Переможці номінацій Mind Reality Check: «вибуховий» рік українського ОПК – зростання в 1,5 раза та зниження залежності від Китаю

30.12.2025, 07:36 mind.ua

Які знакові події стали проривами, зсувами, пастками індустрії 2025 року та кого після цих викликів можна назвати «Обличчям року»Ніхто не може сказати, скільки ще продовжиться війна з росією. Але очевидно, що в українському оборонно-промисловому комплексі (ОПК) відбулися зміни, які вже впливають на тренди оборонних технологій у світі. Цей досвід нам, на жаль, дається кров’ю захисників на фронті та цивільних мешканців в тилу. І це головне, що ми повинні пам’ятати завжди.У рамках проєкту Mind Reality Check ми опитали гравців та експертів ОПК: які події стали визначальними для галузі та чим запам’ятався 2025 рік? Респонденти назвали понад три десятки помітних подій, що можуть змінити подальший розвиток індустрії та вплинути на майбутній баланс сил в обороні. Редакція виокремила найважливіші з них і розподілила за 10 номінаціями.Український ОПК у 2025 році. Галузь стала однією з найдинамічніших секторів економіки, що зростає темпами, недосяжними для більшості індустрій. За чотири роки повномасштабної війни обсяг виробництва в ОПК зріс у 15 разів: з $1 млрд у 2022 році до прогнозованих $15 млрд у 2025-му.Водночас реальний потенціал індустрії ще вищий: з 2022 року виробничі спроможності збільшилися у 35 разів – до $35 млрд і за певними сценаріями можуть сягнути $50 млрд уже до 2028 року. Тож галузь упирається не в ідеї чи технології, а в доступ до контрактів, фінансування та прогнозованих правил гри.Сьогодні ОПК – уже не old-style державні заводи: у секторі працює понад 900 підприємств, більшість із яких – приватні компанії. А загальна кількість задіяних фахівців перевищує 300 тисяч.Українське виробництво вже забезпечує 60% озброєння ЗСУ. Це означає системний зсув: від критичної залежності від імпорту – до власної технологічної та виробничої бази. Ключові напрями – повітряні, наземні, морські та підводні дрони, ракетні системи, боєприпаси, РЕБ, сенсори, програмні платформи управління боєм, логістикою, комплектуючі тощо.Паралельно вибухово зростають і приватні інвестиції в оборонні технології. 2022 року публічні угоди були на нулі, 2023-го – становили лише $5 млн, 2024-го – підросли до $59 млн. А у 2025-му перевищили $105 млн і становлять третину всіх ранніх інвестицій Європи у сфері оборонних технологій. Втім значна частка угод наразі залишається під грифом з обмеженим доступом до інформації, тож реальні суми – «трохи» більші.Усе це формує нову роль України на глобальній мапі безпеки. Країна не лише посилила незалежність від імпорту, а й поступово інтегрує власний ОПК у європейську систему оборонної кооперації, перетворюючись на хаб бойових інновацій, перевірених реальними умовами війни. А ЗСУ сьогодні залишаються однією з найефективніших армій світу, що тримає оборону між двох «вогнів»: проти переважальних сил ворога та в умовах непередбачуваної, часто запізнілої підтримки партнерів.Далі – про переможців у 10 номінаціях. За найвизначальнішими подіями ми разом із бізнес-середовищем стежимо протягом року. Але тільки вам визначати їхню підсумкову значимість і рівень впливу на галузь. Дякуємо всім опитуваним експертам і гравцям ринку за вклад у підготовку публікації.Прорив рокуДрон «Лютий»Фото CNNУ номінації «Прорив року» перемагає перенесення війни на територію агресора завдяки стрімкому масштабуванню далекобійних рішень – насамперед deep strike та middle strike дронів.Україна довела: вона здатна не лише оборонятися, а й системно атакувати. Для ворога, який сприймає розмови про перемовини як прояв слабкості, зброя, що уражає цілі у глибокому тилу рф, стала одним із небагатьох аргументів, які він здатен почути.Ключова відмінність 2025 року – перехід від епізодичних ударів до майже щоденного й масового застосування далекобійних засобів ураження. Атаки по об’єктах військово-промислового комплексу, логістиці, енергетиці та військовій інфраструктурі відбуваються хвилями й у різних регіонах одночасно, змушуючи ворога розпорошувати ППО та ресурси. Саме масовість застосування зробила deep strike стратегічним інструментом тиску.«Далекобійні рішення deep strike та middle strike стали проривними цього року – зі значним збільшенням спроможностей, номенклатури виробів і кількості успішних застосувань. Окремо варто відзначити FP-1 та «Лютий», які демонструють хороші масовані результати», – наголошують в Українській раді зброярів.Паралельно формується ще один потенційно не менш руйнівний вектор – морські та підводні безпілотні системи. Їхнє застосування у 2025 році було точковим, однак кожен такий кейс має непропорційно великий ефект. Головна перевага підводних дронів – асиметричність: низька собівартість у порівнянні з вартістю цілей і складність протидії. Ворог змушений збільшувати витрати на системи охорони, бонові загородження тощо.«Є велика потреба допомоги Силам оборони не лише в повітрі, а й на землі та воді. Зростає кількість запитів від Міністерства оборони на водні системи захисту. У виробників уже є дуже гарні напрацювання. Втім цей сегмент потребує значних інвестицій», – пояснює заступник голови асоціації виробників безпілотних систем та супутніх технологій «Армада» Володимир Кравцов.