Запоріжсталь заявила про аварійну зупинку виробництва через російську атаку
Працівникам вдалося уникнути техногенної аварії та зменшити рівень викидів в атмосферуУнаслідок масованої російської атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури України 23 грудня відбулося повне знеструмлення Запоріжсталі. Це призвело до аварійної зупинки виробництва.Про це повідомила пресслужба підприємства.Працівники виконали оперативне перемикання на альтернативні джерела живлення та подальшу безпечну зупинку виробничих процесів. Завдяки цьому вдалося уникнути техногенної аварії та зменшити рівень викидів в атмосферу.«Загрози для життя та здоров’я працівників і містян немає. Подальше відновлення виробництва здійснюватиметься після відновлення зовнішнього енергопостачання», – йдеться в повідомленні.Бекграунд. Раніше Mind писав, що внаслідок масованої атаки на енергосистему України вранці 23 грудня майже повністю знеструмлені споживачі в Рівненській, Тернопільській і Хмельницькій областях.Tue, 23 Dec 2025 14:20:00 +020020298945Новиниhttps://mind.ua/news/20298945-zaporizhstal-zayavila-pro-avarijnu-zupinku-virobnictva-cherez-rosijsku-atakuhttps://mind.ua/news/20298945-zaporizhstal-zayavila-pro-avarijnu-zupinku-virobnictva-cherez-rosijsku-ataku#comment_header_layerНовини на mind.uaПромислове виробництво,ЕнергетикаГолова НСЗУ: «Основні пріоритети у фінансуванні – лікування серцево-судинних захворювань і травм війни»Наталія Гусак – про якість медпослуг, «безплатні» ліки, шахрайство та людський фактор у медициніНа восьмому році запровадження медичної реформи в Україні шлях кожного пацієнта до лікування й одужання зазнав значних змін. Проте не всі проблеми, накопичені системою за попередній період, вдалося розв’язати. Проявилися й нові складнощі, зумовлені викликами пандемії COVID-19 і повномасштабної війни в Україні.Національна служба здоров'я (НСЗУ) як головний «фінансовий регулятор» медреформи (орган відповідає за закупівлю медичних послуг у закладів та оплату їх для пацієнтів), бере на себе левову частку нарікань і працює над подоланням причин їх виникнення.Головні скарги, що їх отримує НСЗУ від громадян і медзакладів, зараз стосуються збоїв у роботі ЕСОЗ (Електронної системи охорони здоров’я), що ускладнюють фінансування лікарень і доступ пацієнтів до даних. Друга «сходинка» у топі претензій – фіктивні маніпуляції та записи в медичних картках. Це ставить під питання якість послуг, призводить до необґрунтованих багатомільйонних нарахувань, а згодом – вимог із боку Національної служби здоров'я повернути ці кошти. Медики нарікають на ускладнену комунікацію з НСЗУ, а пацієнти – на недбалість медиків і вимагають від Служби чіткої інформації про грошове покриття послуг і ліків.НСЗУ працює над розв’язанням цих проблем: проводить моніторинг наданих послуг, вживає заходів із повернення неправомірно нарахованих компенсацій тощо. Як саме це відбувається, Mind обговорив із головою Нацслужби здоров’я Наталією Гусак. Розмова стосувалася різних аспектів Програми медичних гарантій, фінансування послуг (пакети медичної допомоги, ціни), боротьби з махінаціями лікарень, захисту прав пацієнтів, а також дотримання програми реімбурсації та планів на 2026 рік.Про стан справ із фінансуванням медпослуг– Проблема недофінансування в українській медицині є хронічною. Програма медичних гарантій (ПМГ) покриває лише близько 70% загальних витрат медзакладів. Наскільки цьогоріч змінилася ситуація й чому?– НСЗУ, закуповуючи медпослуги у надавачів, ретельно збирає фінансову звітність. Ми навіть деякі нюанси цієї звітності виставляємо на сайті служби. НСЗУ моніторить надходження та витрати надавачів. Зокрема, акумулювання коштів на рахунках – це сигналізує про те, що в закладах покриваються всі операційні витрати.Торік ми мали гостру дискусію про те, що на рахунках надавачів медпослуг є значні залишки коштів. І це давало НСЗУ привід навіть переглядати окремі механізми фінансування закладів охорони здоров’я.Щодо хронічного недофінансування медицини – дійсно, такий виклик є. Але він притаманний не лише Україні. Навіть в американській медичній системі із цього приводу точаться запеклі дискусії. Такі ж проблеми наявні й у європейських країнах. Причина – держава не може покрити всі витрати в системі охорони здоров’я.Це не лише стосується системи з універсальним охопленням населення медпослугами, яку реалізує НСЗУ, а й характерне для змішаних систем. Тому держава пріоритезує послуги, які вона може закупити в рамках виділеного обсягу фінансування. Наприклад, за два останні роки мої колеги з Великої Британії (NHS – National Health Service) та Польщі (NFZ – Narodowy Fundusz Zdrowia) стикалися наприкінці року з кризами фінансування та виконання медзакладами своїх зобов’язань.З першого року трансформації системи охорони здоров’я ми визначаємо та пріоритезуємо послуги, які держава гарантує українцям як безоплатні й доступні.НСЗУ є закупівельником медпослуг за тарифами, а також кількістю й обсягом фінансування, передбаченими в держбюджеті. Ми не фінансуємо заклади охорони здоров’я, а закуповуємо на зрозумілих прозорих умовах відповідні послуги.