Досвід здобувається втратами, – інтерв'ю командира БпАК "Феміда" про дрони та зброю проти них
Війна поступово перетворюється у війну дронів. Зараз без БпЛА на фронті не обійтися. Українські військові та інженери постійно знаходять способи здивувати ворога застосуванням дронів та протидії їхнім безпілотникам, проте Росія все ще має перевагу в масованості виробництва.
Командир роти БпАК "Феміда" 115 окремої механізованої бригади ЗСУ Євген з позивним "Адвокат" в інтерв'ю 24 Каналу розповів про особливості застосування дронів зимою, чому Лиман оповитий "павутиною", як працюють антидронові сітки. Більше деталей – читайте далі у матеріалі.
Не пропустіть Керовані рої "Шахедів" і вдосконалені ракети: чим і як Росія атакуватиме Україну у 2026 році
Натрапив на відео зовсім нещодавно, де наші бійці показали Лиман з повітря. Дуже схоже на те, що місто ніби оповите павутиною. Настільки багато там оптоволокна? Зараз така картина загалом по лінії боєзіткнення? І які останні тенденції щодо застосування безпілотників з боку противника?
Розумію, про яке відео ви кажете. Його знімали наші колеги, суміжники 63 окремої механізованої бригади, з якими ми активно співпрацюємо. Якщо говорити про те, чи так скрізь, то не зовсім. Оптика є по всій лінії, але саме на Лиманському напрямку працює доволі відома група російських пілотів під назвою "Рубікон", і вони надзвичайно активно її використовують. Майже 80% усіх їхніх "пташок" саме на оптоволокні.
І Лиман, і прилегла територія до нього, Серебрянське лісництво, як показано на відео, справді виглядають саме так. Тому що там надзвичайно велика активність оптоволоконних дронів. Це і так звані дрони – ждуни, і звичайні "камікадзе", які вилітають на ураження, а подекуди навіть летять, скажімо так, наосліп. І коли закінчується оптоволоконна нитка або сідає батарейка, вони просто б'ють по цивільному населенню, по цивільних будинках, і все.
Повне інтерв'ю військового: дивіться відео
Ось ці дрони-ждуни, наскільки це поширене явище загалом?
Надзвичайно поширене. Вони стоять уздовж дороги, на самій дорозі, десь у траві, будь-де насправді, і просто чекають на ціль. Це може бути автомобіль, людина, що йде пішки – будь-що. Він фактично "сидить" і чекає. У такому режимі батарея може триматися довго, і дрон просто вичікує свою ціль.
Як їм протидіяти?
Тут важливо розуміти, що оптика не є чимось надновим. Але основна протидія дронам загалом – це радіоелектронна боротьба (РЕБ). Проблема в тому, що ці дрони летять на проводі, тому їх неможливо заглушити. Сигнал між пультом оператора і дроном іде дротом, тож вплинути на нього не виходить, окрім як фізично збити або пошкодити.
Лиман, оповитий "павутиною" / Скриншот з відео 63 ОМБр
У таких випадках ми використовуємо звичайні помпові рушниці. Дрон сам по собі виходить масивнішим, бо, окрім бойової частини, несе ще й котушку з кабелем. Залежно від дальності це може бути 15 – 30 кілометрів, і ми вже навіть зустрічали такі, що летять на 50 кілометрів.
Ви взяли в студію дрон, розкажіть про нього детальніше. Що це за примірник?
Це російський дрон. Тобто, російсько-китайський, тому що зібрали його десь у Росії, а компоненти там китайські. Це не дрон на оптоволокні. Це був звичайний дрон на аналоговому зв'язку. Він трохи постраждав, але, на щастя, не вибухнув. Ми його збили, він упав і, як бачите, на ньому не спрацювало, бо тут нічого й не було.
Це те, чим вони намагаються вражати і нас, пілотів, і загалом будь-яких представників Збройних Сил України. Якихось супертехнологій тут насправді немає. Усе це знайоме і нашим військовим, і нашим інженерам. Я приніс просто показати, що воно таке є.
Це дрон на десятій рамі, тобто десять дюймів. Такі напівцивільні штуки надзвичайно небезпечні, бо, по-перше, їх дуже багато, а по-друге, якщо є сталий зв'язок, ними можна влучити безпосередньо в ціль. Це не артилерія, де є певний радіус. Тут можна влучити туди, куди ти цілишся.
Збитий російський дрон / Скриншот з відео
Це керований боєприпас, якщо можна так висловитися.
Це фактично керований боєприпас. На десятій рамі він може нести до трьох кілограмів бойової частини: фугасної, осколкової або кумулятивної – під завдання обираєш, чим саме працювати.
У Росії є перевага в дронах, чи у нас паритет?
Якщо говорити про технології та розвиток безпілотної сфери, то ми переважаємо. У нас більше ноу-хау, більше нових рішень, цікавіші прошивки, більше можливостей перемикати канали. Але ворог швидко вчиться.
Найбільша проблема не в ідеях, а в масштабі. Там, де в нас один боєприпас, одна установка або один розрахунок FPV, у них цього може бути п'ять і більше. У них банально більше людей, а ще є партнер – Китай. Плюс ресурсів у них більше. Нам часто доводиться закуповувати це через підприємства, а в них, наскільки відомо, йде пряме постачання. Причому це не ящиками, а, напевно, фурами або суховантажними суднами.
Тобто йдеться про дуже великі обсяги? Не знаю, чи це тонни або десятки тонн компонентів?
Або ж десятки тисяч, а то й сотні тисяч одиниць, але обсяги значні.
