У Криму під атакою опинилися стратегічні військові аеродроми
Йдеться про аеродроми «Бельбек» і «Саки»У ніч проти 20 лютого масованої дронової атаки зазнав тимчасово окупований Крим. Вибухи лунали в Севастополі, Бахчисараї, Керчі та інших населених пунктах.Про це повідомляють Telegram-канали Криму.Російська сторона традиційно заявила про роботу протиповітряної оборони та «відбиття атаки».Водночас місцеві телеграм-канали повідомляли про активну стрілянину, пуски ракет і проліт безпілотників у районі Севастополя та західного узбережжя півострова.За словами очевидців, гучно було поблизу військового аеродрому «Бельбек» під Севастополем. У небі бачили спалахи, а також роботу прожекторів і трасуючі черги. Також повідомлялося про вибухи в районі аеродрому «Саки» у Новофедорівці.Близько 23:20–23:30 мешканці різних районів Севастополя чули потужні вибухи. За попередніми даними з відкритих джерел, з «Бельбека» міг злітати винищувач для перехоплення повітряної цілі. Очевидці стверджують, що літак здійснив пуск ракети, однак вона не влучила в ціль. Після цього винищувач застосував теплові пастки та попрямував у бік Євпаторії.Близько 23:30 повідомлялося також про потужний вибух над Андріївкою під Севастополем. Крім того, мешканці бачили роботу прожекторів у районі селища Сонячний.Російське Міноборони згодом заявило про нібито збиття кількох безпілотників над Кримом й акваторією Чорного моря. Про можливі влучання по військових об’єктах офіційно не повідомляється. Даних про руйнування цивільної інфраструктури на момент публікації немає.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що президент України Володимир Зеленський призначив на п'ятницю, 20 лютого, спеціальну нараду з учасниками переговорної групи щодо подальших кроків і рішень.Fri, 20 Feb 2026 08:15:00 +020020301264Новиниhttps://mind.ua/news/20301264-u-krimu-pid-atakoyu-opinilisya-strategichni-vijskovi-aerodromihttps://mind.ua/news/20301264-u-krimu-pid-atakoyu-opinilisya-strategichni-vijskovi-aerodromi#comment_header_layerНовини на mind.uaКрим,війна росії проти УкраїниПонад 20 моделей НРК та автономні рої дронів: як Ark Robotics відводить пілотів від лінії фронтуЯкий шлях пройшла команда від «проєкту вихідного дня» до об’єднання повітряних дронів і наземних роботів під управлінням однієї людиниМодель «один оператор – один дрон» стає непридатною в сучасній війні, вважає співзасновник і СЕО українського Мilitary-стартапу Ark Robotics із псевдонімом Ачі.Компанію започаткувала команда ентузіастів, що прагнули перевірити, чи можуть невеликі наземні роботи виконувати небезпечні завдання на фронті замість людей. Ark Robotics починався як інженерний експеримент, але поступово переріс у компанію з десятками технологічних рішень, держконтрактами та $8,7 млн інвестицій.Сьогодні Ark Robotics розробляє систему управління, здатну координувати роботу роїв повітряних дронів і наземних роботів. Її логіка побудована навколо припущення – у війні масового застосування безпілотних систем ключовим обмеженням стає не кількість техніки, а кількість людей, які можуть нею керувати.Як виник стартап? Що показали перші місяці використання наземних роботів на фронті? Як і навіщо команда інтегрує систему управління роями дронів з іншими виробниками? Про це й багато іншого від співзасновника та СЕО Ark Robotics дізнавався Mind.«Проєкт вихідного дня»Ark Robotics стартував у 2024 році як сторонній проєкт засновників, до якого команда поверталася у вільний час.«У нас була ідея спробувати побудувати декілька наземних систем, які виявилися ефективнішими, ніж ми очікували. Це був проєкт, над яким ми з друзями працювали на вихідних і котрий швидко переріс у те, чим зараз є Ark Robotics», – розповідає Ачі.Втім інженерний експеримент поступово почав виходити за рамки «вихідного дня», коли стало зрозуміло, що рішення мають практичне застосування й викликають інтерес у військових.Перші розробки Ark Robotics – наземні роботизовані комплекси (НРК) – відповідали завданням, які виникають на передовій: підвезення легкого боєкомплекту, води, медикаментів.Фото надане стартапомЗ часом лінійка почала змінюватися, але не тому, що компанія рухалася за наперед визначеним планом розвитку продукту. Причиною були запити з боку військових і досвід реального використання.Зараз лінійка розширюється великими роботами, які можуть бути модульними, – з допомогою в евакуації, підвозу БК, медикаментів. При цьому в компанії кажуть, що жодне з рішень не вважається завершеним, адже після різних етапів використання на фронті команда змінює технічні параметри.«Зміни відбуваються постійно. Це і зміни частот, і зміни за сферами застосування. Дуже важливо постійно змінюватись і робити те, що потрібно тут і зараз», – каже Ачі.Маленькі роботи та жорсткі межі першого продуктуПерші роботизовані платформи Ark Robotics були досить простими з погляду технологічності рішення. Команда не намагалась одразу закрити весь спектр фронтових завдань – йшлося про мінімально життєздатні рішення, які можна швидко зібрати, протестувати та віддати військовим.