Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Плетені санки: як їздять за покупками у засніжених селах на Чернігівщині

cntime.cn.ua

Плетені санки: як їздять за покупками у засніжених селах на Чернігівщині

63-річна Світлана МАГЛИЧ з онукою Беатріс повертаються з крамниці в Макошиному на Менщині. Продукти везуть на плетених з лози санках.

— Санки замовляли в діда з сусідніх Куковичів. Через знайомих. Давно, ще внучка маленькою була.

Майстер був старенький, плетінням уже не займався. Але знайома вмовила. Може, це його останні санки.

У Куковичах з лози плели два майстри: Петро Аршиннік і Григорій Роговий. Аршинніка вже нема. Роговий живий. Санки вже не плете.

Беатріс 12 років. І санкам стільки ж.

— Пам’ятаю, як мене на них возили. У садочок, на гірку кататися, — згадує.

— Років до шести внучку взимку возила, — прикидає бабуся. — Ще і зі школи в першому класі забирала. Коли треба було швидко на музику встигнути, на гурток. Тепер ми з ними за покупками їздимо, — тримає санки за мотузку Світлана.

Лозові санки не безрозмірні. Виплетені у формі люльки, з бортиками. Якраз для малих дітлахів. Старшим ноги доведеться згинати, щоб у «кабінку» поміститися. Або ті ноги стирчатимуть через бортики.

А для продуктів — те, що треба. Світлана склала туди коробку коржиків, пакет з м’ясом на кістках, продуктову сумку з крупами. Бортики високі, не дадуть щось загубити. Світлана приробила ще й мотузку до бортів. Щоб кріпити занадто об’ємну поклажу. Санки добре ковзають втоптаною дорогою. Не грузнуть і в снігу на узбіччі. Важчі за прості. Але на слизькому — це плюс, не перевернуться.

— Дитина звідси жодного разу не випадала. Вони ніколи не переверталися, — хвалить санки бабуся. — Начебто, 270 гривень тоді за них віддала, — намагається пригадати ціну покупки.

На полозах санчат — смужки з пластикової труби. Щоб краще ковзали.

За 12 років плетені санки — як новенькі. Жоден прутик не відвалився.

— По снігу регулярно їжджу з ними на базар по овес для кролів. Інші харчі для тварин везу. Накладаю, скільки потягну. Звичайно легше, чим так нести.

Світлана Маглич приїхала в Макошине з Донбасу у 1978 році. З батьками. Бо батьку сподобалася річка і село. Збудував будинок над Десною.

Джерело: "Вісник Ч", авторка Олена ГОБАНОВА

"Час Чернігівський" писав про таке:

Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
28 лютого 2026

Новини на тему

Більше новин