Безпілотники свого часу стали рішенням українських інженерів і бійців, коли бракувало артилерійських боєприпасів. FPV і дрони зі скидами фактично закрили цю прогалину. Ви були серед тих, хто запускав напрям у 115 бригаді. Наскільки виросла ця сфера за роки війни і яке майбутнє?
Ми починали у 2022 році. Тоді слова "FPV" на війні майже не було, хіба що в окремих підрозділах. У звичайних бригадах цього фактично не існувало. У нас був звичайний Mavic 3.
Пам'ятаю, в першій бойовій бригаді, коли ми заходили на Авдіївку, яка тоді ще була відносно цілою, ми працювали звичайним Mavic для розвідки та спостереження. Не стільки по піхоті, бо дальність не дозволяла – антен тоді ще не було, скільки для спостереження за переднім краєм і коригування артилерії. Це був дрон "з коробки" і пульт, і на цьому все.
Потім з'явилися скиди, далі пішли FPV, потім з'явилися важкі бомбери й так далі. Змінилося кардинально все: і антени, і наземні станції керування, і самі дрони. Якщо порівнювати з 2022 і навіть 2023 роком, зараз усе абсолютно інакше, і ця сфера далі розвиватиметься. Саме тому вона потребує постійних фінансових вкладень, бо якщо ми зупинимося на місці, то уже за місяць почнемо деградувати.
Чи можливі повністю автоматизовані дрони, щоб усе робила одна людина або взагалі без людей?
Зараз, якщо говорити про розвиток, я бачу ключову роль за штучним інтелектом. Але в тому вигляді, як ви описали, щоб дрон сам сідав, заряджався і сам виконував завдання, – все одно потрібна присутність людини.
Потрібно спорядити боєприпас, тому в екіпажі має бути сапер, оператор і пілот. Оператор веде пілота по монітору і підказує, куди летіти, бо картинка у FPV далеко не така, як у Mavic чи Autel – вона гірша. Пілот може заблукати, особливо в лісистій місцевості, тому потрібні орієнтири.
Присутність людини потрібна. Але те, що може робити штучний інтелект, це фіксація цілі, виліт за заданими координатами та мітками, які безпілотник визначає сам. І це вже не "майбутнє", а сьогодення, просто технології ще не так розвинені. Але вони вже існують і застосовуються.
В інформаційному просторі часто звучить слово "кілзона". Яка вона зараз за глибиною на лінії бойового зіткнення, чи відрізняється на різних ділянках? І наскільки небезпечною стала логістика, зокрема на Лиманському напрямку?
Логістика зараз є найбільшою проблемою. На позиції, умовно кажучи, безпечніше, ніж заїхати на позицію і виїхати з неї.
Як тоді визначають кілзону і її кілометраж? Сталого показника немає. У середньому це, думаю, плюс-мінус 15 кілометрів. Це смуга між нашими позиціями та позиціями ворога. FPV може залітати значно далі, але все залежить від засобів дорозвідки. А дорозвідка, як уже казали, це здебільшого DJI Mavic 3 різних модифікацій: Classic, Pro, Enterprise. І далі все прив'язано до коригування застосування FPV.
Тож кілзона визначається саме цими базовими засобами. Звісно, є крила, які можуть літати на 100+ кілометрів. Але масовість це все ж таки засоби ближнього виявлення, тобто квадрокоптери DJI.
Ще одне рішення, про яке багато говорять, це антидронові сітки. Вони справді ефективні?
Так. Більшість FPV працює на дотик, тобто через так звані "вусики". Їх можна тут показати.
На цьому дроні зверху кріпиться батарея, знизу боєприпас. Також кріплять камеру. Спереду з мідного або алюмінієвого дроту встановлені "вусики". Під час дотику вони замикають контакт між собою і відбувається підрив.
Де встановлюються "вусики" на дроні / Скриншот з відео
Антидронова сітка працює так: вона замикає ці "вусики" раніше, і тоді підрив стається не при контакті з ціллю, а при контакті із сіткою. Дрон підривається умовно за 20 метрів і вже не завдає шкоди. Звісно, все залежить від боєприпасу, яким він споряджений. Але такі сітки справді рятують життя, і техніку теж, але техніка тут другорядне. Головне це життя та здоров'я військовослужбовців.
Що зараз найбільш необхідне Силам оборони, зокрема вашій роті? Чи маєте активний збір?
Активний збір є. На жаль, держава не всім може забезпечити, бо працює бюрократична система, і ми не можемо купити те, що потрібно саме зараз. Це не може оперативно організувати й служба забезпечення. Тому багато чого, особливо в нашій сфері, доводиться купувати самостійно. Йдеться про різні нові технологічні рішення, а також про все, що стосується логістики.
Я десь почув, а може й сам так сформулював: транспорт цієї війни це Mitsubishi L200. Звісно, це може бути й будь-який інший пікап, але саме ця модель дуже добре себе показала. Їх не вистачає, тому зараз у нас збір на пікап і на ремонт. Бо наші машини вже побиті, старенькі, але свою роботу виконують.
Важливо! Закликаємо приєднатися до збору на пікап та безпілотники для роти безпілотних авіаційних комплексів "Феміда" 115 окремої механізованої бригади ЗСУ. Важливо допомагати нашим захисникам та підтримувати у важкий час!
Тому збір іде на логістику, тобто на пікапи, а також на модернізацію нашого взводу і на закупівлю "подарунка для ворога", як ми це називаємо. Цей "подарунок" дозволить нам ефективніше знищувати противника.
У нас немає бажання когось убивати, як би це не звучало. Але я завжди кажу так: більше знищеного ворога це більше
- Останні
- Популярні
Новини по днях
24 грудня 2025
