Українці зможуть здавати ДНК для пошуку зниклих безвісти у більшій кількості країн Європи

25.03.2026, 12:02 acmc.ua

Представники міжнародної комісії з питань зниклих безвісти оголосили про початок збору ДНК-зразків, які необхідні для прискорення пошуку зниклих безвісти внаслідок війни українців.

Про це повідомили у пресслужбі Національного інформаційного бюро з питань військовополонених, примусово депортованих та зниклих осіб.

За інформацією, тепер родичі зниклих безвісти українців, які нині живуть у Великій Британії та Ірландії зможуть здати ДНК-зразки. Подати відповідну заявку можна до 1 червня 2026 року. Для цього потрібно заповнити онлайн-форму за посиланням.

Як писали раніше, родичі зниклих безвісти українців відповідні аналізи можуть здати у Чехії, Словаччині та Австрії.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!

В Україні продовжили тривалість виплат для внутрішньо переміщених осіб. В уряді змінили механізм надання допомоги на проживання.

Про це повідомила у телеграмі прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, пише Антикризовий медіа-центр.

У разі подання заяви до 1 травня 2026 року виплати будуть нараховані з 1 січня 2026 року. Якщо звернутися пізніше, нарахування відбуватиметься з місяця подання заяви.

На Рівненщині зустріли перший у 2026 році евакуаційний потяг із Донеччини. Залізницею з прифронтових громад евакуювали 20 людей.

Про це повідомили у телеграмі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, пише Антикризовий медіа-центр.

На пероні евакуйованих з Донеччини зустріли рятувальники, медики, поліцейські, представники обласної влади та громадських організацій. Серед прибулих – пенсіонери та люди з інвалідністю. Психологи надали їм необхідну підтримку.

Нагадаємо, на Донеччині щодня працюють до 12 евакуаційних груп поліції, до трьох бригад ДСНС та до 10 волонтерських команд, які вивозять людей з-під обстрілів. Проміжні пункти збору, звідки людей відвозять до транзитних пунктів у Харківській та Дніпропетровській областях діють у Краматорську та Олександрівці. Нині на Донеччині залишаються понад 180 тисяч людей.

Представники міжнародної комісії з питань зниклих безвісти оголосили про початок прийому заявок на відбір ДНК-зразків серед тих, хто нині проживає у Чехії, Словаччині та Австрії.

Про це повідомили у пресслужбі Національного інформаційного бюро з питань військовополонених, примусово депортованих та зниклих осіб, пише Антикризовий медіа-центр.

Родичі зниклих безвісти українців, які нині живуть у Чехії, Словаччині та Австрії, зможуть здати ДНК-зразки. Подати відповідну заявку можна до 3 квітня 2026 року. ДНК-зразки збирають для подальшої ідентифікації зниклих через війну осіб.

Ініціативу реалізують у співпраці з Головним слідчим управлінням Національної поліції України та Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Родичі зниклих безвісти українців, які перебувають у цих країнах, можуть заповнити відповідну форму за посиланням.

Доступні оселі, які відповідають можливостям внутрішньо переміщених осіб, – це одна з ключових потреб переселенців з Бахмута. Про це свідчить комплексне дослідження, яке опублікували у відкритому доступі. Документ є результатом проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”.

Про це пише журналіст Антикризового медіа-центру.

Нині в Україні зареєстрували 46 805 переселенців з Бахмутської громади. Це понад половина тих, хто жив до повномасштабного вторгнення. Більшість бахмутян переїхала до Дніпропетровської, Київської та Полтавської областей. Нині для них питання оселі є найгострішим: близько 95% звернень на гарячу лінію Бахмутської міської адміністрації стосуються саме житлових проблем.

Представники громадськості, органи місцевого самоврядування та самі жителі Бахмута зрозуміли, що цю проблему потрібно вирішувати комплексно та разом шукати її розв’язання.

Результатом співпраці стало “Передпроєктне дослідження про житло для ВПО з Бахмута Cпільне бачення нового дому”. Його розробили представники урбаністичної коаліції “Ro3kvit”. Зробити це змогли у межах проєкту “Спільне бачення нового дому”: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”, який реалізували команди громадських організацій “Бахмутська Фортеця” та “Антикризовий медіа-центр”.

У дослідженні поєднали соціологічний, аналітичний і концептуальний підходи. Для аналізу опитали переселенців з Бахмутської громади, провели глибинні інтерв’ю, а також вивчили питання житлової політики та українських практик.