Завжди є і будуть заклади охорони здоров’я, які мають достатній обсяг фінансування від договорів з НСЗУ, щоб повноцінно забезпечувати пацієнтів і розвиватися самим. Але й завжди будуть ті, хто скаржитиметься, що держава щось їм недофінансовує. Тому дискусія «хто винен» буде постійною. Для мене відповідь очевидна. Адже за фінансово-господарську діяльність надавача медпослуг відповідають дві особи – засновник медзакладу (це може бути держава чи громада) і керівник медзакладу.– Це зрозуміло. А по факту рік у рік ситуація з фінансування за ПМГ загалом поліпшується чи навпаки?– Обсяг фінансування в ПМГ збільшується щорічно. Наприклад, на 2026 рік матимемо на 16 млрд грн більше, ніж цьогоріч.Зростає попит на окремі медпослуги (реабілітацію, психологічну допомогу, складну хірургію), що дозволяє відповідно переглядати бюджет у бік зростання. Паралельно на ті пріоритетні послуги, де фіксується зростання витрат у вигляді лікарських засобів, також переглядаємо тариф і збільшуємо обсяг фінансування. Я не можу сказати, що за останні декілька років ми бачили зниження обсягів фінансування ПМГ чи програми реімбурсації.– А який відсоток від плану профінансовано НСЗУ за ПМГ станом на жовтень – листопад 2025 року?– Наразі ми повністю виконуємо свої зобов’язання в рамках виділеного на ПМГ кошторису. На сьогодні є вже понад 73% касових видатків за цьогорічною програмою. НСЗУ, зокрема, щомісяця сплачує близько 14 млрд грн бюджетних коштів надавачам. За жовтень і листопад ми розрахувалися з надавачами первинної, екстреної та спеціалізованої допомоги. Тобто всі наші зобов’язання по 2025 року ми виконаємо.Про фінансування на 2026 рік– Яке фінансування заплановано в держбюджеті на 2026 рік?– У проєкті держбюджету закладено 191 млрд грн. І ми дуже чітко їх пріоритезуємо: зокрема, це первинна (підняття капітаційної ставки сімейним лікарям – з 868,35 грн до 1007,30 грн) та екстрена медична допомога.У спеціалізованій медичній допомозі – це серцево-судинні захворювання, бо українці найбільше помирають саме із цієї причини. Так, вперше додатково буде виділено 2,5 млрд грн на складні кардіохірургічні операції, а також збільшується програма реімбурсації – 8,2 млрд грн бюджетних коштів.Другий пріоритет – це травма війни. Тут ідеться про складні хірургічні втручання та стаціонарні психіатричні послуги.Про махінації медзакладів із ненаданими послугами та відсутніми пацієнтами– А наскільки медзаклади дотримуються договорів з НСЗУ й реально надають послуги? У медіа багато повідомлень про фіктивні звіти від лікарень і вимоги повернути кошти за ненадані послуги. Водночас є ситуації, коли НСЗУ критикували за слабкий моніторинг діяльності лікарень (наприклад, нещодавно стало відомо про кримінальне провадження щодо фіктивних схем при наданні послуг паліативної допомоги). Взагалі яка частка коштів іде на послуги, які не надаються?– Я готова на цю тему розмовляти годинами, бо вона вкрай актуальна. З кінця 2023 року маємо низку внесених змін у нормативно-правові акти, які регулюють відносини між надавачами медпослуг та НСЗУ.Ми напрацювали з громадськістю новий порядок здійснення моніторингу, адже фактично до 2023 року він був дуже розмитим. І хоча окремі елементи (верифікація електронних медичних записів тощо) існували ще на старті медреформи, але з різних причин процес не мав такого системного запуску, як у 2024–2025 роках.Одразу зазначу, що паралельно відбуваються три процеси: верифікація даних пацієнтів і медичних працівників, автоматичний і фактичний моніторинги. Усі вони були запущені поетапно у 2024–2025 роках.Ми отримуємо багато критики від медзакладів, які вважають, що НСЗУ нікого не повинна перевіряти, а лише беззаперечно оплачувати звіти. Одразу кажу: так не буде.І я хочу тут зупинитися на кожному процесі.Перший – це верифікація. Всі дані, які є в електронній системі про пацієнтів і лікарів, проходять автоматичну звірку з декількома реєстрами, чинними в Україні (держреєстр фізосіб, держреєстр про смерть і народження, реєстр УЗНР – за ідентифікаційним номером громадян). Також ми передаємо дані про пацієнтів і лікарів у Мінфін, де теж проводять верифікацію в рамках своїх реєстрів – для підтвердження, що йдеться про реальних пацієнтів і лікарів.Попри критику від лікарської спільноти на адресу НСЗУ, верифікація – це виправдана історія. На сьогодні 94,2% пацієнтів успішно пройшли цю процедуру перевірки (як мінімум по одному з вищезазначених держреєстрів), хоча, наприклад, станом на січень 2025 року їх було 82,9%.Якщо говорити про результативність фактичного моніторингу – наприклад, у ФОП Пойда Світлана – майже 70% пацієнтів, з якими було укладено декларації, не пройшли верифікацію (тому цьогоріч ми не маємо укладеного з нею договору). Це свідчить про ризик щодо законності виконання умов договору з НСЗУ, і в таких випадках ми передаємо справи до правоохоронних органів. Щодо кримінальних проваджень, то в таких справах НСЗУ виступає потерпілою стороною та допомагає правоохоронцям формувати доказову базу.Проте верифікацій недостатньо, бо вони лише дають змогу
- Останні
- Популярні
Новини по днях
23 грудня 2025
