Війна з Росією ніколи не закінчиться, – інтерв'ю командира "Ахіллесу" про армію Путіна та перемир'я

06.03.2026, 07:20 24tv.ua

Щомісяця Росія мобілізує до 40 тисяч окупантів, і щоби зупинити активний наступ ворога – потрібно знищувати щонайменше 50 тисяч російських військових, аби підірвати їхні мобілізаційні процеси. Командир 429 окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко в інтерв'ю 24 Каналу назвав дві умови, як зробити це реальним.

Також Юрій Федоренко наголосив на важливості військової підготовки усіх українців, адже, на його думку, війна не закінчиться, поки існуватимуть Україна та Росія. Які виклики стоять перед Україною та що мають зрозуміти усі українці – читайте далі в матеріалі.

Важливо Росіяни посилюють атаки на Слов'янськ і в Гуляйполі та просуваються в Часовому Яру: як змінилася лінія фронту за тиждень

Володимир Зеленський говорить, що відчувається слабкість Кремля в наборі особового складу, в їхній підготовці. Як ви оцінюєте якість окупантів, яких нині Росія надсилає в Україну, і, можливо, можете порівняти з тими, кого надсилали на початку повномасштабного вторгнення?

У них завжди був мікс. Не було такого, щоб всі війська не були підготовлені або всі війська однаково підготовлені. У Росії є своя система підготовки, яка передбачає достатньо чіткий вишкіл спеціалізовано підготовлених підрозділів. І є "масмаркетові" підрозділи, які виконують завдання просування вперед – інфільтрації.

Зараз на фронті ми можемо побачити на публічній карті, що в деяких районах є суттєві райони інфільтрації. Це коли противник не закріпився, але його присутність там вже є малими штурмовими групами. Який вигляд це має на практиці? Ворог має чіткий поділ зони нашої української землі на певні маршрути та орієнтири. Кожен орієнтир має своє умовне позначення.

Групам з низьким рівнем підготовки, але які мають дві ноги та можуть рухатися вперед, ставлять завдання дійти з однієї точки на іншу, закріпитися, з лопатою закопатися та чекати наступних вказівок. Далі приходить наступний, розширяється, і ось вже є підготовлена позиція. Далі просуваються вперед.

Якщо хтось відмовляється виконувати це завдання, противник не переймається, не вмовляє вести бойові дії – вони їх "обнуляють". Це значить, що за невиконання визначених завдань із прийняття участі в ударно-штурмових діях ворог фактично розстрілює своїх. Інколи діє показово.

Але треба визнати наступне: доки в Росії є спроможність здобувати гроші до бюджету, які вони акумулюють і потім витрачають на виготовлення озброєння, а також на мобілізацію за підкуп свого населення, – доти на території України надходитиме нове поповнення окупантів.

Повне інтерв'ю Юрія Федоренка: дивіться відео

Ми маємо сказати про спроможності ворога. Ворог, за різними оцінками, може ставити до строю щомісяця від 32 до 39 тисяч військовослужбовців. Тобто призвали, навчили та з різним рівнем підготовки направили на фронт для поповнення втрат. Саме звідси взялося число, яке часто обговорюється в суспільному просторі, що Сили оборони мають набути спроможності виводити зі строю не менше ніж 50 тисяч окупантів на місяць.

Тоді ми будемо знищувати більше, ніж російська військова машина спроможна поставити до строю. Якщо ми знищуємо більше – вони втрачають можливість вести активні наступальні дії. Ба більше, ворогу тоді треба буде маневрувати військами та перекидати резерви з непріоритетних відтинків. А це значить, що для забезпечення сталих наступальних дій, наприклад, в Донецькій чи Запорізькій областях, противнику треба буде послабити тиск на Сумську чи Харківську області.

Так виглядає війна. Але ми ж розуміємо, що для того, аби позбавити противника можливості до активного наповнення своєї казни необхідною кількістю грошей, які потім витрачаються на "оборонку", ми маємо працювати у двох напрямках. Насамперед – це напрямок вогневого впливу в глибину Росії за допомогою наших українських безпілотників і ракет.

І, звісно, тиснути на партнерів, що ракети – це інструмент для забезпечення живучості українського народу. Маючи крилаті та балістичні ракети, плюс наші безпілотники та ракетне озброєння, ми можемо зробити так, щоб Росія втратила спроможності до активного наповнення свого бюджету для ведення активних бойових дій проти України.

Наступне – це робота з нашими колегами щодо санкційної політики. Так чи інакше, країни Євросоюзу та США мають стиснути Росію в економічному плані, впроваджуючи нові пакети санкцій, які напряму впливають на спроможність ворога до ведення бойових дій. Чим менше у них грошей у зв'язку з санкціями, тим менше у них спроможності для агресії та ведення війни.

Читайте також Санкції не працюють? Як економіст з Bloomberg допомагав Кремлю продавати ілюзію стійкості

Звісно, тіньовий флот. Позиція має бути чітка та жорстка – повна блокада тіньового флоту Росії, щоб унеможливити продаж "чорної" нафти, яка продається неофіційно тим країнам, з якими вони зараз ведуть активні енергетичні та економічні взаємовідносини.

