"Байдикування – це фундамент продуктивності": інтерв’ю про те, як нічогонеробіння дає нам успіх
Бувають такі години, дні, періоди, коли немає сил креативити, писати листи й повідомлення та навіть гуляти чи читати книжку, а то й взагалі розмовляти. І так страшно й соромно за це. Чи маємо ми право інколи взагалі нічого не робити?..
Цього тижня МЕТА запитала в талановитого менеджера, креативника та антикризового комунікатора Артема Зеленого:
Що робити, коли нічого не хочеться й не можеться робити?
А він відповів несподівано:
Байдикування – ваша таємна зброя успіху
Артем Зелений – засновник PR-компанії “Zeleni.agency”,експерт зі стратегічних та антикризових комунікацій, спеціаліст із розробки та проведення інформаційних кампаній, підприємець у сфері креативних індустрій.
Пояснення Артем починає з прояснення того, що таке «по-справжньому нічого не робити»:
Це означає: не скролити стрічку новин, не слухали подкаст, не «оптимізували» кожну хвилину. За це багато хто ловить себе на відчутті провини за змарнований час. Це тривожний сигнал. Адже такий успіх стає пасткою
За словами Артема, модна нині культура постійної зайнятості підштовхує нас говорити «так» усьому. Зовні це виглядає як успіх. Але це руйнує наш організм зсередини:
Саме через постійну зайнятість у вас починається безсоння, тривожність, хронічна втома, ослаблення імунітету. Таким чином ваш організм кричить вам «стоп», але ви наполегливо продовжуєте біг... Відпочинок для слабаків? Ні. Це небезпечна ілюзія
Для того, щоб ми зрозуміли цю, на перший погляд, нелогічну ідею, Артем пропонує проасоціювати наш мозок зі смартфоном:
Коли ви постійно щось робите/думаєте – мозок працює, як смартфон із п'ятдесятьма відкритими вкладками. Він гальмує, перегрівається, марнує енергію. Робота без пауз призводить до втрати концентрації, погіршення рішень, згасання креативності
Далі Артем цитує нейробіолога Джозефа Джебеллі, який довів, що байдикування – це фундамент продуктивності, а не її ворог:
Під час відпочинку вмикається «мережа пасивного режиму роботи мозку» – режим дефрагментації, коли мозок сортує інформацію, встановлює зв'язки, обробляє досвід. Саме тоді народжуються інсайти, приходять несподівані рішення, формується стратегічне бачення
Дослідження доводять: люди, які відпочивали перед складними завданнями – показували кращі результати, ніж ті, хто працював безперервно. Медичні працівники після короткого сну виконували обов'язки ефективніше.
Отож, Артем робить висновок:
Мозок потребує пауз так само, як легені – повітря
Передусім, Артем радить засвоїти правило:
Відпочинок – частина системи, а не винагорода
Як запровадити байдикування в систему роботи?
Таким чином експерт виводить правильну формулу успіху:
Продуктивність – це марафон, а не спринт. Виграє не той, хто біжить найшвидше, а той, хто знає, коли зупинитися
Наостанок Артем дає чітку настанову для підтримки та натхнення:
Байдикування – це інвестиція в ресурс, який неможливо поповнити за гроші: ваше здоров'я і розум. Якщо думаєте: «немає на це часу» – це знак, що саме вам це потрібно найбільше
Фото: особистий архів Артема, Рexels.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 лютого 2026
