Чому бізнес досі плутає ESG з благодійністю: названі типові помилки на шляху до сталості
Систему показників, що відображає екологічну відповідальність, соціальну політику та якість корпоративного управління бізнесу, у світі заведено називати ESG (Environmental, Social, Governance).Сьогодні звітність з ESG для прогресивних українських компаній стає не тільки справою сумління, а й важливою умовою їхнього розвитку на глобальних ринках. Але український бізнес наразі перебуває лише на початку цього складного шляху, тож змушений у стислі терміни опановувати та впроваджувати практики, до яких розвинені економіки світу рухалися десятиліттями.Щоб підтримати цей рух, ініціював «Рейтинг програм сталого розвитку», у межах якого компанії могли надати свої практики на оцінку експертного журі. Переможцями першого сезону, підсумки якого оприлюднили 25 лютого 2026 року, стали Deloitte Ukraine, «Метінвест» та SoftServe.Проте дослідження виявило не лише успіхи, а й системні прогалини. Щоб допомогти компаніям швидко вийти на новий рівень, члени експертного журі провели глибокий аналіз анкет учасників і виявили найтиповіші помилки. узагальнив висновки експертів й окреслив головні «пастки», у які потрапляє бізнес на шляху до сталості.Рейтинг програм сталого розвитку: проєкт The PageПерелік добрих справ не є звітом з ESGНайпоширеніша помилка — сприйняття сталого розвитку як благодійності або низки разових соціальних акцій, що заведено називати корпоративною соціальною відповідальністю (КСВ).Тобто компанії продовжують звітувати про пожертви та волонтерство, але не інтегрують ці процеси в бізнес-модель. У результаті звіти часто виглядають як переліки добрих справ без оцінки їхнього впливу на життєздатність самого бізнесу.«Ми бачимо, що, з одного боку, КСВ в Україні досягло піку свого розвитку, можливо, навіть інституційності в межах організацій, але перехід до звітності зі сталого розвитку ще не відбувся. Тому на ринку є мікс, де КСВ поєднується зі сталим розвитком. Це свідчить про те, що ми все ще перебуваємо в перехідному періоді», — зазначає Катерина Давидова, sustainability-експертка та авторка каналу Mission Sustainable.Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні, підтверджує, що в кейсах компаній багато інформації про добрі справи, проте бракує оцінки того, що вони означають для бізнесу: як саме покращують показники, внутрішню роботу чи вплив на довкілля.Концепція ESG. Ілюстрація: Depositphotos«Тобто класні справи — це добре, але коли ми говоримо про стратегію сталого розвитку, вона повинна мати точку відліку, з якої ми починаємо рахувати, і розуміння того, куди ми прийшли: де є прогрес, а де показники пішли донизу. Це потрібно, щоб ми мали змогу покращувати результати, а зробити це без оцінювання неможливо», — наголошує експертка.Читайте також:Український бізнес хоче в Європу, але не знає як: головні бар'єри впровадження ESG-стандартівКрасиві графіки не працюють без обґрунтування цифрНавіть ідеально сформульовані та красиво оформлені звіти часто «сипляться», коли постає питання про походження цифр.Людмила Циганок, засновниця ESG Liga PAEW, зазначає, що найбільша слабкість звітів українських компаній сьогодні полягає саме в доказовості даних. За її словами, на цьому етапі «кульгають» абсолютно всі, навіть якщо звіт виглядає візуально бездоганним.Красиві графіки не працюють без обґрунтування цифр. Фото: Depositphotos«Важливо розуміти, звідки дані беруться, за якою методикою рахуються, що включено в периметр, а що — ні. У звітах є правильні твердження і бездоганні формулювання, але немає відповіді на дуже просте питання: як це рахується і хто за це відповідає», — наголошує Людмила Циганок.При цьому доказовість даних — це те, на що насамперед звертатимуть увагу аудитори та потенційні інвестори. Адже вони оцінюють не просто красиві картинки в презентації, а підтвердження кожної одиниці даних, на базі яких побудовані графіки.Читайте також:Як вимірювати сталий вплив бізнесуСталість потребує вкорінення в український ґрунтДля міжнародних компаній в Україні типовою проблемою є покладання на глобальні стратегії ESG без їхньої адаптації до українського контексту. Для локальних гравців подібна помилка може полягати в підміні реальних процедур формальними заявами, немов запозиченими з іноземних зразків.Тобто компанії посилаються на англомовні політики своїх штаб-квартир без адаптації до українських реалій або публікують загальні декларації замість повноцінних документів, затверджених радою директорів.«Були компанії, які показували виключно міжнародні політики штаб-квартир, що автоматично поширюються на юридичну особу в Україні. Але насправді найкращим рішенням було б як мінімум перекласти їх, а як максимум — адаптувати до українських реалій. Адже штаб-квартири часто описують процеси занадто глобально», — зазначає Катерина Давидова.Міжнародні політики ESG потребують адаптації до українських реалій. Фото: DepositphotosПідписуйтесяESG потребує вимірюваних KPI у динаміціESG-звітність має розповідати не лише про теперішній стан, а й про історію розвитку. Тобто компанія має показати, з чого вона починала, де перебуває зараз і куди прагне прийти до 2030 чи 2050 року.