Скасування санкцій: Трамп зміцнює позиції Кремля і дає ресурси для продовження війни в Україні?
Частичне зняття адміністрацією Трампа санкцій на російську нафту якраз у п’ятницю 13-го березня на додачу до виданого 6 березня дозволу Індії закуповувати нафту в Москви суттєво підірвало санкційну політику проти агресора, яка стала давати свої плоди у вигляді різкого падіння цін на нафту і, відповідно, доходів від експорту, що обмежувало можливості Кремля продовжувати війну в Україні. Навіть якщо вірити твердженням про те, що цей захід є тимчасовим і фінансовий стан агресора особливо покращити не може, зняття санкцій слід розглядати у ширшому контексті нової реальності, яка виникла з початком Другої Іранської війни Трампа, підбурюваного Ізраїлем.
Насамперед це величезний стрибок цін на нафту і газ, що дає додаткові ресурси Москві, перш за все, для війни проти України. Окрім суто матеріальної вигоди, Кремль отримує величезні геополітичні та морально-психологічні бонуси у вигляді демонстрації всьому світу, що без Москви, її нафти і газу, її ресурсів сучасний світопорядок існувати не може, про що вже на повну голос сурмить московська пропаганда та «говорильні голови» різного рівня.
Таким чином, війною в Затоці та послабленням санкцій Трамп дав Москві козирі та ресурси для продовження агресивної політики, насамперед проти України, а в перспективі — проти Європи.
До речі, Європа засудила скасування Трампом санкцій і заявила про те, що відмовлятися від них щодо Москви не буде. Але протиріччя всередині Європи та її військово-політична слабкість багато в чому зводять нанівець ефект від європейських санкцій.
В подробиці про те, як війна в Затоці призвела до стрибка ціни на нафту майже до 120 доларів за барель, з наступним зниженням приблизно до 100 доларів, про обставини цих процесів та про негативний вплив на Україну вдаватися не будемо, оскільки все це детально розглядалося в публікації Інтернет-видання «Економічні Новини» під заголовком «Український рахунок іранської війни Трампа: нічого хорошого від слова взагалі».
Зокрема, це призвело до першого в нинішньому році термінового телефонного дзвінка Трампа Путіну, їхнього (напів)таємничого спілкування, про що там само детально йшлося в публікації «Телефонні розмови Трампа і Путіна: порожня балаканина, послаблення санкцій і вже дві війни». Після цього і відбулося скандальне часткове зняття санкцій.
«Індійські пляски» на фоні війни і росту цін на нафту
Повторимо, що предисловієм до цього зняття стала видача 6 березня адміністрацією Трампа на 30 днів Індії тимчасового дозволу, що дозволяє продаж російської нафти на танкерах у морі, як зазначає Reuters.
Це призвело до суперечливих наслідків.
Демократи в Конгресі США закликали адміністрацію президента Дональда Трампа негайно скасувати рішення, яке дозволяє тимчасово продавати російську нафту Індії та відновити санкції проти енергетичного сектору Росії, повідомляє CNBC.
Про це йдеться у листі конгресмена Сем Ліккардо та сенатора Рубен Гальєго міністру фінансів США Скотту Бессенту. Законодавці розкритикували видане Мінфіном США 30-денне виключення з санкційного режиму, яке дозволяє індійським НПЗ закуповувати російську нафту. За їхніми словами, таке рішення є «небезпечним, контрпродуктивним та невиправданим», оскільки приносить вигоду країні-противнику.
Найбільший держбанк Індії State Bank of India (SBI) відмовився проводити платежі за російську нафту, незважаючи на поблажки від Трампа, повідомляє Bloomberg. Руководство держбанку вважає, що участь у таких операціях може наразити його на ризики, враховуючи великий міжнародний бізнес SBI, а також нанести шкоду репутації. SBI припинив будь-яке обслуговування угод з російською нафтою після введення Штатами наприкінці жовтня санкцій проти «Роснефти» та «Лукойлу».
Але той самий Bloomberg повідомляє, що Індія за п’ять днів скупила місячний обсяг імпорту російської нафти після поблажок від Трампа. Менш ніж за тиждень індійські компанії скупили всю російську нафту, що була на спотовому ринку, — тобто завантажену на танкери, але яка ще не знайшла покупців, пише Bloomberg з посиланням на людей, знаючих про угоди.
Багато танкерів уже перебували в азійському регіоні, оскільки через американські санкції та скорочення імпорту Індією в попередні місяці перетворилися на плавучі сховища. Загальний обсяг закупівель за тиждень після того, як США дали Індії тимчасовий дозвіл на придбання російської нафти, склав близько 30 млн барелів. Це приблизно місячний обсяг імпорту при тому рівні, що спостерігався у лютому (менше 1,1 млн барелів на добу).
Зеленський розкритикував це рішення Вашингтона і висловив сподівання, що Штати не підуть на подальше пом’якшення санкцій, у чому він помилився.
Захід і Японія розпечатують нафтову «заначку» на фоні шарахань у Трампа
Як повідомило видання The Financial Times, після різкого скачка цін вище 100 доларів за барель країни G7 спільно з Міжнародним енергетичним агентством (МЕА) прийняли рішення «розпечатати» стратегічні запаси нафти. Зазначається, що входять до МЕА 32 країни мають у розпорядженні резерви понад 1,2 млрд барелів, з них на частку США та Японії припадає близько 700 млн барелів.
