“Одещина потрібна путіну” – військовий експерт про посилення обстрілів та загрозу вторгнення з Придністров’я
росія кожного дня завдає комбінованих ударів по Одеському регіону. Ціллю ворога залишається припортова та енергетична інфраструктура. Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний опір” Олександр Коваленко в інтерв’ю УНІАН розповів, чому рф останнім часом посилила удари по Одещині, головні цілі ворога та загрозу для регіону з боку Придністров’я.
Подібне відбувалося і раніше. Забули 2022-2023 роки – “зерновий” терор, тривалі комбіновані атаки по Одесі та Одеській області? У тому, що відбувається зараз, немає нічого дивного. Це демонструє, зокрема, що росія не має достатнього ресурсу для терору такого рівня одночасно всіх регіонів України. Ворог концентрує увагу на окремо взятій області, в даному випадку – на Одещині, і планомірно по ній відпрацьовує.
Одеса уразлива для таких ударів, оскільки межує з Чорним морем, і при цьому тут – одна із найслабших ешелонованих систем протиповітряної оборони [в Україні]. Користуючись цими особливостями, росіяни з 2022 року системно проводять випробування основних своїх модифікацій “Шахед-136”. Тобто, Одеса стала для росії випробувальним полігоном – море дозволяє заходити на берегову лінію максимальній кількості дронів, а над морем збивати їх дуже складно.
Я дуже розчарований тим, що з 2022 року тут не було зроблено практично нічого, щоби значно підвищити ефективність ППО. Багато моментів просто ігнорувалися. Певною мірою, можна сказати, навіть саботувалися.
Наприклад, ті ж зенітні дрони. Я, зізнаюся, є критиком цих засобів ураження, але визнаю: зенітні дрони мають бути складовою ешелонованої протиповітряної оборони. Це не вундерваффе, але вони потрібні. А в Одеській області на рівні командування Повітряних сил півдня, заміну якого було вже анонсовано, усі ці роки повністю ігнорувалося питання посилення ППО сучасними системами, в тому числі – зенітними дронами. Як наслідок, втрачено майже чотири роки для того, щоб перетворити Одесу на бастіон, взявши до уваги всі її вразливі місця. І росіяни користуються цим! Сподіватимемося, що зараз ситуація все-таки зміниться…
Тиск на економіку України, знищення портової інфраструктури, логістики, енергетичних об’єктів, спроба уразити військові об’єкти. Зокрема, ведеться полювання на протикорабельні ракетні комплекси “Нептун”, на певні зразки авіації – не лише за винищувачами, а й за легкомоторними літаками “Як-52”, які допомагають збивати “Шахеди” та є серйозною проблемою для росіян. Ну, і, звичайно, це пошук місць, з яких з території Одещини запускають морські дрони в напрямку півострова Крим або Новоросійська: росіяни намагаються знайти ці локації та завдають ударів, коли отримують ту чи іншу інформацію. Іншими словами, увага до Одеси та Одеської області у противника є максимально пильною. Причини – і військові, і економічні, і соціальні, і культурні, і технологічні.
З тактикою завдання ударів вони експериментують постійно. Наприклад, нещодавно було імітовано запуск “Калібрів”. В результаті, наша система ППО на півдні була зосереджена на цілях, які нібито були запущені. Тобто в той момент, коли основним напрямом удару був Ізмаїл, вони нібито запустили “Калібри” і частина нашої ППО чекала на вхід цих ракет у повітряний простір. Деякі з них, начебто, навіть увійшли – були фіксації в районі Скадовська. Проте, мабуть, це були елементи РЕБ, які імітували ракети…
На жаль, противник має можливість масштабувати таку тактику, і зараз, ймовірно, була своєрідна “проба пера”. Для нас такі маневри можуть стати серйозною проблемою, оскільки увага ППО відволікається на цілі, яких просто не існує. Тобто, якщо, наприклад, дрон-приманка фізично є, то у випадку з “Калібрами” цілей не було взагалі. Це надзвичайно небезпечний прецедент.
Вони хочуть від материкової частини України відрізати південно-західну частину області, яка в плані логістики дуже вразлива – мости, єдиний шлях, який її зв’язує з Одесою. Наприклад, у Затоці міст після російських атак уже давно не функціональний. А зараз вони почали дотягуватися до Маяків і намагаються зруйнувати багатостраждальний міст і там.
Поки що у них не виходить. Чому? Тому що мости – складна ціль. Як правило, таку конструкцію можна зруйнувати лише за допомогою “внутрішнього” підриву – потужної вибухівки, встановленої у певних місцях. Дистанційно міст можна, хіба що, пошкодити, а знищити, зокрема балістикою, КАБами, “Шахедами” – навряд чи. Приклад – Антонівський міст у Херсоні. ЗСУ завдавали йому пошкоджень кілька разів, щоб порушити ворожу логістику, але зруйнувати остаточно не змогли. Він був знищений тільки, коли у 2022 році російські війська втекли з Херсона і самі підірвали вибухівкою кілька прольотів.
Це призведе фактично до поділу регіону на лівий та правий берег по Дністровському лиману, що тягне за собою, зокрема, труднощі торговельного сполучення. Адже значна частина південного заходу Одеської області “годується” за рахунок обласного центру – всі товари, включно з дефіцитними, йдуть з Одеси. Плюс удари по енергетиці, як розраховують окупанти, призведуть до того, що проведення ремонтних робіт та обслуговування південно-західної частини регіону значно ускладниться. Тобто ми говоримо, знову ж таки, про спробу економічного, соціального, морально-психологічного терору цивільного населення в умовах повномасштабної війни. Звичайна схема, якої дотримується рф.
