В Україні працюють сто гуманітарних хабів для переселенців: як знайти підтримку

05.01.2026, 16:28 acmc.ua

Для допомоги внутрішньо переміщеним особам із Донецької області створено розгалужену мережу центрів підтримки, що охоплює майже всю територію країни. У 19 безпечних регіонах наразі функціонує 100 гуманітарних осередків, де переселенці можуть отримати комплексний супровід.

Про це повідомили у пресслужбі Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

Евакуйовані мешканці області мають можливість звернутися до хабів за такими видами допомоги:

Крім індивідуальної допомоги, у центрах ухвалюють рішення щодо підтримки релокованого бізнесу та співпраці з підприємцями. Для швидкої інтеграції громадян у нових громадах організовують культурні, освітні та мотиваційні заходи.

Ознайомитися з геолокацією всіх центрів можна на інтерактивній мапі, а детальна інформація про роботу хабів доступна на офіційному сайті облдержадміністрації.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!

Понад 25 тисяч переселенців з тимчасово окупованих територій подали заявки на житлові ваучери за перший місяць від старту програми. З них понад вісім тисяч від внутрішньо переміщених осіб з ТОТ Донеччини.

Про це повідомили у пресслужбі Кабінету міністрів України, пише Антикризовий медіа-центр.

Нині ухвалили майже 800 позитивних рішень на загальну суму понад 1,5 млрд грн. Наразі триває опрацювання звернень, які подали у перший тиждень після старту програми.

Заявки подавали з 23 областей України. Найбільше звернень у Дніпропетровській, Запорізькій, Київській областях та столиці. Тут зафіксували від двох до чотирьох тисяч заяв у кожному регіоні. Водночас за темпами опрацювання звернень та кількістю ухвалених рішень лідирують Волинська, Черкаська та Вінницька області.

Найбільше заявок на житлові ваучери подали люди, чиї домівки залишилися в окупації на Донеччині. Також тисячі заяв надійшли від жителів із тимчасово окупованих територій Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також ще майже 700 звернень від людей, які вимушені були виїхати з Автономної Республіки Крим.

У державному бюджеті на 2026 рік на програму житлових ваучерів для ВПО з тимчасово окупованих територій передбачили близько 14 млрд грн. Це дозволить забезпечити оселями близько семи тисяч родин. Також планують отримати перший транш у 120 млн євро від Банку розвитку Ради Європи. Цього грошей вистачить, щоб допомогти з придбанням житла ще близько трьом тисячам людей. Водночас ведуться переговори з міжнародними партнерами щодо залучення додаткового фінансування.

Нагадаємо, з 1 грудня 2025 року переселенці з тимчасово окупованих територій України, зокрема Донеччини та Луганщини, почали подавати заяви на отримання житлового ваучера. Крім статусу ВПО, ще однією умовою, за якою можуть видати два мільйони гривень на вирішення питання з оселею, є наявність статусу учасника бойових дій або інвалідності, яку отримали внаслідок війни. Більше про умови програми та як подати заявку читайте у матеріалі Антикризового медіа-центру “Гроші на оселю: як переселенці з тимчасово окупованих територій Донеччини можуть отримати житловий ваучер“.

Для переселенців збільшили строк отримання послуги довготривалого медсестринського догляду з 30 до 60 днів, якщо людина, яка отримує послугу, потребує додаткового медичного супроводу.

Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України, пише Антикризовий медіа-центр.

Кабінет Міністрів підтримав відповідну постанову.

Послугу можуть отримати літні переселенці та з інвалідністю в одному із закладів охорони здоров’я відразу після евакуації із зони активних бойових дій. З початку дії експериментального проєкту медсестринським доглядом скористались 78 евакуйованих внутрішньо переміщених осіб. Наразі послугу надають 212 закладів охорони здоровʼя, які уклали договір із НСЗУ.

Після евакуації внутрішньо переміщена особа може звернутися до медичного працівника в пункті евакуації чи транзитному пункті. Там підкажуть, як потрапити до закладу-учасника. Додаткова інформація про послугу та перелік медичних закладів, де можна її отримати, за покликанням.

Програма пільгового кредитування для переселенців та людей, які проживають на прифронтових територіях, запрацювала у вересні 2025 року. За цей час надійшло 1224 заяви від тих, хто хоче придбати житло.

Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України, пише Антикризовий медіа-центр.

Пенсійний фонд України призначив державну допомогу за 118 із цих заяв. Також перерахував до банків кошти для того, аби покрити 70% першого внеску, 70% щомісячних платежів за пільговими кредитами для переселенців.

За умовами програми, людина повинна бути працевлаштована та може обрати собі житло не старше 20 років та вартістю до двох мільйонів гривень. Наразі держава покриває витрати на оформлення такого кредиту – це близько 40 тисяч гривень.