Маленькі роботи, які могли виконувати функції мінування, підвозу легкого БК, медикаментів, води, мали обмежене корисне навантаження – до 15 кг. Це відразу задавало рамки застосування, адже робот не міг замінити транспорт чи виконувати складні евакуаційні місії. Натомість він був придатний для коротких, ризикованих виходів у зони, куди небезпечно відправляти людину.Один із показових моментів – коли військові почали використовувати ці платформи не так, як їх задумували інженери. Як писав Business Insider, українські підрозділи поєднали невеликі наземні роботи Ark із більшими повітряними дронами: БпЛА підхоплює платформу, переносить ближче до позицій противника та скидає її в зоні виконання завдання.Для Ark Robotics це стало сюрпризом: СЕО компанії визнав, що такий сценарій не закладався в початковий задум. Побачивши це вперше, Aчі відреагував: «What the fuck? Why». Але далі, за його словами, стало зрозуміло, що такий підхід розв’язує ключову проблему – дозволяє швидко розгорнути наземну техніку без залучення людей і повільного під’їзду до небезпечної зони.У компанії визнають, що подібні ситуації змушують постійно переглядати вимоги до техніки. У міру того як роботи почали використовуватися на фронті, з’являлися нові запити – насамперед пов’язані з логістикою й евакуацією.Для евакуації та встановлення бойової частини робот мав бути значно більший – у компанії розрахували, що під цей запит мають виробляти шести- чи восьмиколісні платформи з повноцінною підвіскою.Фото надане стартапомНа цьому етапі команда зіткнулася з іншими інженерними задачами. Якщо для маленьких роботів ключовими були простота та швидкість виробництва, то для більших платформ критичними стали керування, зв’язок і стабілізація.У компанії наголошують, що зростання кількості рішень не було самоціллю. За рік роботи Ark Robotics фактично сформували лінійку з понад двох десятків різних рішень і конфігурацій, більшість з яких з’явилися як відповідь на конкретні сценарії бойового застосування.Frontier System: софт, хард і спроба зібрати все в одну системуПерехід від маленьких платформ до більших і складніших систем змусив команду уважніше подивитися не лише на техніку, а й на те, як нею користуються. Саме на цьому етапі стало зрозуміло, що ключова проблема лежить не в конструкції роботів.«Переломний момент настав, коли наші перші системи вийшли на поле – і ми зрозуміли: справа не в дронах, а в операторах. За поточною концепцією операцій пілоти змушені бути поруч із підрозділом і працювати в зоні прямої видимості. Тобто кожен додатковий дрон вимагає ще одного оператора. Це робить модель «один оператор – один дрон» непридатною для масштабування. Тому наше головне розуміння з фронту було збільшити пропускну здатність оператора», – пояснює Ачі.Саме тут, за його словами, відбулася зміна фокусу. Він поступово змістився з удосконалення окремих роботів на переосмислення всієї системи управління: «Зрозуміли, що насправді мають воювати роботи, а не люди».В Аrk Robotics вирішили замість безпосереднього керування кожною платформою перейти до управління кількома системами з безпечної дистанції. Так почала народжуватися система Frontier, коли оператор може перебувати на безпечній дистанції на захищеній місцевості й управляти роєм дронів.Фото із сайту стартапу«Frontier System – ройова автономія, яка бере на себе низькорівневі завдання ій дає пілоту управління на рівні стратегічних рішень. Людина залишається в циклі ухвалення ключових рішень, але може контролювати відразу кілька платформ одночасно», – уточнює спікер.Frontier System наразі на стадії активної розробки, над нею працює близько 35 інженерів , як у програмній, так і в апаратній частині.Перші версії Frontier тестувалися на власних платформах Ark Robotics. Це дозволяло не розділяти відповідальність між різними командами та швидше виявляти проблеми.Почали з того, що, уже маючи свій дрон, встановлювали систему на нього, щоб допрацювати, отримати фідбеки, побачити, які є недоліки та сильні сторони.Найважливіші опції системи, кажуть у компанії, – взаємодія й управління. Коли оператор може бачити, де і які роботи знаходяться (логістичні, мінувальні, для підвозу БК, евакуаційні) і коли одна людина здатна управляти декількома дронами та збирати всі ці дані.Frontier передбачає не лише ручне керування, а й планування місій. Система має програмну частину, яка дозволяє завдавати завдання різним платформам і координувати їхню роботу в межах одного контуру управління.При цьому Frontier не задумувалася як закрите рішення виключно для техніки Ark Robotics. Ідея в тому, щоб вона розповсюджувалася на всі можливі НРК та БпЛА. Компанія вже веде інтеграції з іншими виробниками, і цей процес розглядається як необхідна умова масштабування.Перші прототипи платформ Ark Robotics навмисно залишають відкритими, щоб інші виробники приїжджали, дивилися, як вона зроблена. Єдина умова – зробити краще, ніж було до цього.Автономність на полі бою – ілюзія?Попри роботу з автономними системами, Ark Robotics досить скептично оцінюють реальний рівень автономності на полі бою. За спостереженнями Ачі, поки у вій
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 лютого 2026