«Я особливо ціную ті звітності, які мають вимірювані KPI. Коли у звіті є теоретична частина для співробітників — це добре, але на максимальну оцінку заслуговує звітність, де є конкретний показник у прив’язці до компанії і стоїть ціль, куди бізнес рухається. Сподіваюся, з часом такий підхід домінуватиме», — зауважує Денис Щур, менеджер з регіонального розвитку ACCA.Стратегія сталого розвитку потребує публічностіКомпанії часто декларують наявність аудитів, сертифікацій або відповідність принципам сталого розвитку, але не підтверджують це у своїх офіційних каналах. У логіці ESG відсутність доказовості означає: те, що не зафіксовано у публічному просторі, те не інтегровано у систему управління.Як зазначає CEO CommsTrue Agency Рената Яресько, проблема полягає не лише у розриві між заявами та фактичним контентом, а у нерозумінні ролі комунікацій. У підході сталого розвитку комунікація — це не окремий інструмент, а частина управлінської моделі, яка забезпечує прозорість, підзвітність і взаємодію зі стейкхолдерами.Читайте також:Чому необхідний аудит ESG-звітностіВона наводить приклад із практики: під час перемовин із міжнародним банком фінансова директорка компанії підтверджувала наявність аудитів і оцінок, однак ключовою вимогою з боку банку стало надання публічних посилань на офіційні ресурси. Саме відкритість і можливість незалежної перевірки визначали рівень довіри.За словами експертки, у міжнародній практиці комунікації є частиною системи управління ризиками та доступу до фінансування. Відсутність публічних підтверджень означає не просто слабку комунікацію — це сигнал про відсутність інтегрованого підходу до ESG у бізнес-процесах.Що таке грінвошинг і чому він більше не працюєГрінвошинг (зелений камуфляж) — це маркетинговий прийом, коли компанія навмисно вводить стейкхолдерів в оману, перебільшуючи свою екологічну відповідальність або соціальний внесок.Але, як зазначили учасники журі проєкту «Рейтинг програм сталого розвитку», намагання прикрасити реальність та замовчати ризики швидше веде до втрати репутації, аніж до формування позитивного іміджу. Адже професійна аудиторія, зокрема потенційні інвестори, добре відчуває надмірний, необґрунтований оптимізм.«Типовою помилкою є намагання прикрасити реальність, яке дуже легко зчитується. А прикрашати реальність у нефінансовій звітності сьогодні небезпечніше, ніж показати проблеми», — застерігає Людмила Циганок.Тетяна Сахарук додає, що зараз у міжнародному бізнесі панує потужний тренд на відкритість: компанії показують, що розуміють свої прогалини в певних напрямках. За її словами, готовність бізнесу працювати з цими недоліками та наявність чіткого плану вдосконення демонструє справжню усвідомленість компанії, яка бачить зони росту та шляхи подолання викликів. Це викликає значно більше довіри у партнерів, ніж ідеальна, але неправдива картинка.«Для бізнесу демонструвати цей грінвошинг вже не цікаво. Коли я прийшла працювати на цю посаду [генеральної директорки Глобального договору ООН в Україні] 10 років тому, я бачила дуже багато таких прикладів. Зараз ми все ж таки розвиваємося, культура в українського бізнесу вже вибудована, тому нам потрібно дійсно показувати те, що відбувається», — наголошує Тетяна Сахарук.Наостанок для зручності роботи з інформацією журі радять бізнесу переходити від ручного збору даних до автоматизації, від красивих PDF-презентацій — до машиночитних звітів. Це дасть змогу не лише уникнути механічних помилок та маніпуляцій, а й значно прискорить процес проходження комплаєнсу та аудитів. Бо машиночитні дані дозволяють міжнародним інвесторам та банкам миттєво обробляти показники українських компаній у своїх системах аналізу ризиків.Звіти з ESG мають бути машиночитними. Фото: DepositphotosВідгуки журі та очікування від другого сезону «Рейтингу програм сталого розвитку»Перший сезон «Рейтингу програм сталого розвитку» став для та експертної спільноти важливим зрізом реального стану справ в українському ESG-секторі. Ми побачили, що вітчизняний бізнес наразі перебуває на важливому етапі становлення й проходить лише початок великого шляху. Проте українська суперсила — це здатність швидко надолужувати те, що на інших ринках природно зростало десятиліттями. Тому ми сподіваємося, що бізнес зможе у стислі терміни трансформувати помилки в системні рішення.Щоб відстежувати прогрес у динаміці, планує зробити «Рейтинг програм сталого розвитку» щорічним. Через рік ми сподіваємося побачити якісний стрибок: не лише зростання сьогоднішніх лідерів, а й нові імена, зокрема представників середнього бізнесу.Читайте також:Чому вашому бізнесу потрібні ESGРената Яресько, CEO CommsTrue Agency, висловила сподівання, що цей проєкт стане першою сходинкою у формуванні масштабного національного рейтингу зі сталого розвитку. Вона відзначила, що її надихає здатність українського бізнесу демонструвати внесок у ESG попри неймовірні виклики війни, блекаутів та розривів логістичних ланцюгів.«Це прекрасно, що наші ко
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 квітня 2026
