НАТО готується до можливих атак рф на енергетику – генсек Рютте
Зокрема, ведеться робота над створенням планів з «інтеграції української оборонної промисловості в промислову екосистему союзників», а також пошуком інвестицій і розширенням співпраціросія, ймовірно, зосередиться на атаках по енергетичній інфраструктурі в разі нападу на Північноатлантичний альянс, ідеться в щорічному звіті генерального секретаря НАТО Марка Рютте за 2025 рік, тому НАТО посилює навчання в цьому напрямку.Про це йдеться в щорічному звіті генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який цитує «Радіо Свобода».Як передає видання, росію визначили як «найбільш значну й пряму загрозу» щодо безпеки, миру й стабільності в євроатлантичному регіоні. Також зазначається, що рф продовжує випробовувати Альянс – через порушення повітряного простору, диверсії та кібератаки.Нині країни – члени НАТО вже «визначають уроки, винесені з України, посилюючи навчання, тренування й координацію щодо захисту критичної енергетичної інфраструктури». Крім того, у звіті йдеться про довгостроковий підхід НАТО для допомоги Україні у війні. Для країн, за словами видання, «важливо, щоб Альянс продовжував надавати Україні підтримку, необхідну для її захисту сьогодні, водночас допомагаючи їй бути готовою стримувати будь-яку майбутню агресію росії завтра».За повідомленням «Радіо Свобода», НАТО працює над створенням планів з «інтеграції української оборонної промисловості в промислову екосистему союзників», а також над пошуком інвестицій і розширенням співпраці.У звіті також зазначили, що 2025 року європейські члени НАТО разом із Канадою витратили на оборону загалом $574 млрд, що на 20% більше, якщо порівняти з минулим роком. Лише дві європейські країни, зокрема Чехія та Угорщина, скоротили оборонні витрати.Водночас, як додає видання, США залишаються ключовим фінансовим донором НАТО. Саме Сполучені Штати складають понад половину сукупного ВВП Північноатлантичного альянсу й несуть приблизно 60% загальних оборонних витрат.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що уряд Великої Британії оголосив, що британські військові відтепер матимуть право затримувати судна в територіальних водах країни, щодо яких запроваджено санкції та які входять до складу «тіньового» флоту росії.Thu, 26 Mar 2026 14:40:00 +020020302822Новиниhttps://mind.ua/news/20302822-nato-gotuetsya-do-mozhlivih-atak-rf-na-energetiku-gensek-ryuttehttps://mind.ua/news/20302822-nato-gotuetsya-do-mozhlivih-atak-rf-na-energetiku-gensek-ryutte#comment_header_layerНовини на mind.uaНАТО,війна росії проти УкраїниОподаткування цифрових доходів і ПДВ для спрощенців: погляд юриста на нову спробу уряду змінити «правила гри»Про що чергові податкові новації Мінфіну та чого ж чекати у найближчі місяці, якщо відповідний законопроєкт буде реалізований?Міжнародний валютний фонд ставить чіткі вимоги кардинальних змін у податковій системі України, і відповідний меморандум про досягнуті домовленості вже підписано. Держбюджет, який формується за рахунок переважно податкових надходжень, «порожній», а витрати на боротьбу з воєнною агресією росії – занадто високі.Постає питання, як збільшити дохідну частину бюджету? Існує принаймні два варіанти: збільшити розмір існуючих податків або ж охопити оподаткуванням той сегмент, який раніше був «в тіні». Це і намагається зробити уряд, розробивши новий пакет податкових змін – проєкт поправок до Податкового кодексу та до закону «Про банки та банківську діяльність».Чим може закінчитись чергова спроба Мінфіну виконати податкові вимоги МВФ та отримати більше податків до бюджету, спеціально для Mind проаналізувала Марія Золотарьова, к.ю.н., керівниця практики податкового та митного права, адвокатка АО «Вдовичен та партнери».Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі та забезпечення рівності платників податків в оподаткуванні податком на додану вартість» (далі – законопроєкту) було оприлюднено на сайті Міністерства фінансів України 19.03.2026. Станом на сьогодні цей законопроєкт парламентом не розглядався. Його розгляд очікується найближчим часом.Ціна питання. Як вбачається з пояснювальної записки до законопроєкту, реалізація його норм не потребуватиме додаткового фінансування з Держбюджету України у 2026 році. Водночас, на думку авторів, його прийняття дозволить додатково залучити до бюджету податкові надходження в сумі приблизно 60 млрд грн в розрахунку на рік та запобігти втратам надходжень до нього військового збору. Зауважимо, що згідно з офіційними даними за січень-лютий 2026 року забезпечено надходження тільки податку з доходів фізичних осіб на суму понад 101,6 млрд грн.Зміст. Законопроєкт є реалізацією, по суті, п. 21 Додатку до Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ від 13.02.2026, що містить низку положень, які розглянемо більш детально нижче.Оподаткування цифрових платформОсновні меседжі тут такі.