Війна в Ірані розколола партію Трампа, – інтерв'ю ветерана США про план Білого дому
Після того як Сполучені Штати завдали удару по Ірану, Дональд Трамп декларував різні цілі операції – від знищення ядерної програми до зміни режиму і повної капітуляції Тегерану. Навіть прибічники Трампа, що готові підтримати будь-який його план, заплуталися і не розуміють, яка кінцева мета цієї операції. Партія Трампа розкололася на три частини через війну на Близькому Сході.
Водночас громадянам США не дуже подобається ця історія. Ветеран армії США та політик Адріан Боненбергер в інтерв'ю 24 Каналу розповів, чому в партії Трампа стався розкол і які наслідки для України та світу може мати війна на Близькому Сході. Більше деталей – читайте далі у матеріалі.
До теми Іран стоїть․ Що відбувається на Близькому Сході, які наслідки для України й чи буде Третя світова війна
Наскільки контрольованою є ситуація у війні проти Ірану? Або, можливо, варто називати це не війною, а обмеженою військовою кампанією. Чи все йде згідно з планом?
Це дуже важко сказати, тому що орієнтовно кожні 2 дні ми чуємо про новий план. Останній варіант, який я чув, – це безумовна капітуляція Ірану. До цього йшлося про те, що США знищать його ядерну програму, здатність створювати ядерний потенціал, хоча ще торік ми чули, що це вже нібито було зроблено. Я також чув, що мовиться про зміну режиму та усунення іранських радикалів. Про це говорили в перші дні війни.
І ще одне пояснення, яке я чув і яке здається мені найбільш правдоподібним, полягає в тому, що Ізраїль був налаштований завдати удару по Ірану, а Вашингтон фактично підтримав Тель-Авів, бо він є союзником США, і було розуміння: якщо Ізраїль ударить по Ірану – той у відповідь атакує американські цілі. Тож США відчули, що мусять діяти.
Важко оцінити успішність війни. Якщо ціль – знищити ядерний потенціал Ірану, то, ймовірно, все йде добре. Думаю, ми серйозно відкинули цю країну назад. Але якщо мета – зміна режиму, тоді справи йдуть погано, бо, як ми вже не раз переконувалися в історії, повітряна кампанія ніколи не буває ефективною для того, щоб змусити вкорінений режим змінитися.
Якщо ж мовиться про безумовну капітуляцію… Загалом дуже важко сказати, як іде війна, бо ми досі точно не знаємо, заради чого вона ведеться.
Повне інтерв'ю ветерана США: дивіться відео
Президент Дональд Трамп заявив, що Іран вже програв цю війну. Він назвав його "невдахою Близького Сходу". Водночас в американських медіа пишуть, що у США все ще вирішують, чи мають бути війська на землі, чи буде повномасштабна кампанія, чи, можливо, обмежена наземна операція. Чи є для Сполучених Штатів ризик дедалі глибше втягуватися в цю військову кампанію проти Ірану?
Ризик залишається завжди. Я не став би проводити багато паралелей між США та Росією, але одна паралель, принаймні щодо воєн, між ними все ж є, і я не прихильник іранського режиму. Іранський режим поранив бійців, що перебували зі мною в Афганістані. І, звісно, він чинить жахливі речі. Росіяни використовують іранські безпілотники та запозичені технології для терору українців. Тож я не з тих, хто оплакуватиме його усунення.
Але я справді думаю, що коли ви не готові, коли у вас немає чіткого бачення кінцевого результату, чого саме ви хочете досягти у військовому плані, армії дуже важко готуватися до цього кінцевого стану. Якщо мета – знищити іранський ядерний потенціал, ми можемо скидати бомби та, ймовірно, зробити так, щоб їм було дуже важко відновити цей потенціал щонайменше протягом наступного року. Це можна зробити бомбами.
Але зміна режиму або безумовна капітуляція означає ризик того, що доведеться вводити сухопутні війська. А коли війська вже там, масштаб операції може дуже швидко розширитися.
Росія, очевидно, теж до кінця не розуміла, яким має бути її кінцевий результат в Україні. Хтось в Росії хоче знищення всієї України. Хтось хоче ще й Польщу та країни Балтії. Тому російська армія погано підготувалася до вторгнення. Частково через це, а частково у зв'язку з тим, що Україна готувалася до російського вторгнення. Україна змогла завдати Росії дуже серйозних втрат і досі мужньо та гідно бореться.
Я не хочу, щоб ми зіткнулися з подібним в Ірані, коли для захоплення міста ми введемо бригаду чи дивізію, а потім все піде не так і доведеться вводити ще й ще. Якщо ми справді вирішили, що хочемо примусити Іран до безумовної капітуляції, це потребуватиме дуже великої кількості американських військових на місцях. Для цього потрібне схвалення Конгресу. Для цього треба роки послідовних зусиль.
До речі, стратег з енергетики Томас О'Доннелл вважає, що війна на Близькому Сході є частиною набагато складнішого плану Дональда Трампа, ніж здається на перший погляд. Про це свідчать операція у Венесуелі та санкції проти Індії. Яка справжня мета Трампа – читайте за посиланням.
Тому варто говорити про це чесно, і якщо саме це ми хочемо зробити, то, ймовірно, ми здатні це реалізувати. Але тоді американському народу треба сказати, що внаслідок цього загинуть тисячі американських військових. Чи варто це того? Я так не думаю, чесно кажучи. Можливо, для Ізраїлю це варте того, бо він з Іраном ворогує. Але це проблема Ізраїлю, а не США. Ізраїль – наш союзник, тому його проблеми частково і наші, але не за своєю сутністю.