Також ми маємо говорити про необхідність нарощувати спроможності щодо знищення противника на оперативному рівні. Оперативний рівень – це 100 кілометрів за лінією боєзіткнення і глибше, тому що саме тут противник матиме основні засоби протиповітряної оборони, склади ближнього базування, які потім забезпечують загони на передньому краї.

Можна мати гармату, але якщо ця гармата не отримала необхідну кількість снарядів через те, що був знищений склад і була перерізана логістика, то, відповідно, вона не може вести вогневе ураження наших передових позицій і прифронтових районів з тією інтенсивністю, яка необхідна. Тож це все – пазли однієї схеми, яка має забезпечити можливості позбавлення Росії спроможності до активного введення бойових дій.

Якщо ми говоримо про особовий склад, можливість мобілізації окупантів, підготовки, направлення на фронт та знищення їх Силами оборони – це один із важливих складників.

Якщо ви проаналізуєте інформаційний простір, то побачите, що на кожному з цих рівнів ведеться системна робота військово-політичним керівництвом держави, нашими дипломатичними групами, військовими, які достатньо часто відвідують країни наших партнерів і пояснюють реальний стан справ, а також робота і комунікація з цивільним сектором.

Раніше ми обговорювали питання національної ідеї України – що кожен бачить національну ідею в чомусь своєму, але те, що нас об'єднує – бажання жити на своїй Богом даній землі вільно, незалежно від когось, не під гнітом і приймати самостійні рішення, як, коли й куди нам рухатися.

Для забезпечення цього формату ми маємо мати сильне військо. Бо коли ми можемо забезпечити передумови безпеки в державі, то в таку державу надходять інвестиції, розвивається економіка. Це круговий цикл: якщо є безпека – є гроші в державі, якщо є гроші – є додаткові робочі місця. Якщо додаткові робочі місця – виникає запит на якісно підготовлені кадри. Якщо виникає запит на якісно підготовлені кадри – зростають спроможності галузі освіти й науки в Україні.

Як наслідок, ми отримуємо можливості мати всередині нашої держави надійний рівень підготовки та захисту, зокрема медичного, з військового погляду. І це дає можливості переставати бути об'єктом і набувати суб'єктності для нашої держави.

Тут виникає питання – як же так зробити, щоб мати сильне лобі? Бо коли ми говоримо за кордоном, все одно нас приймають як заангажованих людей. Дуже важливо, щоб за кордоном говорили наші партнери, що Україні дуже необхідна допомога, звертаючись до своїх.

Хочу сказати, що значна кількість українців, які ще раніше виїхали до інших країн з робочих питань і там залишилися шляхом еміграції, але в них є родичі в Україні, які зараз беруть участь в активних бойових діях тощо, – ви, напевно, не повірите, але це найкращі українські лобісти. Вони перевертають землю для того, щоб знайти додатковий ресурс для нашої держави.

І в мене в голові склалася думка, але ми поговоримо про це після того, як здобудемо перемогу, стабілізуємо ситуацію та забезпечимо надійну підготовку України до набуття суб'єктності. Я щиро вважаю, що кожен українець і українка мають бути підготовлені з військового погляду. Неодноразово казав про загальну військову повинність, але це викликає негатив в суспільстві. Мовляв, "ви хочете воювати до останнього українця", "ви хочете вбити наших дітей". І це дуже сильно викривлене сприйняття.

Поясню, чому. Будь-який противник, перед тим як вчинити пряму агресію, оцінює економічні показники, соціальні настрої, політичні вподобання і готовність війська до відбиття тої чи іншої агресії. Отже, маючи сильну національну ідею, надійний рівень освіти та підготовки українців до потенційної участі в бойових діях, забезпечить передумови, щоб жодна з країн навіть не подумала наступати.

Вони робитимуть все, що завгодно: руйнуватимуть нас через корупцію, через політичні або особистісні впливи, через релігійні вподобання, але вони не прийдуть прямою війною. Тому що розумітимуть: це не дасть жодного успіху, за винятком загальносвітової ганьби, що в них нічого не вийшло.

Для цього ми маємо врахувати на майбутнє ті помилки, які здійснили, та той досвід, який у нас є. І зробити так, щоб українці були підготовлені й сильні, щоб українці були суб'єктні. Є чітке розуміння, як це зробити, і навіть де потенційно можна буде залучити додаткове фінансування на це.

Також нам треба активно працювати над підготовкою українських дітей, які здобуватимуть освіту, зокрема й за кордоном, у межах обміну досвідом. Адже, як показала практика, зараз ці діти є дуже серйозними лобістами в політичних колах за межами нашої держави, і вони залучають сюди надфінансування.

Варте уваги Це катастрофа: Україна переживає одну з найгірших демографічних криз у світі, – CNN

Є чітка закономірність. Ті, хто свого часу крали у держави – їхні діти зараз за кордоном, і в кожного життя публічне через соцмережі, тож видно, який у них спосіб життя – їм байдуже до того, що відбувається в Україні. Максимум, що робили ці категорії: писали турботливі пости, ставили стяг України (емодзі, – 24 Канал) і були занепокоєні. Далі в стрічках йдуть спортзали, ресторани, бари, дорогі автівки – живуть краще життя.

А діти тих, хто був пограбований тими самими прем'єрами минулого і так званими

Читати повністю…