Загроза країнам Балтії: війни в Україні та Ірані відкривають «вікно можливостей» для Москви
Останніми днями знову актуалізувалося питання про те, чи нападе Москва на Європу, країни НАТО, зокрема на одну з країн Балтії. Ще нещодавно вважалося, що принаймні в осяжному майбутньому це навряд чи можливо, оскільки всі сили й ресурси Москви скуто в Україні, і навіть на Естонію в агресора навряд чи вистачить ресурсів, тим більше що за нею все ж стоїть НАТО, як би зараз не ставитися до Альянсу. Але з початком Другої іранської війни Трампа ситуація суттєво змінилася, і в Москви з’явилося, як нині модно говорити, «вікно можливостей», особливо якщо війна в Ірані та Перській затоці затягнеться і перейде в наземну фазу. Причому це можливе вторгнення може мати безпосередній вплив на Україну.
З початком війни в Ірані та Перській затоці вся увага і ресурси США та інших країн переключені на Близький Схід. Ця війна призвела до ще більшої розгубленості в Європі, а також до ще глибшого розколу в НАТО.
Крім того, Європа, включно з Балтією, загалом Захід і навіть США зараз катастрофічно не готові до нового типу війни з тотальним застосуванням дронів, і війна в Перській затоці це чітко продемонструвала.
Наразі лише дві країни здатні вести таку війну – Україна та московський агресор. Навіть Китай, який має значні досягнення у сфері дронів і робототехніки, не має напрацьованих методик, стратегії та тактики їх застосування, а тому, за чутками, китайські фахівці постійно перебувають у тилу путінської армії в Україні, вивчаючи практичний досвід.
Думки різні, але суть однакова
Далі наведено думки різних коментаторів, і навіть якщо не з усім у їхніх твердженнях можна погодитися, прислухатися варто.
Попри свою неоднозначність, російський журналіст Аркадій Бабченко, який нині проживає в Естонії, висловлює доволі аргументовані припущення:
«Розклад на цей момент приблизно такий.
Ще у 2024 році, в межах стратегії зміцнення західних рубежів, орки накопичили в Ленінградському військовому окрузі 70 тисяч осіб. Якщо врахувати, що в Україну вони входили приблизно 150 тисячами, а від Таллінна до Вільнюса 700 кілометрів – то загалом угруповання вторгнення співставні.
Далі. Відремонтовану і відновлену бронетехніку вони зараз відправляють туди ж – у Ленінградський округ. В Україні вона практично перестала використовуватися.Чому?
Тому що в Україні бронетехніка просто не живе. Знищується миттєво.
А от на новому театрі бойових дій, де немає не те що «кіл-зон», а навіть і концепції використання дронів, де НАТО досі проводить навчання по-старому, ніби дронів не існує, її застосування зараз більш ніж виправдане.
Тим більше стороною, яка є однією з двох на всій планеті, здатних воювати у сучасній дроновій війні.
А коли у противника є танк і перед ним летить рій дронів, а у тебе лише «Карл Густав» (гранатомет) або, у кращому випадку, «Джавелін», а мобільного РЕБ немає взагалі – танк перетворюється на беззаперечну перевагу. Із «Джавеліна» ще треба зуміти вистрілити, якщо у нього дальність п’ять кілометрів, а у дрона – п’ятнадцять, ти стаєш фактично беззбройним.
До дронової війни Європа не готова.
Таке становище збережеться ще рік-два.
Третє. Розвідки країн Балтії на початку року опублікували доповідь, у якій заявили, що ознак підготовки вторгнення у 2026 році вони не спостерігають.
Але ситуація кардинально змінилася з початком війни в Ірані.
Путін побачив для себе вікно можливостей. І треба визнати, воно справді є.
А якщо Трамп ще й загрузне у наземній операції – ситуація складеться просто ідеально. Ідеальний шторм.
Принципове рішення вже ухвалене – про це свідчить закон про захист громадян РФ за кордоном – і зараз вони вирішують для себе, вже час чи ще ні.
Ймовірно, зараз буде певний етап торгу з Європою. Не виключено. Але не обов’язково.
Вони хочуть підвищувати ставки – ви припиняєте допомагати Україні, ми не нападаємо на Балтію.
Четверте. Якщо – повторю, якщо – рішення про вторгнення буде ухвалене, то різні розвідки дають часовий горизонт від місяця-півтора до двох – двох із половиною.
Усе буде наприкінці весни, на початку літа.
П’яте. Вторгнення, найімовірніше, буде танковим.
Шосте. Основний удар буде спрямований на Литву – саме тому, що вторгнення буде танковим. Танку потрібні дороги й поля, а Естонія – це ліси і болота. В Естонії, власне, є лише одна траса на Схід – Нарвське шосе, все інше – вузькі двосмугові дороги серед густої зелені, і болота по боках.
До того ж Литву з трьох боків оточують Білорусь і Калінінград, до Вільнюса від кордону близько 70 кілометрів, і якщо армія вторгнення піде за п’ять кілометрів від польського кордону – я зовсім не впевнений, що Польща втрутиться у війну.
Сьоме. Водночас захоплення Нарви – варіант цілком реальний. Більш ніж. А далі дивитимуться, як розвиватимуться події.
Восьме. Основне завдання – навіть не окупація країн Балтії, що, безумовно, приємний бонус, а розхитування НАТО. Якщо Польща, Балтія, Фінляндія і Скандинавія воювати готові – то щодо інших країн, і головне – провідних країн Європи, є сумніви.
