Помер Семен Глузман: у Житомирі працював лікар, який став легендою боротьби з радянською каральною психіатрією
У Житомирській психлікарні колись працював чоловік, який став легендою ще за життя. Сайт Житомир-Онлайн повідомляє, що експоліт’вязень та правозахисник Семен Глузман помер 16 лютого у віці 79 років, залишивши після себе приклад боротьби за гідність і совість.
Як повідомляють журналісти Житомир-Онлайн, сумну звістку оголосила його подруга, журналістка Леся Харченко.
“Помер наш Слава (Семен Глузман) сьогодні о 12 годині. У світі стало менше гідності, совісті і іронії”, — написала вона.
Причина смерті наразі невідома.
Семен Глузман народився 10 вересня 1946 року в Києві в родині лікарів. Закінчив Київський медичний інститут та обрав фах психіатра. Саме ця спеціальність визначила його долю та зробила легендою.
У радянські часи психіатрію активно використовували як інструмент політичних репресій. Дисидентів, правозахисників, інакодумців примусово відправляли до психлікарень, діагностуючи у них неіснуючі захворювання.
Семен Глузман став першим радянським психіатром, який наважився відкрито виступити проти цієї системи.
У 1970 році, відразу після закінчення медінституту, Семен Глузман почав працювати лікарем-психіатром у Житомирській обласній психіатричній лікарні. Це був його перший лікарський досвід.
Згодом він працював у Коростені (Житомирська область), а у 1972 році перейшов до лікарні швидкої допомоги в Києві.
Саме в цей період — коли молодий лікар тільки-но розпочинав свою кар’єру — він наважився на вчинок, який змінив його життя.
У листопаді 1971 року Глузман підготував незалежну заочну судово-психіатричну експертизу у справі генерала Петра Григоренка — дисидента, якого радянська влада оголосила психічно хворим за його діяльність на захист кримських татар.
Глузман визнав Григоренка психічно здоровим і науково довів незаконність застосування проти нього методів репресивної психіатрії — всупереч офіційному висновку престижного Інституту ім. Сербського.
Це була пряма вказівка на те, що радянська влада використовує психіатрію для переслідування неугодних.
У 1972 році Глузмана засудили до 7 років таборів у Пермській області та 3 років заслання у Тюменській області. Його співкамерниками були дисиденти Левко Лук’яненко, Євген Сверстюк, Мирослав Маринович та інші в’язні сумління.
Під час перебування у таборі Глузман продовжував займатися науковою та публіцистичною діяльністю. Зокрема, у співавторстві з Володимиром Буковським він написав легендарний “Посібник із психіатрії для інакодумців” — документ, який викривав методи радянської каральної психіатрії.
Міжнародна організація Amnesty International оголосила 1978 рік роком Семена Глузмана. Його ім’ям навіть назвали французьку клініку в Сен-Дені.
Праця Глузмана стала настільки потужним ударом по системі каральної психіатрії, що це призвело до виключення радянської психіатричної асоціації зі світової спільноти.
У 1982 році, після повернення із заслання до Києва, Глузман не мав прописки і можливості працевлаштуватися за фахом. Певний час він працював робітником на фабриці, оскільки радянська система не дозволяла йому повернутися до лікарської практики.
Лише після скандального листа Андропову, в якому Глузман відкрито просив дозволу на еміграцію з Радянського Союзу, йому дозволили працювати за спеціальністю.
В незалежній Україні Глузман став президентом Асоціації психіатрів України та активно домагався реформи психіатрії.
Він вважав, що за всі роки Незалежності так і не були створені проміжні заклади для тих психічно хворих людей, які не потребують стаціонарного лікування. Це залишалося однією з його головних турбот.
Глузман також був директором Українсько-американського бюро захисту прав людини та одним із авторів Закону України “Про психіатричну допомогу” (1998).
Семен Глузман залишив після себе не лише наукові праці з психіатрії, але й моральний приклад. Він показав, що навіть у найтоталітарнішій системі можна залишатися людиною з чистою совістю.
Його боротьба проти каральної психіатрії врятувала життя багатьом людям та змусила світ побачити справжнє обличчя радянського режиму.
У 2012 році вийшла друком книга його спогадів. У 1994 році видали збірку віршів “Псалмы и скорби”, написаних у таборі й засланні.
Світла пам’ять Семену Фішельовичу Глузману!
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 лютого 2026
