На тлі війни в Ірані, ударів по Україні та падіння рейтингу: Путін знову з'явився на публіці
Боягузлива особа на прізвище Путін дедалі рідше з’являється на публіці, а час її перебування на людях неухильно скорочується. Ходять чутки, що ця параноя загострилася після того, як Україна почала завдавати дедалі більш дальніх і чутливих ударів по ворожій країні, а особливо – після початку війни в Ірані, коли ізраїльська авіація в момент знищила «головного аятолу», кілька десятків генералів та інших представників місцевої верхівки. Кажуть, у Кремлі це багатьох вразило не менше, ніж щодня палаючі по всіх містах і селах Росії морські порти, нафтопереробні та хімічні підприємства, військові заводи та інше.
26 березня чергове явлення на публіці «особи, схожої на Путіна», проходило на тлі війни в Затоці, українських ударів по важливих об’єктах у глибині території Росії, а також супроводжувалося падінням рейтингу Путіна, що підтверджують прокремлівські соціологічні служби, і навіть зростання цін на нафту поки що ситуацію кардинальним чином не змінило.
Хронометраж і анамнез психіатрії
Путін (чи хто там насправді?) виступив на з’їзді Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП). Але цього разу президент не став відповідати ні на запитання із залу, як робив раніше, ні на запитання модератора Олександра Шохіна, як було минулого року. Путін був присутній на сцені пленарного засідання з’їзду загалом близько 35 хвилин. Минулого року він провів на сцені 40 хвилин, у 2024 році — 2,5 години, а у 2023 році — 2 години 15 хвилин.
Змінився і сам формат участі Путіна в заході. Перші 15 хвилин він слухав у кріслі на сцені виступ Шохіна, який говорив із трибуни. Після цього сам виступив із промовою на 20 хвилин, на початку якої висловив скепсис щодо необхідності проведення пленарних засідань: «Ми всі, що називається, в матеріалі, нічого такого революційного я вам не повідомлю. Але тим не менш, Олександр Миколайович вважає за доцільне такі зустрічі — вони не часто проходять у такому великому форматі — все-таки проводити. Напевно, у цьому є якийсь сенс, щоб затвердити певні реперні точки».
Далі Путін розповів про ситуацію на Близькому Сході та пов’язану з подіями там кризу на ринку енергоносіїв, важливість «суверенітету», скорочення бюрократії, зниження адміністративних бар’єрів для бізнесу та співпрацю держави з бізнесом, збереження стабільності в Росії. Одразу після 20-хвилинного виступу Путін підійшов до Шохіна, щось сказав йому (без мікрофона), і голова РСПП оголосив з’їзд закритим. Тих, хто стежить за опозиційними та провладними пабліками Росії, особливо приколює «скорочення бюрократії», «зниження адміністративних бар’єрів для бізнесу та співпраці держави з бізнесом». Втім «бізнес» буває різним…
Серед тих, хто слухав президента в залі, виявилося чимало мільярдівців, зокрема співвласник «Уралхіму» Дмитро Мазепін, президент «Норільського нікелю» Володимир Потанін, ексгендиректор «Фосагро» Андрій Гур’єв-молодший, власник Магнітогорського металургійного комбінату (ММК) Віктор Рашніков, голова ради директорів «Северсталі» Олексій Мордашов, засновник «Єврохіму» Андрій Мельниченко, співвласник АФК «Система» Володимир Євтушенков, голова ради директорів ПАТ «Мечел» Ігор Зюзін, власник En+ Олег Дерипаска, засновник «Сафмара» Михайло Гуцерієв.
Ще минулого року формат участі Путіна в з’їзді РСПП відрізнявся. Тоді Путін і Шохін на початку засідання сиділи в кріслах на сцені, і голова союзу розповідав президенту про проблеми бізнесу. Після цього Путін вийшов на сцену і виступав близько 20 хвилин. Потім він знову сів у крісло поруч із Шохіним, і вони обговорили майбутню розмову Путіна з Дональдом Трампом. Саме цією розмовою голова РСПП тоді пояснював необхідність завершити публічну частину з’їзду раніше, ніж зазвичай.
У 2024 і в 2023 роках Путін після свого виступу спочатку слухав доповіді членів РСПП. А після доповідей відповідав на запитання із залу. Під час виступу у 2023 році Путін навіть жартував, згадавши частівку: «Я — дівчинка-приспівка, танцюю і співаю, я Леніна не знаю, але я його люблю». У 2019 і 2018 роках Путін перебував на сцені близько години. Після власного виступу він також слухав промови інших промовців і коментував їх.
Але часи змінилися, і Путін скорочує спілкування не лише з бізнесом. При традиційному покладанні квітів на Піскаревському меморіальному кладовищі в пам’ять про блокаду Ленінграда за останні три роки повністю відмовилися від глядачів.
На закритій зустрічі з олігархами, що пройшла після з’їзду РСПП, Путін заявив про намір продовжувати війну проти України і запропонував великому бізнесу робити добровільні внески в бюджет, повідомляє The Bell з посиланням на джерела, знайомі зі змістом розмови. «Сказали, будемо воювати», — переказало суть виступу Путіна одне з джерел. «Підемо до кордонів Донбасу», — додав інший.
Деякі бізнесмени відгукнулися на прохання прямо на зустрічі. Сулейман Керімов обіцяв внести 100 млрд рублів, стверджують джерела The Bell. За словами одного зі співрозмовників видання, ідея «потрусити бізнес у важкий для країни час» належить голові «Роснефти» Ігорю Сечину, який напередодні виклав її в листі Путіну, запропонувавши як механізм залучення коштів розмістити військові облігації.
