Теорія може розбитися об практику: що не так із законопроєктом про звільнення зі служби
Експерти назвали кілька факторів, від яких залежатиме дія закону, так як цього хочуть ініціатори. По-перше, важливо розуміти, чи буде відповідальність для людей, які готують і підписують документи на звільнення з військової служби, зокрема й за рішенням суду. Також варто буде враховувати стан комплектування Сил оборони. Адже якщо не буде вистачати людей у війську, то звільнення через будь-яку підставу буде складнішим процесом. Про це в коментарі 24 Каналу розповіли в громадській організації "Центр дослідження законодавства України".
Дивіться також Строків служби досі немає: українці запустили флешмоб підтримки прав військових та їхніх родин
В Україні відомо про випадки, коли ТЦК мобілізували громадян, які могли отримати відстрочку. Наприклад, ситуація на Львівщині, коли чоловіка мобілізували через те, що він не встиг отримати документи про догляд за батьком, який не може ходити.
За словами експертів, стаття 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" містить норму про підстави для звільнення з військової служби. Але багато з них не збігаються з тими, що дають право на відстрочку. А нерідко ігноруються навіть рішення судів про звільнення з військової служби, бо ж у профільному законі відсутня така підстава. Тож новий законопроєкт формально усуває цю проблему.
Тобто можна сказати, що цей законопроєкт може виправити принаймні частину помилок чи зловживань, які виникають в процесі мобілізації. Проте слід розуміти, що він так само створює ризики зловживань, створюючи умови, коли підстави для звільнення з військової служби підганятимуться вже під факт мобілізації особи, яка їх не мала в законному порядку. При цьому законопроєкт не охоплює ряд підстав для відстрочки, щодо яких теж можливі порушення – заброньовані працівники, студенти, педагогічні працівники, ряд посад державної служби тощо, залишаючи як підставу для звільнення лише рішення суду. Це залишає велику прогалину в тому, що законопроєкт збирається виправляти,– пояснили в ГО.
Тому чималу роль грало б включення в список тих, хто може звільнитися, всього переліку категорій осіб, які мають право на відстрочку згідно зі статтею 23 Закону про мобілізацію. Або навпаки – потрібно було б виключати з цієї статті ті категорії, яких немає в законопроєкті.
"Інакше виходить парадоксальна ситуація – ці категорії мають право на відстрочку і право на звільнення зі служби у разі порушення, а інші категорії мають право на відстрочку, але у разі мобілізації можуть лише судитися, як і до ухвалення законопроєкту №15119, якщо воно відбудеться", – зазначили експерти.
Вони також звернули увагу на формулювання "у разі підтвердження в установленому порядку наявності на момент призову обставин, передбачених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізації". Цікаво, що законопроєкт не містить ні цього порядку, ні вказівок на те, хто і коли має його розробити та встановити. Це значною мірою нівелює ідею проєкту й залишає вирішальним лише рішення суду.
У Центрі дослідження законодавства України також зауважили, що дієвого механізму проєкт зараз не пропонує.
Якщо підсумувати, цей законопроєкт, як і багато інших, ризикує стати класичним прикладом ситуації, коли теорія розбивається об практику. Тому його потрібно щонайменше доопрацювати з урахуванням прогалин та ризиків – зокрема й потенційного нерівного застосування права до різних категорій осіб, – проаналізували оглядачі.
Законопроєкт №15119, який внесли на розгляд Ради, передбачає звільнення військових, яких мобілізували без підстав або попри право на відстрочку Зокрема, звільнення хочуть дозволити тим, хто мав підстави для того, щоб не служити, але не встиг оформити документи.
Також підставою може стати рішення суду, яке визнає мобілізацію незаконною.
У проєкті передбачені й інші причини звільнення, зокрема сімейні обставини, догляд за людьми з інвалідністю, виховання дітей, стан здоров'я тощо.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 квітня 2026
