«Зациклена проблема»: у Севастополі російська влада вісім років не може побудувати газопровід
В анексованому Росією Севастополі вісім років не можуть побудувати важливий інфраструктурний об’єкт – кільцевий газопровід. Змінюються проєктувальники та підрядники, вартість проєкту зросла майже у шість із половиною разів, а термін закінчення будівництва перенесено на 2029 рік. Що і чому відбувається, з'ясовували Крим.Реалії.
Російська влада Севастополя визначила нового підрядника для кільцевого газопроводу від Балаклави до Козачої бухти. Великий державний контракт на будівництво кільцевого газопроводу високого тиску від ГРС-1 (газорозподільна станція – КР) через Балаклаву та Фіолент до бухти Козачої вартістю майже 3 млрд рублів укладено 26 грудня 2025 року між «Єдиною дирекцією капітального будівництва» та підрядником. Фінансування передбачено за рахунок міського та федерального бюджетів у межах російської держпрограми соціально-економічного розвитку Криму та Севастополя.
Проєкт передбачає створення кільцевого газопроводу високого тиску, який має підвищити надійність газопостачання відразу кількох віддалених районів міста, зокрема Фіолент і Козачу бухту.
Через своє географічне положення Севастополь є кінцевою точкою на маршруті подачі природного газу, незалежно від того, чи надходить блакитне паливо з материкової частини України, чи із сусідньої Росії через Керченську протоку. Через «тупикове» розташування тиск газу може бути неоднаковим у різних районах міста, а врівноважити його має саме кільцевий газопровід.
Про необхідність створити кільцеву газотранспортну систему Севастополя йшлося ще за української влади, але реалізація проєкту зупинялася через брак грошей.
Через рік після анексії півострова, у 2015-му, російська влада Севастополя затвердила програму газифікації міста на 2015–2020 роки, одним із пунктів якої був кільцевий газопровід високого тиску від газорозподільної станції №1 (ГРС-1) через Балаклаву та Фіолент до Козачої бухти. Загальна довжина газопроводу – 31,1 кілометра.
Метою будівництва газопроводу була необхідність об'єднання та уніфікації всієї газової інфраструктури Севастополя, а фінансування передбачалося в межах російської Федеральної цільової програми.
У січні 2016 року було визначено підрядника на проєктування – ним стало АТ «Головной научно-исследовательский и проектный институт по распределению и использованию газа «ГИПРОНИИГАЗ» із Саратова, яке розробило проєкт за 23,26 мільйона рублів.
Також у квітні 2016-го визначили підрядника з розробки та затвердження проєкту планування та проєкту розмежування території на ділянках будівництва кільцевого газопроводу – ТОВ «Центрградпроєкт» із Пензи, що запропонувало ціну у 8,5 мільйона рублів при початковій ціні контракту 19 565 031 руб.
Визначити підрядника будівництва газопроводу вдалося лише з третього разу, в листопаді 2017 року. Конкурс виграв єдиний претендент – ТОВ «Ямалспецстрой» при ціні контракту 466 900 910 рублів. Роботи мали завершити до 1 грудня 2018 року.
Далі у Севастополі будівництво пішло, як уже не раз бувало, абияк. Раніше на такі ж довгобуди перетворилися газовий дюкер через Севастопольську бухту, каналізаційно-очисні споруди та низка інших інфраструктурних об’єктів.
У лютому 2018 року підрядник «Ямалспецстрой» розпочав будівництво кільцевого газопроводу. На той момент російський глава Севастополя Дмитро Овсянников дав старт будівництву, написавши на трубі «Дякуємо президенту Росії від севастопольців!».
Однак уже за місяць з’ясувалося, що прокладати труби потрібно, зокрема, через ділянки приватних власників. Відстежувати такі питання мають проєктувальники, але тут щось завадило. При цьому на розмежування ділянок під будівництво було витрачено майже 20 мільйонів рублів.
Через проєктні непорозуміння будівництво газопроводу довелося регулярно зупиняти. Замовник – російський уряд Севастополя – тим часом перераховувати гроші також не поспішав. У червні 2018 року будівництво опинилося в центрі скандалу, коли частина робітників оголосила страйк, заявивши, що їм відмовляються виплачувати заробітну плату.
Підряднику вдалося прокласти сім кілометрів труб газопроводу з 31 запланованого – окремими ділянками від ГРС-1 у селищі Штурмове через виноградники першого і третього відділень «Золотої Балки» до початку балки Бермана поблизу залізничного переїзду. Загалом із січня до листопад 2018 року ТОВ «Ямалспецстрой» виконало робіт лише на 58,9 мільйона рублів, що становить 12,6% від загальної суми виділених коштів.
Наприкінці січня 2019 року контракт російського уряду Севастополя з «Ямалспецстроєм» було розірвано. Зварені труби недобудованого кільцевого газопроводу відтоді лежать як у траншеях, так і просто на місцевості.
У червні 2020 року повідомлялося, що підрядник – кримська фірма «Черноморнефтегаз газификация» – за 7,79 мільйона рублів має переробити проєкт до грудня того ж року. Тоді ж стало відомо, що будівництво об’єкта перенесено на 2023 рік.
«Проєкт нежиттєздатний, тому що є порушення, є захід на певні території», – заявив на той момент в.о. директора департаменту міського господарства Євген Горлов.
У 2021-му підрядником стало російське підприємство «Черноморнефтегаз». Вартість робіт тоді оцінювалася у понад 1,2 млрд рублів.
Наприкінці січня 2022 року, за місяць до початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну, російська влада Севастополя оголосила, що має намір вилучити 27 земельних ділянок для будівництва кільцевого газопроводу. Згідно з інформацією, вказаною у проєктній документації, протяжність газопроводу становитиме вже 34,3 км, а загальна площа вилучених земельних ділянок – 823 кв. метри.
На той момент вартість газопроводу зросла з 1,2 до 1,5 млрд рублів, при тому, що понад дванадцять відсотків робіт уже були виконані попереднім підрядником.
«Сценарій у Севастополі майже завжди один. Спочатку нашвидкуруч креслять проєкти, потім так само галопом намагаються працювати підрядники. Нормальної комунікації з владою немає, супровід об'єктів фактично не ведеться. Підрядник неминуче починає зривати терміни, а уряд – надсилати штрафи. Закінчується все це розірванням контракту», – розповідав раніше один зі співрозмовників севастопольського видання «Примечания».
На сьогодні вартість держконтракту на будівництво газопроводу становить майже 3 млрд рублів при початкових 466 млн у 2016 році. Тобто ціна зросла майже у 6,5 раза. Про причину такого значного подорожчання проєкту російська влада не повідомляє.
Поточний контракт розбитий на два етапи. До кінця листопада 2026 року підряднику належить виконати інженерні вишукування та розробити проєктно-кошторисну документацію. Основний етап – будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи – розрахований до кінця 2029 року. Ціна контракту включає всі супутні витрати, зокрема археологічні та екологічні заходи.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 січня 2026