Financial Times наводить деякі подробиці зустрічі Путіна з бізнесменами, де обговорювалася війна в Україні. За словами джерел видання, Путін сказав бізнесменам, що Росія продовжуватиме війну доти, доки не захопить всю територію Донецької та Луганської областей. Путін пояснив це тим, що Україна відмовилася від виведення військ із Донецької області під час останніх раундів переговорів за посередництва США. Путін, за даними джерел, сказав, що був готовий прийняти пропозицію США про створення демілітаризованої або спеціальної економічної зони на Донбасі після переходу його під контроль РФ, проте Київ заявив, що передача Донецької області — це «червона лінія», яку він не може перейти.
Повідомляється, що, крім Керімова, який пообіцяв внесок у розмірі 1,23 млрд доларів, також «внесок на війну» має намір зробити Олег Дерипаска, але сума не називається. Позицію Путіна щодо Донбасу голова РСПП Шохін в інтерв’ю ворожим медіа переказав так: «Якщо Україна виходить із Донбасу, то ми можемо зупинитися на тій лінії, яка буде після виходу з Донбасу українських ЗС».
Даючи оцінку по війні на Близькому Сході, Путін сказав, що сподівається на її завершення в найближчі 3-4 тижні. Це означає, що «сприятливий період для російських експортерів, найімовірніше, буде нетривалим». Путін повторив озвучену раніше пораду бізнесменам використовувати надприбутки, щоб розплатитися за боргами перед банками. Путін вперше звернувся по гроші до бізнесу безпосередньо, зазначає FT. До цього Кремль волів піднімати податки.
Втім, у Кремлі заперечують, що Путін чи Сечин просили великий бізнес скинутися на війну. Пєсков заявив, що один з олігархів на зустрічі з Путіним сам запропонував гроші, тому що піднявся під час приватизації у 90-х за рахунок державних активів і вирішив таким чином віддячити. «Це неправда, що вона виходила від Ігоря Сечина. Це неправда, що йшлося про те, що на СВО гроші. Це неправда, що Путін звертався з таким проханням. Правда полягає в тому, що один з учасників зустрічі дійсно говорив про те, що для держави він вважає за необхідне виділення певної великої, дуже великої суми грошей, і це було його сімейне рішення. Аргументував це один з учасників тим, що переважна більшість учасників зустрічі починали якраз свій бізнес у 90-х роках, і в основному, звичайно, цей початок був так чи інакше пов’язаний із державою. І тому зараз просто багато хто вважає своїм обов’язком зробити такі внески. Ось один з учасників про це сказав, це була його ініціатива абсолютно. І це не була ініціатива президента Путіна — хоча, безумовно, глава держави вітав таку ініціативу», — заявив Пєсков, відмовившись назвати ім’я цього олігарха.
Падіння рейтингу під гуркіт канонади
Описане вище шоу під назвою «Явлення путінського виродка своєму кінченому народу» проходило під гуркіт вибухів від ударів українських дронів і на тлі падіння рейтингу Путіна, про яке заговорили навіть прокремлівські соціологічні служби. Рейтинги довіри до Володимира Путіна та схвалення його діяльності на посаді президента впали до мінімальних за весь час війни значень, свідчать результати дослідження державного ВЦВГД. Рівень недовіри та несхвалення також досяг рекордного з моменту вторгнення в Україну значення.
Рівень схвалення діяльності Путіна в період з 19 по 22 березня впав на 1,9 в.п. порівняно з минулим періодом (9-15 березня) і досяг 70,1%, йдеться в опублікованих результатах опитування. Рівень довіри Путіну за той самий період знизився на 1,7 в.п. і досяг 75%. Востаннє обидва показники опускалися нижче 20 лютого 2022 року, тобто за чотири дні до війни. Тоді рівень схвалення становив 64,3%, а рівень довіри — 67,2%. Настільки низьких рейтингів у Путіна не було ні під час заколоту Євгена Пригожина (рейтинг схвалення діяльності опускався до 72,6%, рейтинг довіри — 75,5%), ні під час вторгнення ЗСУ в Курську область (рейтинг довіри опускався до 75,5%, рейтинг схвалення діяльності — до 72%.
Рекордною за весь час війни стала і частка респондентів, які не схвалюють діяльність Путіна і не довіряють йому. Тих, хто не схвалює його роботу, виявилося 18,3% (зростання на 1,2 в.п. за тиждень), тих, хто не довіряє йому — 20,1% (зростання на 1,7 в.п.). Падає рейтинг і прем’єра Михайла Мішустіна. Його рівень схвалення – 46,1%, рівень довіри — 55%. Обидва показники – найнижчі за час війни в Україні. Також знижується рейтинг «Єдиної Росії» — якби вибори до Держдуми відбулися найближчої неділі, голос за партію віддали б 29,3% респондентів проти 33,8% на початку січня.
У всіх випадках респондентам ставили закриті запитання (наприклад, «Скажіть, будь ласка, Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Путіну»). Дослідження проводилося методом телефонного інтерв’ю. Зниження рейтингів Путіна зафіксував і ФОМ, який 22 березня проводив поквартирні опитування. Однак у цієї служби падіння виявилося не настільки радикальним. На запитання про те, як працює Путін, 76% респондентів відповіли «скоріше добре» — це мінімум з
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 березня 2026
