Вдарили по житловому сектору Краматорської громади: від обстрілів росіян горів будинок (фото)
Окупанти обстріляли Краматорську громаду 8 квітня. Руйнувань зазнав житловий будинок. Рятувальників викликали на гасіння пожежі.
Про це повідомили у фейсбуці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.
Протягом доби рятувальників залучали до ліквідації чотирьох пожеж, з них одна виникла через російський обстріл. За інформацією, сьогодні 8 квітня під ранок ворог завдав удару по житловому сектору селища Біленьке Краматорської громади. Внаслідок влучання дрона сталося пошкодження будинку та пожежа. Під час гасіння займання через загрозу повторного обстрілу, рятувальникам довелося тимчасово призупинити ліквідацію загоряння.
У Слов’янську 7 квітня надзвичайники локалізували пожежу автомобіля та гаража, але через загрозу обстрілів під час робіт довелося припинити ліквідацію загоряння та повернутися до підрозділу. Ще одну пожежу ліквідували на території підприємства — горіли дрова.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Протягом вівторка, 7 квітня, російські війська обстріляли сім населених пунктів на Донеччині. Унаслідок атак загинули дві людини і три поранені.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Загалом ворог завдав 1 293 удари по лінії фронту та житловому сектору Донеччини. Під вогнем перебували Добропілля, Дружківка, Слов’янськ, селища Олександрівка, Олексієво-Дружківка, села Завидо-Кудашеве, Кіндратівка.
Руйнувань зазнали вісім цивільних об’єктів, з них п’ять житлових будинків.
Фото: Вадим Філашкін
Крім того, у середу, 8 квітня, після опівночі війська рф атакували Краматорськ і Біленьке. Інформація про постраждалих наразі не надходила.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Великдень – свято, яке збирає всю родину за столом. Його відзначають християни різних конфесій, однак дата щороку змінюється: у 2026 році католики святкують 5 квітня, православні – 12 квітня.
В матеріалі Антикризового медіа-центру розповідаємо про дати святкування Великодня в Україні, прикмети та традиції на Донеччині.
Чому щороку дата святкування різна у західних та східних християн, пояснили на фейсбук-сторінці Православної церкви України. Суперечки про точну дату Пасхи виникли ще в II столітті: одні християни святкували разом з юдеями – 14-го нісана (приблизно сучасний наш березень-квітень), інші – в першу неділю після єврейської Пасхи (Песаху).
Перший Вселенський собор у 325 році встановив спільну формулу: Великдень – у першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення. Цієї пасхалії, тобто методики розрахунку, дотримуються й досі.
Коли християнство розділилось, з’явилися розбіжності: православні відраховують дату від рівнодення за юліанським календарем, католики і протестанти – за григоріанським. Різниця між календарями становить 13 днів. Крім того, православні дотримуються правила: Великдень не може збігатися з іудейською Пасхою або припадати раніше за неї.
Шостий тиждень Великого посту називається Вербним – він завершується святом Входу Господнього в Єрусалим, або Вербною неділею. У 2026 році вона припадає на 5 квітня у православних християн. Однією з традицій цього дня є освячення гілочок верби в храмах.
Фото: Envato
Після Вербної неділі розпочинається Страсний тиждень – час вшанування останніх днів земного життя Ісуса Христа: страждань, хресної смерті та поховання. Шість днів напередодні Великодня вважаються найсуворішими днями посту й особливими за своїми богослужіннями. І вже в неділю, 12 квітня 2026 року, православні християни святкуватимуть Світле Христове Воскресіння.
На Страсному тижні у Чистий четвер зазвичай печуть паски та прибирають в оселях.
У Страсну п’ятницю багато християн дотримуються суворого посту – не їдять і не п’ють. Цього дня у церквах виносять плащаницю – символічну тканину, в яку було загорнуто тіло Христа.
Відзначення Великодня починається зі святкової літургії, яка триває протягом ночі на неділю. Тоді ж у церквах освячують кошики з пасками, розписаними яйцями та іншими продуктами.
У Великдень вітаються словами “Христос воскрес”, на що відповідають “Воістину воскрес”. Вдома великодня трапеза розпочинається молитвою: спершу їдять свячені яйця та паску, а потім інші непісні страви, зокрема м’ясні.