По-перше, практична імплементація багатосторонньої DPI-угоди, розробленої Організацією економічного співробітництва та розвитку, що дозволяє обмінюватись податковою інформацією про отримані доходи на цифрових платформах (наприклад, OLX, Amazon, eBay, Etsy, Upwork, Freelancer, Fiverr, Uber, Bolt, Glovo, Patreon, OnlyFans тощо).Для цього на цифрові платформи покладено обов’язок подавати до податкового органу звіти про користувачів цифрових платформ та суму отриманих доходів. Станом на кінець 2025 року сторонами DPI-угоди стали 33 юрисдикцій (в тому числі і переважна більшість держав-членів ЄС).По-друге, запровадження оподаткування доходів, отриманих за допомогою цифрових платформ. Для фізичних осіб, які не зареєстровані ФОПами або самозайнятими особами, пропонуються два варіанти оподаткування таких доходів:1. Пільговий режимЗагальне податкове навантаження тут буде становити 10%: 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. Щоб скористатися цим режимом, потрібно виконати декілька умов:річна виручка не перевищує 834 МЗП (у 2026 це 8 647 000 грн);мати окремий банківський рахунок для отримання таких доходів та повідомити цифрову платформу про наявність такого рахунку;надати згоду на розкриття банком банківської таємниці (даних про транзакції, призначення платежів, даних про платників) стосовно рахунку, призначеного для отримання доходів від цифрових платформ;не мати найманих працівників, не реалізовувати підакцизні товари та не належати до підсанкційних осіб.2. Стандартний режимПередбачає загальну ставку податку 23%: 18% ПДФО та 5% військового збору. Застосовується за відсутності умов для застосування пільгового режиму та у випадку, якщо цифрова платформа не перебуває на обліку в податковому органі та/або не виконує функцій податкового агента.Варто зазначити, що якщо фізична особа здійснила за рік через цифрову платформу не більше 30 продажів на суму не більше 2000 євро, то такі доходи фактично звільняються від оподаткування.Підкреслимо, що такі податкові режими не означають введення нового податку, а являють собою, по суті, нову модель оподаткування та звітування. Наразі фізична особа зобов’язана самостійно подавати декларацію та сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору. За новим підходом, за умови дотримання умов, платформа може стати податковим агентом і самостійно стягувати податки.Скасування пільги на безмитне ввезення посилок невеликої вартостіЗаконопроєкт усуває звільнення від оподаткування імпорту поштових відправлень вартістю до 150 євро. Пропонується звільнення від оподаткування операцій із ввезення на митну територію України товарів фізичним особам для особистого або сімейного користування, сумарна вартість яких не перевищує 45 євро.Скасування звільнення від ПДВ для спрощенцівЗробити це планується шляхом запровадження з 1 січня 2027 року обов’язкової реєстрації як платника ПДВ платників податків, що користуються спрощеною системою оподаткування, з оборотом, що перевищує загальну граничну суму реєстрації платників ПДВ.Автоматичний перехід запроваджено для платників єдиного податку з доходами більше 4 млн грн на сплату ПДВ.Логіка ініціаторів законопроєкту щодо такого переходу наступна. З 01.01.2027 у разі, якщо дохід платників єдиного податку перевищує 4 млн грн, вони мають ставати платниками ПДВ.Стосовно спрощенців, що вели діяльність до 01.01.2027 року. Їхня реєстрація платниками такого податку відбувається автоматично з 01.01.2027 року за умови, якщо за 2025 рік та перший-третій квартали 2026 року їх задекларований дохід перевищує вищевказану суму. У подальшому, якщо дохід платника єдиного податку за 2026 рік (четвертий квартал 2026 року) буде меншим за 4 млн грн, така автоматична реєстрація анулюється.Зазначимо, що якщо з платниками єдиного податку 3 групи такий перехід може означати зміну ставки єдиного податку з 5% до 3%, то що робити із платниками другої групи, які можуть мати дохід більше 4 млн грн, поки що законопроєкт точної відповіді не надає.Пропонується запровадження так званого «перехідного періоду» протягом першого кварталу 2027 року, під час якого «новозареєстрованими» платниками ПДВ податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, і звітність з цього податку не подається. У свою чергу, з другого кварталу 2027 року все буде відбуватися у звичайному порядку.Окремо слід зазначити, що законопроєктом пропонується зробити військовий збір «постійним», без прив’язки до дії воєнного стану.Що про ці новації думають юристи?Є всі шанси того, що законопроєкт буде врешті ухвалений Верховною Радою. Необхідність оподаткування цифрового сектору є глобальним трендом сучасності. Водночас не варто забувати й про ризики невиконання вимог МВФ, від якого Україна суттєво залежить.Можна відзначити позитивні аспекти проєкту:відповідність міжнародним стандартам необхідності справедливого оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи;цифрові платформи можуть виступати податковими агентами й звітувати, тим самим спрощуючи адміністрування податків для отримувачів доходів;пільговий режим 10% від доходу
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 березня 2026
