Дрони «навчилися» воювати швидше, ніж армії готувати людей: як прибрати цей розрив?
Як організувати підготовку операторів і піхотних підрозділів протидії, щоб наздогнати темпи змін на полі боюСучасна війна дедалі менше схожа на змагання техніки. На полі бою перемагає не той, у кого більше дронів, а той, хто швидше навчає людей ними користуватися та швидко адаптує підготовку до нових загроз.За останні два роки безпілотники пройшли шлях від допоміжного інструмента до ключового елементу тактики. FPV-дрони, розвідники, баражувальні боєприпаси та далекобійні БпЛА змінюють логіку бою швидше, ніж традиційні системи підготовки встигають на це реагувати. У 2024–2025 роках стало очевидно: кваліфікація оператора часто важливіша за модель дрона, яким він керує.Як подолати системний розрив між темпом розвитку технологій і змін на полі бою та темпом підготовки людей (що коштує часу, техніки й інколи життя), Mind розповіла Юлія Сімонова, Product Manager і розробниця тренажерних систем у SKIFTECH.У чому саме проблема підготовки?Аналітичні звіти RUSI та ISW свідчать: значна частина втрат FPV-дронів на ранніх етапах пов’язана не з діями противника, а з типовими помилками новачків – втратою контролю, неправильним підльотом, запізнілою реакцією або панікою.Це не проблема мотивації чи здібностей. Це проблема організації навчання.Класичні полігонні формати не масштабуються під сучасну війну, тож виникають такі проблеми:реальних FPV-дронів для навчання бракує;інструкторів менше, ніж потрібно для масової підготовки;тактики змінюються швидше, ніж оновлюються навчальні програми;піхота й оператори часто тренуються окремо, хоча на полі бою діють в одній системі.Тому бойові підрозділи змушені «вчитися в бою», оплачуючи цей процес втратою техніки та часу, а інколи й життя.Чому тренажери – це не просто корисно, а й необхідноСучасна підготовка не може спиратися лише на полігонні заняття та реальні бойові засоби. Темп змін на полі бою, обмежені ресурси та висока ціна помилки змушують змінювати саму логіку навчання.Тренажери стали ключовим елементом цієї трансформації не тому, що вони замінюють реальність, а тому, що дозволяють системно відпрацьовувати критичні навички в умовах, наближених до бойових. Йдеться про тренування в реальному просторі – з урахуванням відстаней, укриттів, траєкторій руху дронів і дій військових під стресом.Для операторів БпЛА це можливість багаторазово відпрацьовувати підліт до цілі та маневрування без ризику втратити техніку. Для піхоти – формувати навички виявлення й ураження дронів у динаміці, яку неможливо відтворити класичними мішенями.Ключова перевага тренажерів – масштабованість і регулярність. Вони переводять підготовку з разового курсу в постійний процес, який встигає за війною.Фото: надане авторомЯк скоротити розрив між змінами на полі бою та навичками бійців?З огляду на мій практичний досвід рішення полягає не в одному інструменті, а в зміні підходу до підготовки.1. Навчання має бути безперервним процесом, а не разовим курсом.Ефективна модель має вигляд циклу: базова симуляція #8594; тренажер #8594; бойове застосування #8594; аналіз #8594; оновлення сценаріїв. На першому етапі формується керування і моторика, далі – робота на фізичному тренажері, який дає відчуття реального навантаження, аеродинаміки та дій у просторі. Це дозволяє набути необхідний досвід без постійного використання дорогих бойових ресурсів.2. Підготовку операторів БпЛА й піхоти потрібно інтегрувати.Протидія FPV – це командна навичка. Вона не формується, коли кожен навчається окремо. Саме спільні тактичні тренування дозволяють відпрацювати взаємодію, реакцію та розподіл ролей у реальних сценаріях. Практика показує, що злагодженість у групі напряму впливає на стійкість підрозділу та здатність діяти під стресом.3. Держава має працювати зі стандартами, а не з одиничними рішеннями.Йдеться не про централізацію, а про базові вимоги до рівнів підготовки, сценаріїв і навичок з можливістю швидко їх оновлювати. Без цього кожен підрозділ змушений винаходити власну систему навчання, що унеможливлює масштабування й обмін досвідом.4. Бізнес і розробники мають бути партнерами навчального процесу.Найефективніші тренувальні рішення з’являються там, де є постійний обмін досвідом між військовими, інструкторами та інженерами: під час спільних занять, тестувань, змагань і навчальних заходів. Саме такий зворотний зв’язок дозволяє швидко адаптувати тренажери та сценарії під реальні загрози, а не під уявлення «з кабінету».Найбільший ризик – не в технологіяхКлючова загроза сьогодні полягає не в дефіциті дронів і не в перевазі противника в РЕБ. Вона – у відставанні підготовки від темпів змін на полі бою.Якщо навчання не встигає за тактикою, армія втрачає ініціативу. Якщо оператори й піхота не тренуються разом, дрони стають загрозою не лише для противника, а й для власних підрозділів.Сучасна війна – це війна швидкості адаптації. Техніка задає можливості, але результат визначає те, як швидко люди навчаються з цими можливостями працювати.