За ними полює пів світу: які українські розробки увірвались в топ інновацій
Ексклюзивно для 24 Каналу військові експерти та оглядачі розібрали можливості нових розробок та технологій. І назвали ті, які стають топ один для воєнної промисловості всього світу.
Дивіться також Світу загрожує небезпечний технологічний зсув: Зеленський пояснив, про що мова
Співзасновник і головний конструктор оборонної компанії Fire Point Денис Штілерман розповів про поточний стан розробки та випробувань балістичної ракети FP-7.
За його словами, проєкт спочатку створювався як адаптація під наявні пускові установки для С-400. Водночас ключовим елементом залишається головка самонаведення (ГСН), над якою наразі працює окремий консорціум. Саме вона має забезпечити інтеграцію ракети з європейськими радарними системами.
Поки розробка ГСН триває, інженери створили на базі FP-7 балістичну версію малої дальності – до 300 км.
Зараз ми приходимо до тестування на наших "любих" сусідах, – поділився Штілерман.
Конструкція ракети передбачає гнучкість у варіантах запуску – можливе як швидке розгортання і маскування, так і перспективне розміщення кількох ракет в одному контейнері.
Зауважте! FP-7 має заявлену дальність до 200 км, бойову частину масою 150 кг, швидкість до 1500 м/с і точність у межах 14 метрів.
Штілерман підкреслив, що виробництво ракети розгортається паралельно з випробуваннями, без очікування формальної кодифікації. Це дозволяє уникнути затримок у постачанні.
На відміну від попередніх розробок, більшість компонентів FP-7 виготовляються власними силами компанії – від двигунів до систем управління. Винятком є лише бойова частина, яка виробляється на замовлення. Обсяги виробництва, як зазначив конструктор, залежатимуть від потреб і замовлень військових.
Також триває розробка далекобійної ракети FP-9, яку називають "старшим братом" FP-7. За словами Штілермана, наразі проєкт перебуває на етапі випробувань двигуна.
У процесі розробки інженерам довелося створити низку компонентів, які раніше в Україні не вироблялися – зокрема спеціалізовані системи проводки. Одним із головних викликів була відсутність двигуна необхідної потужності, однак зараз його вже тестують. Після завершення цього етапу команда планує перейти до льотних випробувань.
FP-9 – це дальність 850 кілометрів. Це та відстань, яка охоплює дуже велику частину Росії, зокрема, Москву, Санкт-Петербург. Водночас це ті ділянки, які зараз найкраще захищені на території ворога, – зауважив конструктор.
Такі міста, як Москва, складно ефективно уражати крилатими ракетами або дронами через високий рівень захисту, тому ставка робиться саме на балістичні рішення.
Інтерв'ю зі співзасновником Fire Point: дивитись відео
Українські військові на Харківщині показали, як уже зараз воюють з допомогою наземних роботів. У 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені Гетьмана Івана Виговського активно використовують наземні роботизовані комплекси – для підвозу боєприпасів, евакуації поранених і навіть у бою.
Один із таких – Droid із туреллю. За словами бійців, він може виконувати роботу одразу кількох людей.
Фактично це мінус чотири людини, яких не треба відправляти під обстріли, – пояснюють військові.
Робот заїжджає туди, куди піхота інколи не може дістатися місяцями. За один виїзд – завозить зброю, воду, їжу, а на зворотному шляху може забрати пораненого. Йдеться про сотні кілограмів вантажу без ризику для життя.
Окрема історія – бойове застосування. НРК із туреллю може працювати по ворожих штурмових групах, фактично виступаючи як мобільна вогнева точка.
Унікальні кадри з українським НРК: дивитись відео
Військовий оглядач Василь Пехньо вважає, що ключову роль НРК можуть відіграти й в захисті танків у ході штурму.
За задумом, вони працюватимуть у парі з бронетехнікою – прикриватимуть її прямо під час руху.
Умовно, поруч із танком іде робот і створює над ним "купол" захисту, – пояснив він.
Мовиться про комплекси, які оснащують турелями, кулеметами або навіть системами автоматичного ураження повітряних цілей. Такі НРК можуть самостійно реагувати на ворожі дрони без прямої участі людини.
Ба більше, на них уже встановлюють засоби РЕБ і навіть розглядають інтеграцію зенітних ракетних систем. За словами Пехньо, подібні рішення українські військові вже частково застосовують, зокрема на напрямку Краматорська.
Якщо цю систему вдасться масштабувати, це може фактично "повернути" на поле бою класичну техніку, але вже в новому форматі, більш захищеному від загроз із повітря.
У компанії Fire Point розкрили, що ключовою перевагою їхніх дронів є постійний цикл випробувань і швидка адаптація до потреб фронту. Команда щодня проводить щонайменше чотири тестові польоти, під час яких перевіряє нові навігаційні рішення, антени, двигуни та системи наведення.
Паралельно у Fire Point з самого початку зробили ставку на простоту конструкції, що дало змогу швидко масштабувати виробництво без дефіциту вузькопрофільних спеціалістів. З накопиченням досвіду команда перейшла до складніших технічних рішень.
