Евакуація з потягу під час тривоги: досвід пасажирів
Ворог посилив атаки на інфраструктуру «Укрзалізниці» та на потяги. Через це перевізник посилює заходи безпеки. Як це все відбувається на практиці розповіли пасажири, яких екстрено евакуювали з потягів під час повітряних тривог.
«Поїзди стали однією з пріоритетних мішеней ворога (10% від обсягу влучань 2022-2026 років прийшлися на 1-й квартал цього року). Тому їздити в тому ж режимі, як і попередні 4 роки, вже не можна – технології противника зазнали змін, ми маємо адаптуватися. Скасувати половину рейсів було б простіше за все, але – не наш шлях.
Ключове: УЗ тепер ще ретельніше моніторить всі загрози 24/7 і зупиняє ті поїзди, в безпосередньому радіусі від яких є повітряна загроза (ВАЖЛИВО: ми НЕ зупиняємо просто через абстрактну тривогу в регіоні)», – повідомив заступник директора «Укрзалізниці» з пасажирських перевезень Олександр Шевченко у Фейсбук.
Від початку повномасштабного вторгнення Олександр є однією із ключових фігур «Укрзалізниці» з питань евакуації населення та впровадження нових протоколів безпеки для пасажирів під час повітряних тривог.
Потяг після влучання. Фото: Укрзалізниця / Фейсбук.
«Наші провідники готуватимуть вас до того, що all of a sudden може пролунати вимога покинути вагон – і це обов’язково. Залишатись у вагоні, який є основною мішенню, однозначно менш безпечно, ніж в укритті на станції (а саме зупинки біля укриттів ми пріоритизуємо) або розосередившись на відстані від поїзда.
Тільки за останній місяць можна згадати мінімум 4 випадки, коли злагоджена евакуація потенційно врятувала кількадесят життів. Ми розплатилися згорілими вагонами, локомотивами і болючими затримками – але ви ніде не читали про загиблих пасажирів у Ерастівці, Миколаєві та Ворожбі, правда ж?
Тож якщо побачите дещо схоже на авіаційні пам’ятки з безпечної евакуації у вагонах – не дивуйтесь і не лякайтесь», – додав Олександр Шевченко та показав паперову пам’ятку, яку розповсюджують по потягам. До речі, інструкції надруковані українською та англійською мовами.
Фото із соцмереж.
Експерти говорять, що під час влучання балістики чи дрону потяг може стати пасткою, тоді як назовні шансів врятуватися більше. Після сигналу про загрозу екіпаж має до 20 хвилин, щоб зупинити поїзд і провести евакуацію. Інколи це доводиться робити вночі, у полі, а інколи ще на вокзалі.
«Минулої ночі о 1.56 я зайшла у свій потяг по маршруту Полтава-Київ. Поруч зі мною спав хлопець із нашивками Третьої штурмової бригади. Потяг мав відправлятись о 2.05, але о 2.05 зайшла провідниця з вказівкою про евакуацію. Ми обоє не вийшли і я була зла від того, що ми не їдемо. Але хвилин за 7-10 поруч прилетів дрон.
І ми з моїм сусідом схопились одночасно. Я вибігла в майці і шкарпетках. Мій сусід просто почав збиратись.
Якийсь чоловік дав мені прокурену теплу рубашку. Хвилин за 10-15 я повернулась у вагон, забрала службовий ноутбук, курточку і кросівки, і пересуваючись по під стінами будинків, пішла собі спати. Звуки над головою були приблизно такі, як іноді кілька разів на тиждень бувають над метро “Берестейська” в Києві.
Коли повернулась, мабуть з півгодини ще сиділа на першому поверсі будинку, бо дуже таки гуділи… Ну і висновки:
1) коли провідник говорить, що потрібно виходити з потягу, то потрібно виходити, бо потім доведеттся бігти; 2) збиратися багатьом людям під час обстрілу в одному місці (якщо це не бомбосховище) – погана їдея», – розповіла на своїй сторінці у Фейсбук пані Галина Марченко.
«Як я їхала в Одесу…
Як-як – з пригодами))
По-перше, потяг Запоріжжя-Одеса скасований. Зовсім. А це означає, що, аби дістатися до міста біля Чорного моря, спочатку треба доїхати до Дніпра. Дві години дороги і 245 гривень – і от я у Дніпрі.