Наскільки переконливими для американських виборців є пояснення цієї військової кампанії? Як сприймається теза про те, що Сполучені Штати повинні знищити ядерну програму Ірану і його здатність загрожувати регіону або самому Ізраїлю? Чи підтримують американці ідею зміни режиму, про яку ми зараз говоримо?
Важко сказати. Особисто я можу поділитися, що говорив із десятками американців і не зустрів жодної людини, яка б це підтримувала. Жодної. Ніхто не підтримує зміну режиму, велику або дорогу війну з Іраном. Дехто підтримує ідею відкинути його ядерний потенціал назад. Багато хто підтримує допомогу Ізраїлю.
Ізраїль та Іран, знову ж таки, вже давно воюють. Іран використовував "Хезболлу", ХАМАС та інші проксі. Тож для ізраїльтян це особиста тема. Ми це бачимо і розуміємо. Але війна дуже дорога. Ми щойно вийшли з війни, яка тривала 20 років і відбувалася поруч з Іраном – в Афганістані. Трамп йшов на вибори як президент, який не втягне США у війну з Іраном. Це була одна з головних тез його кампанії, що він буде "президентом миру".
Я говорив і з республіканцями, і з демократами, яким це зовсім не подобається, зокрема й у партії Трампа. Якщо мовиться лише про скидання бомб, то американці, як правило, не мають довгої концентрації уваги. Адміністрація Трампа може зробити це, уникнувши покарання. Але проблема в тому, що є вже чотири різні пояснення того, що відбувається.
Думаю, якби від початку було одне чітке пояснення і вони б його дотримувалися, – усім було б значно легше це підтримати. Натомість маємо розростання версій: Марко Рубіо каже, що ми допомагаємо Ізраїлю, Джей Ді Венс говорить, що справа в ядерній програмі, Трамп спочатку озвучує про зміну режиму, а тепер про безумовну капітуляцію. Навіть прихильникам Трампа важко зрозуміти це, а без розуміння – немає підтримки.
Тож так, ця кампанія дуже непопулярна. Думаю, це дуже поганий спосіб починати війну. Якщо вже робити це, то вона має бути принаймні популярною, бо будь-яка війна з часом стає важчою. Кожна війна ускладнюється, змінюється дивними, важко передбачуваними шляхами й часто – в поганий бік. Іран добре справляється з тим, щоб змінити хід війни.
Зверніть увагу! Експерти вважають, що тривала операція на Близькому Сході є невигідною для Сполучених Штатів. Дональду Трампу потрібна швидка перемога – до зустрічі з Сі Цзіньпіном, яка може відбутися 1 квітня.
Я чув, як люди запитують, чому він атакує усіх своїх сусідів. Він запускає ракети й дрони по всіх державах Перської затоки, тому що там живе багато людей, які не люблять США та Ізраїль. А режими цих країн, їхнє керівництво, монархії Перської затоки далеко не завжди мають велику підтримку. Тож Іран сподівається на те, що якщо його вирішили спалити вщент, то він подбає про те, щоб увесь регіон теж це відчув і зрозумів, що союз з Ізраїлем та США має свою ціну.
Не думаю, що це бралося до уваги, коли починалася ця війна. Це підвищує ставки. Вони ніби кидають нам виклик – питають, чи вистачить нам сміливості ввести війська. А якщо говорити відверто, американці зараз зовсім цього не хочуть.
Трамп обіцяв своїм виборцям не починати жодних воєн за кордоном, але сьогодні він уже говорить про наступну кампанію на Кубі. Я знаю, що ви незалежний кандидат і, ймовірно, за своїми поглядами ближчі до Демократичної партії. Наскільки прихильники MAGA зараз розчаровані? Що вони говорять, думають і відчувають щодо всього цього?
Мені важко це оцінити, зокрема тому, що я не проводжу багато часу в цих колах. У минулому я був демократом, перш ніж став незалежним. Я залишив Демократичну партію з кількох причин. Але, як ви кажете, я справді більше бачу голосів демократів, ніж республіканців, хоча голоси республіканців я теж бачу. Там є розкол.
Насправді зараз у Республіканській партії навіть 3 лінії розколу. Є традиційні консерватори, які давно хотіли війни з Іраном, але вважають, що все це було сплановано абияк: недбало і хаотично, все дуже дезорганізовано. Немає чіткого бачення кінцевого результату. Їм це не подобається.
Загалом MAGA це підтримує, але вони трохи розгублені, бо не розуміють, чому саме мають це робити. Вони постійно чують нові причини й через це в суперечках в інтернеті виглядають безглуздо. Їм потрібен єдиний меседж: чи це ядерна зброя, чи це зміна режиму – щоб це не було, вони готові це повторювати. Однак Трамп постійно змінює меседж, і лише за один тиждень зробив це 4 рази. Це виглядає по-дурному, і дратує їх. Вони підтримують Трампа через відчуття сили, яке він дає.
Є ще частина того, що раніше можна було б назвати коаліцією MAGA – дуже антисемітська й антиізраїльська. Її представникам це не подобається, бо ми допомагаємо Ізраїлю, а вони його не люблять. Причини в них інші, ніж у лівих, але неприязнь до Ізраїлю в них дуже сильна. Це люди крайніх правих поглядів, які вірять у різні теорії змови про те, як влаштований світ. Тож вони теж незадоволені.
Мені важко сказати, як республіканці зага
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 березня 2026
