У Києві побудують нову "гордість Кличка". Ще один декоративний міст потягне на десятки мільйонів

28.03.2026, 09:36 telegraf.ua

Крім меценатів в благоустрій на Оболоні вкладається і бюджет

Поки ключові переправи Києва розсипаються на очах, у парку Прирічному в Оболонському районі закладають черговий "міст-символ". Конструкцію оплатять литовські партнери, проте її "оправа" – озеленення, освітлення, мощення плиткою доріжок навколо – "витягне" з бюджету столиці десятки мільйонів.

"Телеграф" дізнався про подробиці іноземного подарунка.

У південно-західній частині "Парку "Прирічна" зведуть легку пішохідну конструкцію – архітектурну відсилку до мосту короля Міндаугаса у столиці Литви. Українська версія – це скромний 10-метровий перехід над гирлом технічного каналу, що впадає у затоку.

Проєкт з умовною назвою "Міст Дружби" стане черговим проявом любові міського голови Віталія Кличка до декоративних мостів, серед яких скандально відомий скляний міст над Володимирським спуском та міст-хвиля, що веде но Оболонський острів.

Новий об’єкт з іншого боку острова жодного логістичного значення не матиме, а стане суто декоративним елементом нової зеленої зони. За збереження цієї території площею понад 16 га від забудови т.зв. "аква-паркінгом", тривалий час боролися місцеві мешканці і досягли успіху у 2024 році. Щоправда разом з ухваленням рішення про створення нового парку на Оболоні влада привласнила ініціативу. При цьому міський голова Віталій Кличко наголошував: вкладатися в реалізацію планів будуть меценати.

Таким обіцянкам якраз відповідає грант у 600 тис. євро (в еквіваленті – 30 млн грн) від мера Вільнюса Валдаса Бенкунскаса та Фонду розвитку співробітництва і гуманітарної допомоги Литовської Республіки. На цю суму, за даними КМДА, планується побудувати міст дружби та оновити частину парку площею до 2 га вздовж затоки Дніпра від вулиці Прирічної до технічного мосту на Оболонський острів.

З боку литовської влади фінансування подається як жест солідарності з українцями та гуманітарну підтримку. В офіційному повідомленні мерії Вільнюса зазначено, що проєкт – відповідь на запит міського голови Києва Віталія Кличка про допомогу з реабілітацією киян. Місце відпочинку мало б стати "зоною нормальності" для ветеранів та цивільних, що живуть під постійними обстрілами.

Це рішення викликало неоднозначну реакцію як в Україні, так і Литві. Зокрема, використання коштів на будівництво моста розкритикував один із блогерів і назвав проєкт – "бенкетом під час чуми". За його словами, в Києві є значно гостріші проблеми – втрата ТЕС через обстріли і, як наслідок, відсутність тепла в будинках на Лівому березі, а також стан міських доріг, що "виглядають як після важких обстрілів".

Українці в соціальних мережах теж наводять приклади більш логічного застосування допомоги партнерів на кшталт реалізації Плану стійкості, модернізації та ремонтів комунальної інфраструктури, оновлення "хрущовок", або придбання дронів для фронту.

Представники ГО "Парк "Прирічна", які роками захищали зелену зону від забудови, у розмові з "Телеграфом" підкреслювали: громада була готова чекати на благоустрій до кращих часів, адже в розпал війни варто спрямовувати всі вільні кошти на підтримку Сил оборони. Проте активісти визнають: якщо йдеться про іноземних донорів, то лише вони мають виключне право визначати формат підтримки. І з цим можна було б погодитися, якби не той факт, що міський бюджет витратить значно більше на перетворення занедбаної території на прогулянковий простір.

Дослідження тендерної документації у системі Prozorro та планів КМДА на 2024-2026 роки доводить, що допомога інвесторів – лише "верхівка айсберга". Адже місто взяло на себе капітальні видатки, аби створити гідне обрамлення для литовського подарунка.

Зокрема, за кошти столичного бюджету вже виконані чи заплановані такі види робіт:

При цьому загалом капітальний ремонт частини парку, що виконується на замовлення комунального об’єднання "Київзеленбуд", коштуватиме сумарно понад 90 млн грн. Перший тендер пройшов у вересні 2025 року і передбачав комплекс робіт на 33,8 млн грн. На цю суму, як зазначено в договорі з переможцем тендеру – ТОВ "Український виробничо-будівельний альянс "Центр" (власниця — киянка Оксана Колібабчук) — виконувались підготовчі роботи. Зокрема, підрядник зносив аварійні дерева, зрізав чагарник, спланував територію, виконав основу під доріжки, підпірні стінки, облаштував оглядовий майданчик. В системі Prozorro ця угода позначена як виконана.

Натомість на стадії реалізації ще один тендер на 65,2 млн грн, який відбувся тільки на початку березня 2026 року. Переможцем визнано ТОВ "Євротехнологія Груп", що належить Володимиру Бойправу (у власниках раніше був його брат Тарас, що певний час поєднував бізнес з роботою в "Київзеленбуді").

В умовах цих торгів прописаний другий етап робіт, який передбачає як інженерні рішення на кшталт облаштування водозабірної свердловини, підземної насосної станції, так і монтаж пішохідного моста, вартість якого визначена на рівні 13 млн грн, а також мощення пішохідних доріжок, розміщення лавок, урн, проведення освітлення та озеленення. Термін виконання робіт – кінець 2026 року.

Попри те, що від проведення торгів минуло три тижні, майбутня паркова зона на Оболоні виглядає як будівельний майданчик. Зокрема, біля технічного мосту на Оболонський острів залито бетоном велику ділянку, можливо, це той самий оглядовий майданчик, що був прописаний у першому етапі робіт. Поруч — ще одна поки неоформлена ділянка.

Далі вздовж затоки Дніпра тягнеться пішохідна зона, частково вимощена плиткою. Тут вже встановлено перші лави та урни, якими почали користуватися містяни. Навколо у великих обсягах складовані матеріали.

На наступній ділянці зварена металева платформа та насипано ґрунт, аби продовжити на одному рівні пішохідну зону. А ближче до вулиці Прирічної через гирло каналу монтується основа для "Мосту Дружби" та вже вирівняний майданчик для подальшого благоустрою.

І хоча частково результат проєкту з облаштування нової зеленої зони вже можна оцінити, відкритими лишаються два питання:

Ми повідомимо про отримані відповіді і стежитимемо за ходом робіт.

Як повідомляв "Телеграф", експерти висловлюють думку, що в умовах війни інфраструктурні проєкти не є приорітетними, адже головне забезпечити виживання людей.

Читати повністю…