Іспанія взагалі підтримує аятол.
Підсумок. Коротше, до травневих шашликів стане зрозуміло – будуть вони чи ні.
Такий приблизно розклад на сьогодні».
Звертає на себе увагу обґрунтоване формулювання питання про можливий торг щодо України з Європою під загрозою нападу на Європу, передусім на Балтію, а також про «розхитування» Європи й НАТО, які й без того перебувають у нестабільному стані.
Адже агресія Москви проти України мала на меті не лише, і навіть не стільки захоплення територій, скільки нав’язування Заходу нового переділу сфер впливу.
Бабченко вважає, що можливий удар Москва може завдати по Литві, щоб через Білорусь «прорубати коридор» до Калінінградського ексклаву, відрізаного від основної частини Росії, зв’язок з яким можливий лише морем, та ще й через складну систему проходів у бухти.
Ще на початку «великої війни» у червні 2022 року цьому була присвячена розгорнута публікація інтернет-видання «Економічні Новини» під назвою «Калінінградський коридор у Третю світову війну».
Але існує версія, що ціллю, принаймні початкового удару, може бути не Литва, а Латвія, чому є певні підтвердження.
ТГ-канал «Воля» обґрунтовує цю версію так:
«Путіну розширять повноваження для нападу на Латвію.
У четвер, 19 березня, до держдуми РФ внесли законопроєкт, який надає Путіну нові повноваження — він зможе розпочинати спеціальні екстериторіальні військові операції для захисту громадян РФ, які опинилися під слідством або судом (у тому числі міжнародним) в інших країнах. Простими словами, Путін отримає можливість використовувати ЗС РФ для вторгнення під приводом захисту нібито невинно обвинувачених або засуджених.
Фактично українці й грузини не дадуть збрехати — він організовував вторгнення у сусідні країни й без цього документа. Розберімося, навіщо Путіну знадобився новий законопроєкт, ще й із такою нестандартною формулою.
Ми вже рік пишемо, що Путін готує вторгнення в країни Балтії. Але, крім військових сил (про це в наступному пості), для вторгнення потрібен формальний привід. Можна було б використати перевірений варіант «захисту російськомовного населення», але, схоже, в Кремлі знайшли ще більш цинічне формулювання — саме те, що прописане в новому законопроєкті.
У Латвії з 2022 року тривало слідство, а зараз іде суд над учасниками й адміністраторами телеграм-каналу «Антифашисти Прибалтики», які займалися збором інформації для російських спецслужб, відстежували «антиросійських політиків», встановлювали місця проживання офіцерів і добровольців, які поїхали воювати на боці України. Один із підсудних — Олександр Жгун — у лютому втік із Латвії до Росії, як і ще троє його співобвинувачених. Але це не заважає перебігу процесу (двох підсудних судять у Латвії). Наступне засідання призначено на 1 квітня.
Окрім цього процесу, є й інші кейси. У лютому 2026 року до 10 років ув’язнення в Латвії засудили Олександра Гапоненка, який із 2020 року займався пошуком і вербуванням агентів для роботи на російські спецслужби, а також брав участь у пропаганді серед російськомовного населення Латвії, Естонії та Литви ідей «возз’єднання з батьківщиною» і «відновлення справедливості», звинувачуючи владу країн Балтії в «етноциді» російського населення.
Подібні справи є і в Естонії, і в Литві, але найбільше їх саме в Латвії. Підозрювані, обвинувачені й засуджені, за словами наших співрозмовників у російських службах, мають російські паспорти («щоправда, не всі про це ще знають», — уточнив співрозмовник). Будь-яка з цих справ або всі разом можуть бути використані як привід для «екстериторіальної військової операції із захисту громадян РФ» у той момент, коли Путін і ЗС РФ будуть готові.
Латвія обрана не випадково — з трьох країн Балтії вона найменш обороноздатна і не здатна чинити серйозний опір, а Естонія й Литва не зможуть зберегти нейтралітет, якщо ЗС РФ вторгнуться в Латвію. Таким чином, якщо напад відбудеться, Путін, з точки зору російських «законів», буде не агресором, а «захисником порядку». А відповідні дії Литви й Естонії Кремль трактуватиме як «напад».
Якщо законопроєкт ухвалять найближчими тижнями і він набуде чинності одразу після підписання або навесні-влітку 2026 року, це може означати перехід до фінального етапу підготовки вторгнення в країни Балтії, яке може розпочатися вже цього року. Якщо ж дату введення відкладуть на 2027 рік або на осінь-зиму 2026-го, ймовірність вторгнення найближчими місяцями стане трохи меншою. Втім, ніщо не заважає в потрібний момент внести нові зміни.
У квітні, за словами наших співрозмовників у внутрішньополітичному блоці АП, може розпочатися активна пропагандистська кампанія в російських медіа, героями якої стануть Жгун і його співучасники, а також Тетяна Андрієць. Початок цієї кампанії й набуття чинності нових повноважень для Путіна стане сигналом переходу до фінальної стадії підготовки до вторгнення».
Тему можливого нападу Москви на Латвію ТГ-канал «Воля» продовжує у наступному пості:
«План військової операції проти Естонії, Латвії та Литви було розроблено одночасно з планом вторгнення в Україну, але він надовго був відкладений. Наприкінці 2024 — на початку 2025 року його повернули до доопрацювання. До квітня-
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 березня 2026