Дрони змінюють війну, а симулятори змінюють те, як армія готується до цієї війни.Mon, 05 Jan 2026 10:00:00 +020020299257Openmindhttps://mind.ua/openmind/20299257-droni-navchilisya-voyuvati-shvidshe-nizh-armiyi-gotuvati-lyudej-yak-pribrati-cej-rozrivhttps://mind.ua/openmind/20299257-droni-navchilisya-voyuvati-shvidshe-nizh-armiyi-gotuvati-lyudej-yak-pribrati-cej-rozriv#comment_header_layerНовини розділу Openmind на mind.uaвійна росії проти України,FPV-дрони,Зброя,озброєння,військові навчання,військова техніка,Українська арміяНові комплаєнс-вимоги до фармацевтичного ринку: як діяти бізнесу в період змін?Практичні поради для виробників, імпортерів і дистриб’юторів ліків в умовах посиленої уваги з боку АМКУРік, що минає, ознаменувався безпрецедентною увагою Антимонопольного комітету України до всього фармацевтичного ланцюга постачання – від виробників до аптечних мереж. У жовтні 2025-го АМКУ розпочав масштабну справу проти 155 суб’єктів господарювання, які входять до складу п’яти найбільших аптечних мереж України (контролюють 64% роздрібного продажу ліків, об’єднують понад 7700 аптек). У фокусі розслідування – ознаки можливої узгодженої поведінки, що могла призвести до обмеження асортименту та зниження продажів продукції трьох українських виробників за умови незмінного попиту.Також цього року комітет ухвалив безпрецедентне рішення щодо дистриб’юторів «БаДМ» та «Оптіма-Фарм», наклавши на них штраф у розмірі близько 4,8 млрд грн за синхронне встановлення однакових та/або подібних цін реалізації на низку лікарських засобів.Посилена увага з боку АМКУ, по суті новий підхід до контролю за прозорістю на фармринку, вимагає від його учасників ретельного аналізу ризиків, вироблення нових стандартів власних політик, документообігу та бізнес-процесів. Практичні поради щодо актуальних комплаєнс-вимог для виробників, імпортерів і дистриб’юторів ліків в Україні спеціально для Mind надала Аліна Боровець, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».Нові критерії АМКУ по відбору контрагентів на фармринкуВ умовах підвищеної уваги Антимонопольного комітету договірні відносини між виробниками, імпортерами та дистриб’юторами формують фундамент комплаєнс-системи компанії, від якості та змісту якої залежить можливість довести правомірність економічних рішень у разі перевірок АМКУ.Важливо розмежувати класичні критерії відбору дистриб’юторів, які традиційно використовуються на фармацевтичному ринку, та умови, які стали об’єктом нової уваги АМКУ.До сталих критеріїв виробників та імпортерів належать:1. Дотримання вимог законодавства та ділова репутація контрагента. Йдеться про наявність усіх необхідних установчих документів, дозволів і ліцензій, відсутність кримінальних проваджень та інших факторів, що можуть свідчити про ризики неналежної поведінки на ринку.2. Фінансова надійність і платіжна дисципліна. Виробники оцінюють фінансову стабільність потенційних партнерів, їхню здатність виконувати договірні зобов’язання, відсутність простроченої заборгованості та системність у розрахунках.3. Матеріально-технічна інфраструктура. Це про наявність сучасних складів, розподільчих центрів і логістичних можливостей, що забезпечують ефективне територіальне покриття.4. Дотримання галузевих стандартів і вимог щодо якості. Контрагент має відповідати стандартам GDP, GSP та забезпечувати контроль якості лікарських засобів на всіх етапах ланцюга постачання.Цього року АМКУ зафіксував практику висування окремими виробниками та імпортерами додаткових вимог, яким можуть відповідати далеко не всі потенційні контрагенти. Комітет назвав їх такими, що можуть створювати ризики антиконкурентного звуження кола дистриб’юторів, а саме:певна кількість складів постачальника та їх розташування й кількість точок збуту;максимальний термін доставки замовлень від дистриб’ютора до торгових точок;обсяг продажів товарів на ринку України не менше встановленого розміру;період часу, протягом якого дистриб’ютор здійснює діяльність на території України;мінімальний обсяг замовлення постачальника та періодичність закупівель;наявність певної кількості контрактів із фармацевтичними компаніями чи їхніми представниками.Хоча вони й можуть ґрунтуватися на економічній логіці виробника (забезпечення стабільних постачань, покриття території чи захист репутації бренду), непропорційність або завищеність цих вимог створюють ризики антиконкурентного звуження кола потенційних партнерів.АМКУ прямо наголошує: якщо встановлені критерії фактично звужують конкуренцію до одного або кількох дистриб’юторів, це може призвести до ситуації, коли переваги отримуються не через ефективність, якість сервісу чи цінову політику, а виключно через обраний виробником механізм «вигідного вирізнення», що суперечить закону.Порада: виробникам та імпортерам важливо уникати надмірних умов, що виходять за межі реальної економічної потреби (умов щодо кількості торгових точок, складів, обсягів продажів чи наявності контрактів із великими фармкомпаніями). Такі критерії створюють ризики дискримінації та можуть бути кваліфіковані АМКУ як бар’єри доступу на ринок.Практика підтверджує: юридично коректні критерії співпраці та прозорі механ
- Останні
- Популярні
- Січень, 06
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
7 січня 2026