Фото: Envato
На Донеччині Великдень має свої особливі традиції. Серед них: паски з косами села Новоукраїнка Вугледарської громади, обрядовий хліб надазовських греків “Псатир” та писанки “Іканича”.
Обрядовий хліб надазовських греків “Псатир” увійшов до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Процес його виготовлення супроводжується давніми обрядами, що передаються з покоління в покоління, зберігаючи культурну пам’ять.
Технологія приготування “Псатиря” має кілька варіацій, але ключові етапи залишаються незмінними:
Фото: Донецька ОВА
Ця традиція збереглася в районах, де компактно проживають надазовські греки на південному заході Донецької області. Найбільші спільноти були в Маріупольському, Волноваському та Кальміуському районах, зокрема в Маріуполі, Волновасі таі Вугледарі.
Орнамент писанок “Іканича” має коріння в традиціях греків Приазов’я. Наприкінці ХІХ століття він поширювався в районах компактного проживання надазовських греків. Мотиви перегукувалися з елементами декору традиційних рушників (тохма) та пам’ятників. Згодом традиція писанкарства зберіглася у Маріуполі.
У 1904 році Історико-церковно-археологічний музей Маріупольської Олександрівської гімназії налічував близько 500 писанок. З роками колекція зменшувалася – до початку повномасштабного вторгнення в Маріупольському краєзнавчому музеї залишалося лише 18. У березні 2022 року внаслідок обстрілів унікальна колекція була знищена.
Фото з фейсбуку Етнографічного фонду “Спадок Донеччини”
У 2024 році орнаменти “Іканича” внесли в електронні каталоги, а за їхніми мотивами розробили схеми для вишивання. Маріупольські майстрині через окупацію міста були змушені залишити свої оселі й опинилися в різних регіонах України та за кордоном, але продовжують організовувати майстер-класи та виставки, зберігаючи традицію живою.
Великодні паски з косами – обрядовий хліб села Новоукраїнка Вугледарської територіальної громади. Напередодні випікання розпалювали піч і заносили борошно, щоб воно зігрілося.
Фото: Донецька ОВА
Паски прикрашали по-різному: квітами, листям, косами. На інших – переплетені два джгутики по спіралі, а на верхівці – колоски з тіста.
Ірина Мартинова
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
За планом стійкості Донецької області передбачили захист 37 об’єктів критичної інфраструктури. Також планують ввести додатково до 68 МВт розподіленої генерації.
Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України.
Також для резервного живлення об’єктів тепло-, водопостачання і водовідведення планують залучити 87 одиниць обладнання. Загальна їхня потужність – 41,7 МВт. Потреба у фінансуванні Плану стійкості Донецької області є 1,989 млрд грн.
Як йдеться у дописі, загалом 660 об’єктів у Харківській, Полтавській та Донецькій областях мають бути забезпечені захистом від атак в межах підготовки до наступної зими.
Читайте також: Мільярдні борги та заморожені тарифи: як “Донецьктеплокомуненерго” зберігає в теплі прифронтові міста Донеччини.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
До Рівного прибув п’ятий у цьому році евакуаційний потяг. Ним вивезли 28 жителів Донеччини.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Серед евакуйових з Донеччини є люди з інвалідністю та пенсіонери На вокзалі їм допомогли вивантажити речі, зареєстрували, надали психологічну допомогу та нагодували.
Далі евакуйованих розмістять у Здолбунівській, Бугринській та Гощанській громадах.
Нагадаємо, з Дружківки поліцейські евакуювали літню жінку, яка втратила пам’ять після обстрілу, а також подружжя з домашніми улюбленцями.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Від початку повномасштабного вторгнення в Україні через російські міни постраждали 1431 людина, з них дітей – 147.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки.
База даних та інтерактивна мапа допомагають урядовим та гуманітарним організаціям проводити у регіонах інформування населення про ризики, пов’язані з вибухонебезпечними предметами, а також надавати допомогу постраждалим від мінно-вибухових травм. З 2023 до 2026 років 180 постраждалих отримали допомогу на понад 3,2 млн грн.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
- Останні
- Популярні
Новини по днях
8 квітня 2026
