Я не могла залишити стареньку маму…
Дуже хочеться повернутись додому...Марина евакуювалась до Павлограда у квітні 2022 року. Хоча в її рідному Українському, що на Донеччині, життя стало небезпечним значно раніше. Проте її старенька матір не хотіла нікуди їхати. То ж Марина наважилась на переїзд лише після того, як там, в маленькому шахтарському містечку поховала матір. Чи зможе ще коли навідатись на її могилу…- Мама була категорично проти переїзду. Я не могла її залишити. А тим часом лінія фронту наближалась. Ставало все гучніше. Жити в Українському було дуже страшно. Це маленьке шахтарське містечко. Виживати було дуже важко. Не було води, світла. Потрібно було десь добувати дрова – у нас пічне опалення. Почастішали «прильоти», все більше будинків були зруйновані. Ховатись під час тривоги нам було нікуди. То ж залишались вдома. У 2022 році я поховала свою маму. Залишилась сама, бо ми жили удвох. Все покинула, закрила квартиру і приїхала до Павлограда. Тут проживає моя сестра. То ж тепер живемо удвох. Тут спокійніше, психологічно почуваюсь краще. Але дуже хочеться повернутись додому. Хоча й не знаю чи є куди повертатись… Чи є ще там мій будинок. Сюди я уже приходжу вдруге. Знайома мені сказала, що є така організація «Жінки Західного Донбасу». Я зателефонувала, прийшла на заняття до психолога. Мені подобається, що тут можна поспілкуватись з такими ж переселенцями, поспілкуватись із психологом і стає якось краще на душі. У Павлограді ГО «Жінки Західного Донбасу» реалізують проєкт «Посилення постраждалих від війни громад України через місцеві ініціативи (EMPOWER), що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Генеральним Директором Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги та реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH.Німецькі та європейські кошти змінюють життя українських громад
- Останні
- Популярні
Новини по днях
24 березня 2026
