Арбалети, кастети та викрутки: в уряді затвердили перелік предметів, заборонених у школах

16.01.2026, 09:18 acmc.ua

У кабміні затвердили перелік небезпечних предметів і речовин, з якими заборонили перебувати на території та в приміщеннях шкіл.

Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України, пише “Антикризовий медіа-центр. Донеччина“.

Використовувати такі предмети можна за умови контролю відповідальних осіб.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!

В українців запитали, наскільки вони довіряють органам державної влади, силовикам та правоохоронцям, а також інституціям громадянського суспільства.

Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології, пише “Антикризовий медіа-центр. Донеччина“.

У грудні 2024 року 45% українців довіряли президенту, а у грудні 2025 року – 57%. Водночас показник недовіри майже не змінився – 31% у 2024 році і 33% у 2025 році. Баланс довіри-недовіри за рік зріс з +10% до +24%. Ріст довіри відбувся через зменшення частки тих, хто мав невизначене ставлення – з 24% до 10%.

Іншим органам влади – парламенту і Уряду – більшість українців не довіряють і істотних змін за рік не відбулося. У випадку Верховної Ради 12% довіряють їй і 70% – не довіряють (у грудні 2024 року – 13% і 68%). Баланс довіри-недовіри становить -58% (у грудні 2024 року – -55%). Понад половина українців можуть назвати принаймні одну фракцію, чию діяльність вони схвалюють.

Фото: КМІС

Уряду зараз довіряють 23% (у грудні 2024 року – 20%), не довіряють – 56% (у грудні 2024 року – 53%). Баланс довіри за останній рік не змінився і становить -33%. Попри низьку довіру до уряду та парламенту, більшість українців проти проведення зараз виборів.

Довіряють Силам Оборони України 94% і 2% не довіряють (рік тому показники були, відповідно, 92% і 2%). Баланс довіри-недовіри – +92%.

До СБУ також зберігає досить високий рівень довіри (попри деяке зниження порівняно з минулим роком). Так, 51% українців довіряють Службі безпеки, не довіряють – 26% (у грудні 2024 року показники були 54% до 21%). Баланс довіри-недовіри становить +25% (торік було +33%).

Довіра Національній поліції дещо знизилася. Так, 35% довіряють поліції, не довіряють – 46%. У грудні 2024 року 37% довіряли і 38% не довіряли. Відповідно, баланс довіри-недовіри знизився з -1% до -11%.

Фото: КМІС

Цього року у КМІС вперше запитали про НАБУ. Довіряють їм 50% проти 31% недовіри. Тому баланс довіри-недовіри є позитивним і становить +19%.

Водночас критично низькою лишається довіра судам і прокурорам. Лише 15% українців довіряють судам і лише 12% довіряють прокурорам. Не довіряють – відповідно, 62% і 64%. Порівняно з минулим роком ситуація істотно не змінилася.

В Україні зберігається висока довіра волонтерам – 79% і лише 7% не довіряють (у грудні 2024 року показники були 81% і 5% відповідно).

Довіра українським медіа лишається низькою, хоча за останній рік ситуація трохи покращилася. Так, зараз ЗМІ довіряють 34%, не довіряють – 42% (решта 25% мають невизначене ставлення). У грудні 2024 року довіряли 27%, не довіряли – 42%. Тому якщо торік баланс довіри-недовіри становив -15%, то зараз – -8%.

Церква раніше була інституцією-лідером за довірою, проте за останні роки істотно втратила в довірі. За останній рік ситуацію з довірою церкві трохи покращилася – зараз 44% довіряють і 28% не довіряють. У 2024 році співвідношення було 40% до 26%.

Фото: КМІС

Упродовж 26 листопада – 29 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про довіру суспільним інституціям. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах, підконтрольних уряду України, був опитаний 1001 респондент. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

Випускниця навчально-виховного комплексу “ЗОШ – ДНЗ” Костянтинівки Дарина Крячко стала стипендіаткою президента України.

