчені інтерпретували як наявність водяного льоду. Проте ці сигнали були непрямими: вони підтверджували присутність водню, але не давали чіткої відповіді, чи утворює він концентровані поклади льоду, які можна було б видобути.
Дослідник Шуай Лі з Гавайського університету зазначає, що згідно з наявними даними можна бути впевненими у наявності льоду на поверхні, але його характеристики залишаються предметом дискусій.
Новий етап досліджень розпочався з аналізу зображень високої роздільної здатності, отриманих за допомогою інструмента ShadowCam. Цей прилад, розроблений NASA, працює на борту корейського орбітального апарата Korea Pathfinder Lunar Orbiter, запущеного у 2022 році.
Команда науковців шукала дві специфічні оптичні властивості, характерні для льоду – високу відбивну здатність та пряме розсіювання світла. На жаль, жодна з цих ознак не була зафіксована у досліджуваних регіонах, зазначають учені в дослідженні, яке з'явилось у журналі Science Advances.
Це відкриття має критичне значення для розуміння структури місячного ґрунту – реголіту. Щоб ShadowCam міг помітити лід, його частка у складі поверхневого матеріалу мала б становити приблизно 20 – 30 відсотків. Відсутність таких сигналів свідчить про те, що якщо лід і існує, то його концентрація значно нижча за цей поріг, що робить його невидимим для сучасних оптичних інструментів.
Хоча результати дослідження не означають, що Місяць повністю сухий, вони вказують на те, що вода там надзвичайно розпорошена. В окремих локальних зонах було помічено характеристики, що відповідають концентрації льоду понад 10 відсотків, але для промислового видобутку та ефективного використання таких показників недостатньо.
Для остаточного розв'язання цього питання знадобляться прилади, здатні фіксувати концентрації навіть нижче за 1 відсоток.
Ситуація з дефіцитом доступного льоду ставить під загрозу амбітні програми, такі як Artemis від NASA. Стратегія сталого освоєння Місяця значною мірою базується на використанні місцевих ресурсів.
Вода необхідна не лише для підтримки життєдіяльності астронавтів, а й для виробництва палива шляхом розщеплення її на водень та кисень. Без достатньої кількості льоду вартість і складність підтримання людської присутності на Місяці різко зростають. Девід Крінг із Місячного та планетарного інституту підкреслює, що орбітальні вимірювання дають чудовий загальний огляд, але справжню відповідь зможуть надати лише безпосередні дослідження на поверхні. Тільки після того, як роботи або люди почнуть вивчати ці кратери зсередини, людство отримає остаточні дані про реальні запаси води.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
8 квітня 2026
