Дві реальності однієї країни, яку туристи майже не бачили: найцікавіше про Сомалі й Сомаліленд

22.03.2026, 05:50 travel.24tv.ua

Тут найдовше узбережжя материкової Африки, є стародавні печери з наскельним живописом, середньовічні руїни й багато іншого. Завдяки матеріалам CNN розповідаємо докладніше про, як ви вже здогадалися, Сомалі та Сомаліленд.

Дивіться також Доха, "Внутрішнє море" і футбол: чим цікава крихітна, але відома у всьому світі країна Катар

Країна Сомалі розташована на Африканському Розі – крайньому сході континенту, і за формою нагадує нахилену цифру сім. Площа її – трохи менш як 640 тисяч квадратних кілометрів, що приблизно стільки ж, скільки має Україна.

Рельєф тут переважно складають посушливі рівнини й пустелі. На північ простягаються гори Оґо з найвищою горою Шімбіріс у 2416 метрів. Клімат жаркий і сухий, але є два сезони дощів, які оживляють береги річок Джубба і Шабелле на півдні.

На півночі лежить Аденська затока, на сході й півдні – Індійський океан, на заході – Ефіопія і Кенія. Берегова лінія Сомалі сягає понад 3333 кілометрів та є найдовшою серед материкових країн Африки. Що вже свідчить про значний туристичний потенціал.

Але країна має не тільки берег, а й багато пам'яток – це одна з найдавніших торгових цивілізацій Африки. Ще у 2 тисячолітті до нашої ери тут була легендарна держава Пунт, куди єгипетські фараони відправляли експедиції по ладан, мірру, золото тощо. Пунт фігурує в єгипетських хроніках як "Країна богів".

Сомалі – країна з найдовшим узбережжям Африки й не тільки: дивіться відео ScenicRelaxationFilms

У VII – X століттях прийшов іслам, і залишив після себе мережу торгових міст-держав вздовж узбережжя. До прикладу, середньовічне місто Зейла на півночі – одне з найдавніших в Африці. А Могадішо у XI – XIII століттях був одним із найбагатших портів Індійського океану.

У ХІХ столітті Сомалі розділили між Британією, Італією і Францією. Після незалежності у 1960 об'єдналися лише дві частини – колишній британський Сомаліленд та італійське Сомалі. Але у 1991 році центральний уряд рухнув, країна розпалася на фракції, і почалася громадянська війна, яка фактично не завершена й досі.

Сьогодні Сомалі – це щонайменше дві різні реальності. Перша – офіційна: федеральний уряд у Могадішо контролює частину країни за підтримки миротворців Африканського союзу, і ще є напівавтономний Пунтленд на північному сході.

І друга – це Сомаліленд на крайній півночі, самопроголошена республіка, яку жодна країна офіційно не визнає. А проте там провели вибори, є власна валюта, поліція, ба більше – навіть туристи. Сомаліленд називають відносно безпечною територією, як вказує travelsafe-abroad.com.

Що там можна подивитися? Столиця Харгейса – тихе й недороге місто, головна атракція – величезний ринок верблюдів, де щодня продають і купують тисячі тварин. За 50 кілометрів звідти розташовані печери Лаас-Ґеель, як пише againstthecompass.com, з наскельним живописом, якому близько 5000 років. Тут досить яскраво намальовані корови, люди й ритуальні сцени – все у напрочуд хорошому стані.

Мандрівниця побувала у Сомаліленді та поділилася досвідом і порадами: дивіться відео wanderingwithpaint

До, власне, Сомалі їхати не радять – через тероризм, піратство і нестабільність. І це дуже прикро насправді, адже там розташовані чудові для дослідження об'єкти. Це, до прикладу, Могадішо – "біла перлина Індійського океану", середньовічне місто з арабською і португальською архітектурою.

Або Рас-Хафун – найсхідніша точка Африки, де Аравійське море зустрічається з Індійським океаном, і де виникає повне відчуття "краю землі". Та навіть власні "Мальдіви" є – острови Баджуні на півдні біля кордону з Кенією: тут кришталево прозора вода і красивенні коралові рифи, а ще й руїни середньовічного суахілійського міста.

Острів Файлака за 20 кілометрів від міста Кувейт – мабуть, найнезвичайніша туристична точка Перської затоки. На крихітному клапті суші сусідять сліди бронзового віку, руїни елліністичного поселення часів Олександра Македонського і покинуте місто з будинками, пробитими кулями, та іржавими іракськими танками – залишками вторгнення Саддама Хусейна у 1990.

Провінція Дофар на півдні Оману переживає унікальне для Аравійського півострова явище: щороку з червня по вересень сюди приходять індійські мусони (харіф), і випалена пустеля перетворюється на зелені пасовища в хмарах туману. Місто Салала у цей час стає осередком паломництва туристів, а температура опускається до комфортних 25 градусів.

Читати повністю…