Далі півтори години очікування на вокзалі: звуки обстрілів, балістика, вибухи.
Далі очікування на початок посадки з запізненням. Потяги в Дніпрі під час тривоги не вирушають, тож довелося трохи побути і в укритті – що зі мною, чесно кажучи, буває нечасто.
Нарешті вирушили.
Зігрілася, почитала, заснула. Допомогла мені у цьому баночка “фраголіно”, яку я завбачливо купила в АТБ на привокзальній площі. Бо просто так засинати у потязі я вже розівчилася.
І щоооойно я провалилася в сон…
— Евакуація! — кричала, бігаючи по вагону провідниця. І це був НЕ сон.
Потяг зупинився просто посеред поля, всі пасажири вийшли. Розумні прихопили ковдри. Я не була в їх числі.
40 хвилин стояти опів на дванадцяту ночі посеред поля — не про такі пригоди я мріяла))) З іншого боку, зірки були преяскраві. А головне: нічого з того, що загрожувало, до нас не долетіло – не прилетіло. До Одеси дісталися з запізненням на годину», – розповіла пані Ольга у Фейсбук.
«Потяг Харків-Львів. Люди реагують по різному. Хтось спокійно одягнувся, вийшов і чекає, хтось свариться з провідником, а хтось взагалі відмовився покидати потяг під розписку та власну відповідальність. З боку Укрзалізниці логіка все ж таки в цьому є», – розповіла Юлія, яка 1,5 години очікувала в полі на відбій тривоги.
А ось історія херсонки Оксани, яка пов’язана вже з наслідками затримки потягу через додаткові заходи безпеки:
«Люди, що з вами??? Потяг Херсон – Київ запізнився на 5 годин у зв’язку з обстрілами! Не тому, що комусь захотілося! Таксі на Київському вокзалі викликати нереально. Їхати на Позняки. Поліція байдуже катається поруч. Стояти з дитиною 1 рік 9 місяців і почути від “грача” на вокзалі: “Так, як у Вас дитина – 2000 грн.” Замість того, щоб навпаки допомогти. Я в шоці», – ділиться жінка.
Оскільки доволі часто екстрена евакуація відбувається вночі і доводиться очікувати просто в полі чи посадці, треба бути готовими пережити ще доволі низькі температури повітря. Декілька годин на вітру чи, не дай Боже, під дощем на вулиці, де трохи більше нуля градусів – це випробування. Особливо для маленьких дітей та літніх людей. Через годину від холоду не відчуваєш ніг. Сісти комфортно на землі теж не вийде.
Тому краще трохи підгодовуватися до можливої евакуації:
– Вдягнути термобілизну, одяг у багато шарів
– Взяти з собою ковдру чи плед
– Запастися з дому спиртовими грілками
– Якщо є можливість, то налити теплий чай вдома у термос
– Тримати важливі речі (документи, телефони) зібраними, коли лягаєте спати, адже діяти доведеться швидко.
В «Укрзалізниці» кажуть, пише Укрінформ, що середній час повної евакуації пасажирів становить 7-8 хвилин. Для вантажних поїздів діє окремий регламент для локомотивних бригад.
У межах нових заходів у вагонах розмістять спеціальні інструкції для пасажирів. Зокрема, у разі сигналу про небезпеку рекомендується підготувати документи та телефон, не створювати паніки, залишати вагон через найближчий вихід і, за можливості, допомагати іншим. Пасажирам радять не брати габаритних речей, чітко виконувати вказівки провідників і після евакуації відійти на безпечну відстань або до укриття.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Було лише 19 років: що відомо про загиблу на Одещині провідницю
Головне фото: Укрзалізниця.
Люди, що з вами???? Потяг Херсон – Київ запізнився на 5 годин у зв’язку з обстрілами!!! Не тому що комусь захотілося! Таксі на Київському вокзалі викликати нереально. Їхати на Поздняки.…
21 березня 2026 року російські окупанти знищили ще одну історичну перлину старого Херсона, у минулому – Товариство взаємного кредиту. Колись будівлю називали найкрасивішою в місті. Пресслужба ГУ ДСНС України в…
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 березня 2026
