Мирон МАРКЕВИЧ: «Футболістам УПЛ є з кого брати приклад»
В українській Прем'єр-лізі триває період відпусток. Час підбивати попередні підсумки першої частини сезону. На цю тему сайт Meta.ua ексклюзивно поговорив з одним з найавторитетніших вітчизняних тренерів, колишнім наставником збірної України Мироном Маркевичем.
– Мироне Богдановичу, які у вас загальні враження від першої частини сезону в УПЛ?
– Сказати про великі зміни або зрушення в кращу сторону, я не можу. Але для вболівальників чемпіонат став цікавішим. Є інтрига. Немає явних лідерів і явних аутсайдерів. Хоча сам рівень футболу залишає бажати кращого. Але нам поки нікуди від цього не дітися. За вікном війна і поки ця нечисть не піде з нашої землі, важко розраховувати на кардинальні зміни на краще. Потрібно терпіти і працювати, іншого варіанту, на жаль, у нас немає. Це потрібно пережити. Зараз найважливіше, що футбол є в трьох лігах і скрізь є свої інтриги. Як би там не було, але український футбол живий!
– Хто для вас став командою-відкриттям?
– Без сумніву, це ЛНЗ. Думаю, навряд чи хтось міг передбачити після першої частини чемпіонату, що вони будуть на першому місці. І так буде як мінімум до 21 лютого, коли поновиться друга частина сезону.
А що стосується подальших перспектив черкаської команди, то, думаю, підопічні Віталія Пономарьова будуть боротися за призові місця. Один момент мені не зрозумілий, чому продали Проспера Обаха. Якби його залишили і додали ще пару кваліфікованих виконавців, то, можливо, перспективи могли б бути ще вищими. Побачимо. У будь-якому випадку я бачу ЛНЗ як мінімум в єврокубковій зоні.
– Яка, на ваш погляд, команда-розчарування першої частини чемпіонату?
– У мене їх дві. По «Олександрії», в принципі, все зрозуміло. Команду покинув весь тренерський штаб, пішло багато ключових виконавців, прийшов новий недосвідчений наставник, тому такий результат десь варто було очікувати. Просто після срібних медалей минулого чемпіонату зараз перебувати на передостанньому місці якось несолідно.
А ось щодо «Карпат», то я півтора року намагався нічого не говорити на їхню адресу, але зараз мені вже наболіло. Минулого року клуб підписав близько півтора десятка гравців практично з усього світу. І відразу скажу, що 80% з них – гівно. Цих іноземців намагалися всунути в команду, коли я був головним тренером. Звісно, побачивши їхню кваліфікацію, я відмовився. Тому Гліб Корнієнко, який був і, можливо, є на посаді шеф-скаута «Карпат», дав зрозуміти, що в такому випадку нікого не куплять, поки я перебуваю біля керма команди. Тобто, зробили все для того, щоб я пішов.
Потім це «сміття», вибачте за вираз, хотіли засунути в «Полісся», коли командою керував Імад Ашур. Але добре, що завчасно цим махінаціям завадив президент житомирського клубу Геннадій Буткевич. Тому знову повернулися до «Карпат». Як я вже сказав, в цьому замішаний Корнієнко, Глєб Платов, а ідейним натхненником всіх цих схем був генеральний директор клубу Андрій Русол. Єдиний футболіст, кого можна назвати більш-менш кваліфікованим у всій цій компанії, це Бруніньйо.
Хоча можна було зробити справжню команду з вихованців львівського футболу, які зовсім недавно виступали й за «Рух», але зараз багато хто з цих грає за ЛНЗ і займають там провідні ролі. Керівництву навісили локшину на вуха, привезли незрозуміло кого з Бразилії, Аргентини, Португалії... Гаразд, якби це були кваліфіковані гравці. А так, це дорога в нікуди. Тому я б по-доброму порадив президенту розібратися у всіх цих махінаціях. Це чистий розводняк.
– Яку б ви назвали найкращу трійку футболістів?
– Перше місце віддам Обаху. Цей футболіст непогано показав себе в матчах ЛНЗ. Друге, в якості авансу, віддам Матвію Пономенку, а на третє поставлю Аліссона. Можливо, якби не травма, то він міг би стати відкриттям першої частини сезону.
– Яка, на ваш погляд, буде призова трійка за підсумками чемпіонату?
– Важко сказати, оскільки попереду зимова підготовка. Багато чого буде залежати від цієї роботи і трансферів команд. Однак на даний момент, думаю, за медалі боротимуться перші чотири команди турнірної таблиці. Це ЛНЗ, «Шахтар», «Полісся» і «Динамо». Втім, чемпіоном з великою ймовірністю стане команда Арди Турана. У «гірників» достатньо футболістів, які можуть зробити різницю. До того ж і лава запасних «Шахтаря» дуже сильна.
Що стосується «Динамо», то, знову-таки, багато чого буде залежати від того, як пройдуть збори. І те, що команду необхідно посилювати, це однозначно. Перш за все, потрібні кваліфіковані футболісти в оборону, опорний півзахисник і нападник. Можливо, Володимир Бражко поверне свою найкращу форму, з Матвія Пономаренка має бути користь, але він ще молодий. На мій погляд, Тараса Михавко варто було б спробувати в опорній зоні, оскільки для захисника йому не вистачає зросту, але у нього непоганий перший пас, він добре веде боротьбу, тому в центрі поля такий футболіст був би кориснішим. Але знову ж таки, це справа Ігоря Костюка. Мені здається, навесні «Динамо» має піднятися, перш за все, в плані якості гри.
– Які чотири команди опиняться в зоні вильоту і зоні перехідних матчів?
– Найважче, думаю, буде Полтаві. Якщо «Епіцентр» взимку посилиться, то може вибратися з цієї зони, бо іноді їхня гра виглядає непогано. «Олександрія»? Якщо не посилиться, то може вилетіти. Змінювати тренера – це прерогатива керівництва клубу. В крайньому випадку, є тренер молоді Володимир Шаран, який в будь-який момент буде готовий підставити плече першій команді. У «Колосі» намучилися з молодими наставниками, а коли повернувся Руслан Костишин, то все стало на свої місця. Може, так і в «Олександрії» потрібно вчинити. Для тренера важливий, перш за все, результат.
Але знову ж таки, з огляду на непередбачуваність нашого чемпіонату, в цій боротьбі братиме участь вся друга половина турнірної таблиці, починаючи з «Карпат», якщо в клубі не зроблять висновків.
– Що ви скажете про арбітраж?
– Зараз тренери можуть більш-менш спати спокійно (сміється), розуміючи, що їх не вб'ють. Багато дає VAR, та й самі арбітри намагаються працювати якісно. Так, десь їм не вистачає досвіду, але в упередженості, як це було раніше, суддів дорікнути не можна.
У нас дуже багато провокацій, футболіст отримав, умовно, удар в груди, а він хапається за голову, паніка, крики. Цирк. Я іноді дивлюся жіночий футбол, так там б'ють одна одну, але відразу піднімаються і біжать далі, не валяються, як чоловіки. Їм є з кого брати приклад (посміхається).
- Останні
- Популярні
Новини по днях
22 грудня 2025