Коли звичне життя руйнує війна, а рідний дім залишається лише у спогадах, люди шукають опору в речах, які раніше здавалися лише приємним дозвіллям. Для багатьох переселенок творчість перетворилася на терапію, що допомагає впоратися зі стресом, знайти нові сенси та навіть підтримати захисників на фронті. Кожна вирощена або зібрана рослина, стібок голкою, петелька чи нанизана бісеринка стають цеглинками у відновленні внутрішнього світу.

Журналістка “Антикризового медіа-центру” поспілкувалася з кількома переселенками з Донеччини, які розповіли про свої улюблені заняття та про те, як це допомагає їм долати складнощі.

Для переселенки з Донеччини Євгенії Таранець вишивка почалася з тиші. У 2009 році, перебуваючи в декреті з донькою, вона вперше взяла до рук голку та нитки. Тоді це було просте бажання сповільнитися. З роками вишивка стала її особистою медитацією – способом заспокоїти думки й триматися за щось стабільне.

У 2014 році в життя Євгенії увірвалася війна та змусила залишити рідну Макіївку, переїхати в Америку й почати все з нуля. Серед втрат і невизначеності вишивка залишалася тим, що тримало – жестом любові до дому, якого більше не було. Після двох років життя у США родина зрозуміла: серце тягне назад. Вони повернулися в Україну й обрали Слов’янськ. Купили квартиру, яку Євгенія наповнила своїми вишитими роботами – теплом, спокоєм і вірою.

Повномасштабна війна у 2022 році знову змусила родину шукати безпеку, цього разу в Чернівцях. Нині картини Євгенії чекають на повернення власників в затишній квартирі Слов’янська. Сама ж майстриня продовжує вишивати щовечора, вкладаючи у кожен виріб особливий зміст.

“Я вишивала будиночок баби Яги з котом, коли мріяла про власне житло. Так воно і сталося – ми купили у Слов’янську квартиру, а кіт завівся сам, на диво, схожий на вишитого. Зараз трохи інші сенси. Але взагалі можу сказати, що це щось більше, ніж хобі, зважаючи на все, що відбувається в країні: новини про смерті, руйнування тощо – це дуже рятує психіку. Коли отак робиш стібок за стібком, рахуєш клітинки, то забуваєш хоч на деякий час про війну, про все. Ніби медитація. Тож щовечора виділяю кілька годин на вишивання”, – розповідає Євгенія.

Свою роботу “Дорога додому” Євгенія вирішила обміняти на допомогу армії. Під час благодійної імпрези в Чернівцях цю картину виставили на аукціон. Історія жінки настільки розчулила присутніх, що за роботу вдалося зібрати 18 тисяч гривень. Ці гроші спрямували на придбання дрона для Збройних сил України. Тепер вишитий дім Євгенії прикрашає Центр психічного здоров’я, надихаючи інших на відновлення душі.

Інша робота під назвою “Перемога” зібрала на благодійному марафоні Чернівецького обласного центру служби крові 12 тисяч гривень за пів години. А благодійники з інших регіонів України, дізнавшись з оголошення про потребу, передали ще тисячу необхідних контейнерів для крові.

Олена, яка через війну залишила рідну Ярову, знайшла порятунок у бісері. Родина наважилася на евакуацію до Запоріжжя у вересні 2024 року, коли залишатися вдома стало нестерпно через постійні обстріли. Літня жінка, яка має інвалідність та деякі проблеми з пересуванням, виїхала разом із чоловіком лише за три дні до того, як окупанти завдали трагічного удару по її селищу. Того дня, 9 вересня, війська рф атакували авіабомбою Ярову під час видачі пенсії. Окупанти вбили 21 жителя та понад 20 людей поранили.

Серед постійних вибухів і страху Олені допомагало рукоділля – вона присвятила бісероплетінню понад двадцять років. До війни жінка була активною учасницею слов’янського товариства “Натхнення”. Її роботи бачили на виставках у Донецьку, Краматорську та Покровську, а під час Євро-2012 майстриня представляла свої вироби на загальноукраїнському рівні.

Саме рукоділля зараз допомагає долати стрес і виживати фінансово. Олена зізнається, що під час плетіння повністю забуває про навколишній світ. Вона може сидіти над роботою до самого ранку.

“Сідаєш плести – і забуваєшся про все. Буває, і до шостої ранку сиджу, не можу відірватися. Воно як бахкає, а ти плетеш – і нічого не чуєш. Якби не бісер, я б не знала, куди подітися, що робити та як себе рятувати”, – розповіла жінка.

Під час вимкнень світла майстриня продовжує працювати під лампою, яку подарував військовий у Яровій, коли вона пекла їм пиріжки та готувала смаколики. Каже, вивезти з хати змогла небагато, але лампу захопила. У своїй роботі майстриня використовує лише чеський бісер та вчить цьому ремеслу своїх онуків.

Свої вироби жінка часто дарує або передає племінниці для продажу на площі Митців у Запоріжжі. Це допомагає родині фінансово, адже через переїзд та переоформлення документів Олена вже кілька місяців чекає на нарахування пенсії.

“Я точно можу сказати, що у

Читати повністю…