росіяни прагнуть хаосу. Якщо вони зможуть зруйнувати міст у Маяках, то займуться іншими питаннями. Наприклад, захочуть залишити без світла всю південно-західну частину Одещини. Яскравий приклад – блекаут, який вони влаштували в Арцизі. Уявіть: величезна територія у темряві і немає зв’язку ані з обласним центром, ані з Києвом! Через якийсь час розпочнуться протести, люди ставитимуть запитання: “Чому ми без світла?”, “Чому держава про нас не думає?”… Не виключаю, що буде вкинуто чергову ідею про створення якоїсь “народної республіки Буджак”. З’являться якісь дуже “цікаві” діячі, які чотири роки були в “тіні”.
До чого я веду? До того, що атаки на південний захід мають вкрай негативні перспективи, яким могла б запобігти, повторюся, нормальна ППО. Але її не створили, і по Одещині вже прилітають КАБи – російські літаки СУ-34, СУ-30 не бояться підлітати у Чорному морі на відстані, з яких можуть запускати бомби.
Будь-яка хаотизація ситуації у країні на будь-якому рівні – соціальному, економічному, політичному – росіянам вигідна. Вони створюють максимально несприятливі умови для нормального функціонування, забезпечення життєдіяльності міста, області. Елементарний приклад – удар “Іскандером” по “Новій пошті” в Одесі навесні 2024 року.
Для чого це потрібно? Для того, щоб створити колапс у сфері обслуговування та постачання. Тоді противник виправдовував це тим, що “Нова пошта” буцімто перевозить снаряди, боєприпаси, танки. російські пабліки написали про якусь “вторинну детонацію”. Звичайно ж, це все повна нісенітниця – не було ні снарядів, ні, відповідно, детонації. Розганяючи “інформаційний фастфуд” про боєприпаси, у кремлі чудово розуміли, що ударом по “Новій пошті” просто колапсують систему обслуговування…
Аналогічно – регулярні злети носія “Кинджалів” МіГ-31. В цей час по всій країні лунала повітряна тривога, все завмирало, у Києві зупинялося метро, а це – колосальний удар по економіці, логістиці в окремому місті. Зауважу, зліт винищувача – недешева процедура, лише заправка та обслуговування однієї години польоту – 25-30 тисяч доларів. Але економічні збитки, які зазнала Україна за ці 60 хвилин, набагато більші. Зараз рф відмовилася від цього методу впливу на нашу економіку з однієї простої причини – велика зношеність МіГ-31.
Безперечно. Так само як знали, що завдають ударів по свинофермі в Харківській області, у Дніпрі – по складу з медикаментами, в Одесі – по зернових терміналах. Таким чином вони створюють, у тому числі, дефіцит харчів – олії, хліба, м’яса. Наприклад, ферма, яку вони знищили на Харківщині, могла протягом місяця забезпечувати м’ясом весь Харків.
Нічого подібного. Просто у російських пропагандистів і, на жаль, у деяких наших спікерів є “хвороба помсти”. На війні місця для помсти немає, є лише виконання поставлених завдань.
Наприклад, було завдано удару по енергетиці в Одесі, місто занурилося в блекаут. У цей час у напрямку деяких російських НПЗ полетіли “Фламінго”. Знищення НПЗ – це помста? Звісно, ні. Це удар по об’єктах, які росія використовує для забезпечення ведення війни.
Ще нюанс. Удари по “тіньовому” флоту рф почалися наприкінці листопада-початку грудня. А для того, щоб спланувати системні удари по Одеській області, з поетапним переходом від енергетичного сектора до логістики та іншого, потрібно понад місяць серйозної роботи. Зокрема, треба накопичити боєкомплект, скласти маршрути ударів, задати координати, прорахувати, який день і скільки необхідно засобів повітряного нападу.
Плани не змінилися, амбіції та сили зменшилися. Він розуміє, що воєнним шляхом Одесу не захопити. На сьогодні неможливі ні сухопутна, ні морська десантні операції, тим більше, висадка повітряного десанту. Яка б на Одещині не була “доморощена” ППО, висадка повітряного десанту буде повним фіаско для росії. Тому кремль і перейшов винятково на терор.
Але, так – Одеса путіну потрібна. Одеса – це місто, що фактично замикає весь південний регіон. Це контроль Чорного моря, вихід на Придністров’я, а звідти – на Молдову, загроза для Румунії, Болгарії – прямий контакт із країнами НАТО.
Одеса не має для росії жодного прямого культурного значення. Ми говоримо виключно про вплив через культуру, культурні чинники, тобто про пропаганду. Немає сенсу стверджувати, що, мовляв, якби тут не було, наприклад, пам’ятника Пушкіну, москва не намагалася б “підім’яти” Одесу. Якщо дотримуватися цієї логіки, чому путін прагне захопити інші регіони України? Навіщо йому Полтава, Суми? Що він забув у Чернігівській області у 2022 році?
Пам’ятники та інші “маркери” – просто виправдання агресії та прагнення до окупації. Тут не в культурі річ і не в тому, що Одеса – “російське місто”. Все це пропаганда, а не культурна констатація. Це все одно, що говорити: “Торонто – французьке місто”, “Чикаго – італійсь
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 січня 2026