Про це повідомили у пресслужбі Костянтинівської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

Як йдеться у дописі, у 2024–2025 навчальному році Дарина Крячко представляла Донецьку область на IV етапі Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури. Вона здобула на конкурсі диплом ІІІ ступеня.

Нині Дарина Крячко навчається на факультеті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вона опановує іноземні мови.

Для реалізації першого етапу програми спрямували майже 5,9 млрд грн субвенції громадам. Вже з вересня 2026 року учні харчуватимуться безплатно по всій Україні.

Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України, пише Антикризовий медіа-центр.

У державному бюджеті на 2026 рік на програму безплатного харчування учнів заклали понад 14 млрд грн. Також в уряді окремо запланували фінансування модернізації шкільних харчоблоків.

Нагадаємо, що з початку 2025 року безплатне харчування вже діє для дітей 1-4 класів по всій Україні, а з вересня гарячі обіди почали отримувати ще учні 1-11 класів у прифронтових громадах.

Уже з вересня 2026 року українська школа розпочне практичне впровадження трирічної старшої профільної освіти для першого потоку учнів Нової української школи. Ті діти, які пішли у перший клас у 2018 році, наступного навчального року перейдуть до 10 класу, що стане початком завершального етапу реформи. Це означає, що вони стануть першими випускниками, які навчатимуться повні 12 років замість нинішніх одинадцяти.

Про це у коментарі “РБК-Україна” розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова, пише Антикризовий медіа-центр.

Посадовиця пояснила, що з 2027 року формат 12-річного навчання стане обов’язковим для всіх без винятку ліцеїв України. Наразі в окремих закладах уже тривають пілотні проєкти, де нову систему почали тестувати на рік раніше за основний графік. Таким чином, усі учні, які стануть десятикласниками у 2027-му, гарантовано навчатимуться три роки у старшій школі відповідно до стандартів, ухвалених ще у 2017 році.

Попри збільшення тривалості навчання, правила зарахування до перших класів залишаються незмінними. Надія Кузьмичова наголосила, що держава не планує диктувати батькам, у якому віці віддавати дитину до школи. Як і раніше, це рішення ухвалює родина, обираючи між 6 та 7 роками залежно від готовності малечі.

У Міністерстві освіти та науки підкреслюють, що жодного нормування чи примусу щодо віку вступу не передбачається. Реформа зосереджена саме на трансформації старшої ланки освіти, щоб забезпечити глибшу підготовку учнів до майбутньої професії або навчання у вищих навчальних закладах.

В Україні стартує державна політика, що впроваджує новий механізм фінансування професійного розвитку працівників освіти. Педагог зможе обрати курси підвищення кваліфікації та оплатити їх з віртуального рахунку.

Про це повідомили у пресслужбі Кабінеті Міністрів України, пише Антикризовий медіа-центр.

У грудні педагогічні працівники зможуть зареєструватися на платформі “Вектор”, аби надалі взяти участь у пілоті політики “Гроші ходять за вчителем”.

На віртуальний рахунок педагога нараховуватимуть фіксовані 1500 гривень. Освітянин через державну платформу зможе самостійно обирати суб’єкта та програму підвищення кваліфікації до власних потреб. Також у постанові передбачили використання коштів на супервізію – професійну підтримку для педагогів.

Запуск платформи планують на грудень, проте педагогічні працівники та суб’єкти підвищення кваліфікації можуть ознайомитися з інформацією про політику та залишити свої контакти на сторінці.

У пілот набирають перших 100 тисяч педагогічних працівників. До нього можуть долучитися:

Педагоги зможуть обирати та оплачувати курси віртуальними коштами з січня – лютого 2026 року і проходитимуть навчання до кінця календарного року.

Повний перелік курсів можна знайти тут.

Із запитаннями щодо політики можна звертатися на “гарячу лінію” урядового контактного центру 1545, кнопка “5”.

Читати повністю…