З часу свого створення в 1974 році МЕА п’ять разів виводило на ринок нафту зі стратегічних резервів. Останні два — у 2022 році, коли Москва напала на Україну. Тоді на ринок були виведені 182 млн барелів нафти.
Було заявлено, що з цих резервів на ринок може бути виведено близько 400 млн барелів. В разі необхідності, можуть бути забезпечені поставки ще приблизно з 600 млн барелів комерційних запасів.
У сукупності вони можуть покрити майже місячний обсяг загального попиту на нафту в країнах МЕА та понад 140 днів чистого імпорту. Невдовзі з’явилося повідомлення МЕА про те, щоб продати на ринку рекордні 400 млн барелів зі стратегічних резервів, тобто приблизно третину своїх стратегічних резервів, щоб «усунути збої на нафтових ринках, викликані війною на Близькому Сході».
«Проблеми, з якими ми стикаємося на нафтовому ринку, безпрецедентні за масштабом, тому я дуже радий, що країни — члени МЕА відреагували безпрецедентними за розміром надзвичайними колективними заходами. Нафтові ринки є глобальними, тому реакція на серйозні перебої також повинна бути глобальною», — цитує сайт МЕА виконавчого директора організації Фатіха Біроля.
Прем’єр Японії Санае Такаїті заявила ще до остаточного рішення МЕА, що її країна почне розподіляти нафту зі своїх резервів, повідомляє Bloomberg. Японія має одні з найбільших запасів. За словами Такаїті, з запасів приватного сектора буде взято обсяг, еквівалентний 15 дням споживання Японії, а з держрезервів — рівний місячному споживанню.
Ці заяви опустили у вівторок 11 березня ціни на нафту марки Brent – до $91,3, WTI – до $86,4 за барель. Крім того, ціни знизилися після заяви Дональда Трампа про те, що війна в Ірані закінчиться «дуже швидко». Однак реальних свідчень того, що це може статися, поки немає. Вже після Трампа його «міністр війни» Пит Хегсет назвав вівторок днем «найінтенсивніших ударів по Ірану». Крім того, сам Трамп невдовзі заговорив про «продовження війни до переможного кінця». Подібні суперечливі заяви призвели до подальших коливань на нафтовому ринку.
Ще одним джерелом нестабільності на нафтовому ринку і росту цін стали суперечливі заяви чиновників адміністрації Трампа щодо подальшого послаблення санкцій. Міністр енергетики США Кріс Райт в ефірі ряду телеканалів, зокрема ABC News, заявив, що Штати не мають наміру відмовлятися від санкцій щодо Росії, незважаючи на окремі послаблення у вигляді надання Індії 30-денної ліцензії на закупівлю російської нафти. Він також спрогнозував швидке відновлення судноплавства в Ормузькій протоці, яке повинно покращити ситуацію на ринку.
У свою чергу, міністр фінансів Бессент заявив, що адміністрація може додатково послабити обмеження щодо поставок російської нафти, щоб збільшити пропозицію на світовому ринку на фоні різкого росту цін. За словами міністра, зараз на танкерах у морі знаходяться «сотні мільйонів» підсанкційних барелів. 9 березня вартість нафти марки Brent в ході торгів сягала майже $120.
Міністр енергетики США Кріс Райт 12 березня в ефірі CNN продовжував наполягати, що Вашингтон не має наміру знімати санкції з російської нафти. «Росія не отримає пом’якшення санкцій», — сказав Райт, додавши, що в майбутньому крім нафтових обмежень США планують ввести уранові, відмовившись від поставок російського палива для АЕС.
Призупинення американських санкцій та реакція на це
Але вже 13 березня зранку за Києвом стало відомо, що Штати тимчасово вивели з-під санкцій продаж російської нафти та нафтопродуктів, які були завантажені на судна до 12 березня. Відповідну ліцензію видало OFAC – Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США. Ліцензія дозволяє завершити поставки російської нафти та нафтопродуктів, завантажених на судна станом на 12 березня 2026 року до 11 квітня 2026 року. В ліцензії уточнюється, що під дозвіл підпадають також сопутні послуги: управління суднами, страхування, бункеровка, реєстрація, пілотаж та інші операції, необхідні для доставки та розвантаження вантажу.
Міністр фінансів США Скотт Бессент уточнив, що мета цього заходу — зміцнити стабільність на світових енергетичних ринках. Він також підкреслив, що тимчасове зняття санкцій «не принесе суттєвої фінансової вигоди російському уряду, який отримує велику частину своїх енергетичних доходів від податків, що стягуються на місці видобутку». За різними оцінками, мова йде про російську нафту обсягом понад 120 млн барелів, що знаходиться в морі на танкерах.
Як зазначили профільні ресурси, після цього Brent опустилася на 0,38% – до $100,10 за барель, а WTI на 0,58% – до $95,17. Зазначалося, що оголошення США про розпродаж 172 млн барелів зі стратегічного резерву, а також Міжнародного енергетичного агентства – 400 млн барелів з резервів виявилося недостатньо. На фоні затяжних ризиків для поставок Brent напередодні видачі ліцензії знову піднялася вище $100.
Від себе зазначимо, що адміністрація Трампа опасається росту цін на нафтопродукти, що може стати вкрай болючим фактором напередодні осінніх виборів до Конгресу. Причому далеко не факт, що
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 березня 2026