Ознайомитися з дослідженням

Заблокували рахунок через борги? Дізнались про відповідне рішення суду вже після того, як це сталося? Із такою проблемою нині стикаються внутрішньо переміщені особи з Донеччини. Зокрема до редакції Антикризового медіа-центру звернулися переселенці, яким заблокували рахунки через заборгованість за житлово-комунальні послуги за місцем реєстрації. Аби дізнатися наскільки ця проблема є масовою, ми провели опитування у соціальних мережах, зокрема серед жителів Краматорська. У відповідь отримали чимало повідомлень про подібні ситуації. Дехто з краматорців написав, що завчасно повідомляв комунальні підприємства про свій статус ВПО та неможливість користування житлом через близькість бойових дій, надсилав відповідні заяви та копії довідок.

Деяким людям про нагадування, що мають таке право, представники комунальних служб говорили: постанова Кабінету Міністрів України №206 “не діє”. Водночас жодних підтверджень цього або офіційних роз’яснень не надавали.

Тож чому так відбувається, які нині постанови діють в Україні, як працює механізм захисту для переселенців – про це журналісти Антикризового медіа-центру поспілкувалися з провідним юристом з регіональної координації благодійного фонду “Право на захист” Павлом Сніжком.

Наскільки часто звертаються переселенці до юристів фонду “Право на захист” із скаргами про те, що їм блокують банківські рахунки через заборгованість за житлово-комунальні послуги, зокрема за житло, яке не використовують через війну або яке вони змушені були покинути через бойові дії?

Звичайно, такі звернення є, але вони не дуже масштабні. Приблизно 10 таких випадків зафіксували за 2025 рік у нашому фонді.

Провідний юрист БФ “Право на захист” Павло Сніжко. Фото героя

Як ви думаєте, чому люди так неохоче звертаються, адже наші журналісти фіксують, що ця проблема є достатньо поширеною, зокрема серед переселенців з Краматорська? Про це свідчать результати нашого опитування у фейсбуці.

Причини можуть бути різними. Наприклад, зараз у багатьох випадках приходить інформація в “Дію”, зокрема, на якій підставі наклали арешт на рахунки. Громадяни, які бачать, що наклали арешт через наявну у них заборгованість за комунальні послуги, в більшості випадків вирішують її погасити, аби розблокувати свої рахунки.

Довідково: дізнатися, чи відкрили провадження щодо людини, можна за прізвищем на сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Якщо до нас звертаються із таким питанням, то ми роз’яснюємо різні алгоритми, як з цим себе поводити і які дії вчиняти для того, щоб якомога швидше вирішити таку проблему. На мою думку, в більшості випадків люди просто недостатньо обізнані у своїх правах.

А як щодо того, коли людина завчасно повідомила комунальне підприємство про свій статус ВПО та про неможливість проживання у житлі, чи є законними вимоги про сплату боргу та подальше блокування рахунків? Якими взагалі правовими механізмами людина може скористатися для захисту своїх прав?

На сьогодні діє норма постанови Кабінету Міністрів № 206, яка забороняє стягувати заборгованість за комунальні послуги, якщо людина завчасно повідомила про те, що вона не проживає у житлі, надала відповідні документи. Ще однією підставою є пошкодження майна. Законне чи незаконне звернення за стягненням – тут дискусійне питання. На мою думку, з одного боку, надавач послуг може звертатися до суду за захистом свого права, оскільки утворилася заборгованість. З іншого боку, споживач, громадянин України, має право повідомити про те, що він надав відповідну заяву та підтверджуючі до неї документи. При цьому, зауважую, що оцінку поданих доказів надає саме суд, і потрібно розуміти, що справа буде вирішена на розсуд суду.

Але більша частина рішень про стягнення боргів за комунальні послуги – це саме судові накази. Такі справи розглядають у наказному провадженні і без виклику (повідомлення) сторін. На жаль, законодавством такий механізм передбачений. Проте рішення суду можна оскаржити, коли боржник, споживач, виконав усі вимоги постанови. Для цього є 15 днів з моменту, коли людина дізналася про нього. Якщо переселенець доведе, що він не знав про існування такої судової справи, не проживає за місцем своєї реєстрації або за місцем знаходження такого майна, надасть докази, наприклад, фіскальний чек з Укрпошти про те, що надав довідку ВПО, чи скріншот зі сторінки пошти, якщо листувався через електронну пошту. Це також приймають у суді, скасовують рішення і відмовляють у стягненні заборгованості.

Тому норма працює, але цивільне законодавство передбачає змагальність. Кожна сторона має довести свої доводи, на які вона посилається. Але, звичайно, потрібно вчиняти юридичні дії, звертатися або до юристів, або до правозахисних організацій, як наша – і ми допомагаємо. Однак не завжди люди приходять до нас за вирішенням цього питання.

Часто людина дізнається і про судовий процес, і про рішення вже після блокування рахунків. Якою має бути процедур

Читати повністю…