Інтрига рокуНайбільша оборонна виставка Центральної та Східної Європи – MSPO 2025Фото: Українська рада зброярівУ номінації «Інтрига року» перемагає ініціатива, яка протягом 2025-го залишалася в центрі уваги оборонної індустрії, – відкриття контрольованого експорту української зброї. Політична воля задекларована, інфраструктура поступово формується, однак ключові питання – коли та в якому форматі експорт запрацює на практиці – досі залишаються відкритими.«Дозвіл на експорт зброї – одне з найочікуваніших і стратегічно важливих рішень 2025 року. Відкриття експорту одночасно спрацює на користь Силам оборони, державі та бізнесу. Контракти за кордоном дадуть виробникам ресурси на масштабування, RD та зниження собівартості. Інженери, конструктори залишатимуться в Україні, бо будуть бачити перспективу, а не тимчасовий воєнний проєкт. Армія отримує більше й швидше. А для держави це перехід від ролі «одержувача допомоги» до партнера, який постачає перевірені у війні рішення. ОПК стане джерелом валютних надходжень в Україну», – пояснює Володимир Зіновський, заступник директора TAF Industries (виробництво FPV-дронів, систем РЕБ, розвідувальних комплексів та інших оборонних продуктів).Експорт також може стати відповіддю на дисбаланс між потенціалом ОПК й обсягами держзамовлення.«Галузь може продукувати значно більше, ніж держава здатна стабільно контрактувати. Це підштовхнуло деякі компанії виїхати за кордон. 2024 року при загальній спроможності $20 млрд було виготовлено зброї на $10 млрд. 2025-го прогнозовані можливості перевищують $35 млрд, тоді як закупівлі покриють максимум половину цієї суми. 2026-го виробничі спроможності лише для далекобійних дронів можуть сягнути $35 млрд», – наводять дані в Українській раді зброярів.Та уточнюють, що перші експортні контракти варто очікувати не раніше другої половини 2026 року, адже потрібен час на випробування, сертифікацію та всі дозвільні процедури. А поки що готуються практичні механізми здійснення експорту. Нещодавно Українська рада зброярів створила Export Map – дорожню карту для виробників зброї, яка пояснює кроки виходу на зовнішні ринки. Описані два маршрути: Build with Ukraine (спільне виробництво з міжнародними партнерами) та Buy from Ukraine (прямий експорт української продукції).Повноцінному запуску експорту допоможе і старт Defence City – спеціального правового та податкового режиму. Резиденти Defence City отримують повноваження на експорт. Нещодавно Кабмін ухвалив пакет документів, який має забезпечити запуск режиму з 5 січня 2026 року.Виклик рокуДрони-перехоплювачі ODINФото: «Мілітарний»У номінації «Виклик року» перемагає різкий стрибок кількості та різноманіття засобів для знищення ворожих ударних дронів. 2025 рік став переломним для української антидронної оборони – від поодиноких рішень до цілого класу перехоплювачів, які швидко еволюціонують у відповідь на зміну тактики ворога.Командувач безпілотних систем ППО Юрій Черевашенко пояснює, що на початку 2025 року вибір був обмеженим: «Ми починали 2025-й, маючи лише «крила» для знищення ворожих безпілотників. А завершуємо рік із цілим парком мультироторних коптерів. Цей парк настільки різноманітний, що, ймовірно, у світі не існує стільки марок автомобілів, скільки в Україні є типів БпЛА для збиття «щахедів» – не лише відомих брендів, а й менш розкручених, але ефективних рішень».За його словами, силам ППО, ймовірно, логістично було б простіше не мати такого «зоопарку» рішень.«Але монополізувати виробництво дронів не можна – тоді зникне конкуренція і розвиток. Ми вже стикалися із ситуацією, коли один із виробників «крил» широко розповсюдив ефективний продукт, але з часом тактика дій і швидкість «шахедів» змінилися, а підприємство зупинилося на досягнутому й не захотіло далі розвиватися. Тож ми були змушені відмовитися від цього рішення», – уточнює пояснює Черевашенко.Про глибший технологічний злам говорить заступник голови асоціації виробників безпілотних систем та супутніх технологій «Армада» Юрій Добровський: «2025 рік ознаменовується переходом перехоплювачів в еру реактивної тяги та високих швидкостей. Епоха 100–200 км/год завершується. Стоїть завдання – 300–500 км/год. Це вже відбувається і це очевидний серйозний злам. Наступний етап – рух у бік швидкостей маха, до 800 км/год».У сукупності ці зміни формують нову реальність української ППО: гнучку, конкурентну й здатну швидко адаптуватися до еволюції ворожих дронів – тоді, коли ворог намагається грати на випередження.Втім ефективна протидія ворожим дронам усе ще залишається й одним із головних викликів року. «На жаль, «шахеди» усе ще виснажують тил і підривають спроможності ОПК», – уточнює Володимир Зіновський.Успіх рокуРозвідувально-ударний наземний роботизований комплекс Droid TW 12.7Фото: DevDroidУ номінації «Успіх року» перемагає масштабування виробництва та бойового застосування наземних роботизованих комплексів (НРК).«Якщо 2024-й був проривним у сфері повітряних дронів, то цього року одним

Читати повністю…