Зокрема, після розширення виробництва інженери почали впроваджувати нову конструкцію крила – так зване "крило-бак". За словами Штілермана, воно дозволяє майже вдвічі збільшити дальність польоту завдяки кращій аеродинаміці та більшому об'єму палива, або ж підсилити бойову частину без втрати ефективності.
Окремим напрямом роботи є здешевлення систем навігації. У компанії тестують технологію map matching, яка потенційно дозволить відмовитися від дорогих антен і забезпечити автономне наведення дрона на ціль навіть у нічний час – із можливістю автоматичного розпізнавання, захоплення та ураження.
Унікальним є дрон FP-2, розроблений для ураження прифронтових і прикордонних цілей. Він має меншу дальність у порівнянні з FP-1, однак значно потужнішу бойову частину. За словами конструктора, FP-2 перевершує російський "Ланцет" за потужністю, дальністю та вартістю.
Це такий міні-КАБ. Зараз ми плануємо збільшити бойову частину до 158 кілограмів замість 105 кілограмів,– додав Штілерман.
Дрон застосовують проти широкого спектра цілей, включно зі скупченнями особового складу, командними пунктами та системами протиповітряної оборони.
В Україні планують тестувати нову систему протиповітряної оборони Michelangelo. За словами авіаційного експерта Костянтина Криволапа, ця система є об'єктовою ППО і призначена для захисту конкретних цілей на відстані приблизно 10 – 15 кілометрів.
Деталі. Система ППО Michelangelo Dome, яку розробляє італійська компанія Leonardo, є не окремим зенітним комплексом, а комплексною "архітектурою", що об'єднує різні засоби оборони – радари, сенсори, ракети, дрони та системи управління в єдину мережу з використанням штучного інтелекту. Київ уже обговорював з італійською стороною спільне виробництво систем протиповітряної оборони.
Водночас її принципи частково перетинаються з рішеннями компанії Palantir, з якою Україна співпрацює у сфері оборонних технологій, хоча ці системи мають різні завдання. Криволап зазначив, що якщо рішення від Palantir орієнтоване на роботу безпосередньо на лінії бойового зіткнення і фактично створює "цифрову стіну", то Michelangelo фокусується саме на точковому захисті об'єктів.
Він пояснив, що ключовою особливістю нової системи є використання штучного інтелекту. Michelangelo об'єднує дані з різних джерел – радарів, сенсорів, детекторів і навіть акустичних систем, після чого аналізує їх і визначає найефективніший спосіб реагування на загрозу.
За словами експерта, система здатна не просто виявляти цілі, а й формувати оптимальну модель захисту завдяки модулю multi-domain C5. Це дозволяє ефективно протидіяти різним типам загроз – від ракет до окремих дронів чи навіть їхніх роїв.
Загальна логіка розвитку сучасних систем ППО полягає саме у глибокій інтеграції штучного інтелекту, який уже активно застосовується, зокрема, в українських дронах-перехоплювачах.
Про нову систему ППО в Україні: дивитись відео
На фронті формується нова система протидії російським безпілотникам – багаторівнева, гнучка і така, що працює безпосередньо на лінії бойового зіткнення.
Військовий експерт та полковник запасу Роман Світан пояснив: це не окремі рішення, а елементи єдиної фронтової ППО. Фактично мовиться про створення системи, яка здатна перехоплювати цілі ще на підходах, розподіляючи навантаження між різними засобами ураження.
Зараз у районі фронту може використовуватися кілька видів озброєння проти повітряних цілей, – сказав Світан.
Один із показових прикладів – застосування 40-мм шведської гармати Bofors L70. За словами Світана, такі установки ефективні проти більшості російських дронів: кілька снарядів і ціль знищена.
Особливо важливу роль відіграють боєприпаси з програмованим підривом, які створюють щільне поле ураження перед ціллю. Втім, зенітна артилерія – лише один із рівнів. Найнижчий ешелон прикриття забезпечують мобільні кулеметні групи, які швидко реагують на появу безпілотників.
Паралельно працюють перевірені установки типу ЗУ-23 та інші системи різних калібрів. Окрему нішу вже зайняли дрони-перехоплювачі.
За оцінками, вони можуть забезпечувати до третини всіх перехоплень. Їхня перевага – маневровість і можливість працювати безпосередньо над лінією фронту.
Паралельно до цієї системи долучається і легкомоторна авіація. У повітря підіймають усе, що здатне нести озброєння – від Ан-2 до Як-52. Такі літаки можуть працювати по низьковисотних цілях, зокрема зі стрільцями на борту.
У підсумку формується так звана бар'єрна ППО – щільна система прикриття, яка комбінує артилерію, мобільні групи, дрони, ракети малої дальності та авіацію.
Водночас Світан застеріг: противник уже шукає способи обійти цю оборону. Якщо зараз більшість російських дронів із двигунами внутрішнього згоряння ефективно перехоплюються, то наступним кроком може стати перехід на реактивні безпілотники зі швидкістю до 500 – 600 кілометрів за годину. У такому випадку дрони-перехоплювачі втратять ефективність.
Зверніть увагу! Україна створила ефективні та відносно дешеві рішення – зокрема дрони-перехоплювачі, засоби РЕБ і системи виявлення, які дозволяють працювати проти сотень повітряних цілей одночасно. Саме ця "математика війни", де дешеві
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 березня 2026
