«Абсолютне зло»: як 17 південноафриканців опинилися на війні Росії проти України
Короткий дзвінок із Донбасу став для південноафриканських родин межею звичного життя: чоловіки, які вирушали на «тренінг без боїв» і обіцяні контракти, раптово усвідомили, що їх відправляють воювати на боці Росії в Україні, а їхні близькі — що стали жертвами холоднокровної схеми, яку самі називають «абсолютним злом».1Як починалася історія: приваблива пропозиція, що приховувала війнуЗа даними уряду Південної Африки, щонайменше 17 громадян країни звернулися по допомогу після того, як виявили, що під виглядом високооплачуваної роботи за кордоном їх фактично втягнули в участь у війні Росії проти України, перекинувши до окупованого Донбасу.6 Чоловікам, переважно віком від 20 до 39 років, розповідали про «охоронну діяльність», підготовку з елементами військової дисципліни та «особистісний розвиток» у Росії з перспективою працевлаштування й отримання громадянства, але не про реальну участь у бойових діях на фронті повномасштабної війни.1Оголошення й вербування відбувалися через знайомих, месенджери та закриті групи, а ключовим аргументом ставала обіцянка стабільного доходу й легального перебування за кордоном — того, чого в бідних районах ПАР часто не вистачає впродовж поколінь.8 Для багатьох родин пропозиція здавалася шансом вирватися з безробіття та злочинності, тому запитання про ризики війни відходили на другий план, тим більше що вербувальники наполегливо запевняли: «у бій не підете, це лише навчання та робота в безпеці».11Подорож до Росії: від аеропорту в Йоганнесбурзі до невідомих полігонівЗа свідченнями однієї з матерів, її син разом з іншими чоловіками вилетів із міжнародного аеропорту OR Tambo 8 липня, діставшись Москви через Дубай; у дорозі група спілкувалася в чатах із назвами на кшталт «поїздка до Росії» та «команда з Йоганнесбурга», де лунали обіцянки «унікального шансу на майбутнє».1 Уже після прибуття, за словами тих, кому вдалося вийти на зв’язок, у них поступово забирали паспорти, цивільний одяг і телефони, натомість видавали військову форму та документи російською мовою, зміст яких більшість не могла прочитати.4Один із контрактів, пов’язаний із військовою частиною Росії з номером, що фігурує в розслідуваннях, журналісти змогли побачити особисто: саме ця частина з перших днів повномасштабного вторгнення воює переважно на сході України й відзначається високими втратами, про що неодноразово повідомляли й родини російських військових.1 Підписати подібний документ, не розуміючи ані мови, ані реальних умов, для цих чоловіків означало фактичну втрату контролю над власною долею, адже відмову від служби в умовах російської військової системи часто сприймають як злочин із загрозою покарання та насильства.11Донбас як пастка: коли повернення додому стає майже неможливимЗгідно з офіційною заявою уряду ПАР, 17 її громадян нині перебувають на території Донбасу в складі так званих найманських формувань, звідки вони надсилали тривожні звернення з проханням допомогти повернутися додому.6 Один із чоловіків у голосових повідомленнях, які прослухали журналісти, визнає, що їх обманули, обіцяючи контракти на роботу, а натомість змусили брати участь у бойових діях, зокрема в районах активних штурмів, де щодня гинуть і українські захисники, і солдати російської армії.4За іншими оцінками, спершу до України могли потрапити щонайменше 24 південноафриканці, троє з яких були повернуті до Росії через медичні протипоказання, а принаймні один зазнав поранень, і його точне місцеперебування нині невідоме.4 У заявах південноафриканської влади підкреслюється, що всі ці чоловіки опинилися в зоні бойових дій «під виглядом вигідних трудових контрактів», що для слідчих є ключовою ознакою можливого торгівлі людьми й незаконного вербування до участі в закордонному конфлікті.6«Абсолютне зло» для матерів: біль, який не вміщають офіційні формулюванняМати одного з чоловіків, ім’я якої в міжнародній пресі змінено з міркувань безпеки, розповіла, що востаннє говорила із сином 27 серпня: тоді він зізнався, що боїться, підписує контракт російською мовою й не розуміє, куди його відправляють, але відчуває, що йдеться про фронт в Україні.1 Після того дзвінка, за її словами, почалися безсонні ночі, напади тривоги, постійні госпіталізації через проблеми з серцем і запаморочення, а разом із фізичним станом руйнувалося й звичне відчуття безпеки: війна, яка здавалася далекою, раптом увірвалася в її сім’ю.1Жінка називає те, що сталося, «абсолютним злом» — не лише через ризик загибелі її сина, а й через цинізм людей, які, користуючись довірою родин та авторитетом відомих політичних прізвищ, обіцяли можливості, а фактично продавали чоловіків на передову чужої війни.1 Подібні історії розповідають й інші родини: для них кожен день без звісток перетворюється на випробування, а кожна новина про важкі бої на сході України — на потенційний вирок, якого вони бояться найбільше.13Донька експрезидента в епіцентрі скандалуОсобливого розголосу історія набула через фігуру Дудузіле Зуми-Самбудли, доньки колишнього президента ПАР Джейкоба Зуми, яку в матеріалах поліції й свідченнях родичів прямо пов’язують із вербуванням чоловіків до «програм у Росії».1 Її зведена сестра подала до поліції заяву, де стверджує, що Дудузіле разом із кількома спільниками під оманливим прикриттям освітнього курсу та працевлаштування передала південноафриканців до російської найманської структури для участі у війні проти України без їхньої поінформованої згоди.4Сама Зума-Самбудла в медіа наполягає, що не мала наміру залучати когось до фронту: за її версією, вона лише порадила програму, яку вважала легальною, й сама пройшла місячний курс у Росії, не усвідомлюючи, що за ним стоять військові структури.10 Водночас її політична впізнаваність, участь у суперечливих подіях минулих років і близькість до прізвища колишнього президента роблять цю справу не лише кримінальною, а й політично вибуховою для ПАР.1Кримінальні провадження в ПАР: радіоведуча, посередники та закон проти найманцівНа тлі скандалу правоохоронні органи Південної Африки вже висунули звинувачення ще в одній, окремій, але подібній справі: п’ятьом особам, серед яких — відома радіоведуча Нонкулулеко Патриція Мантулa, інкримінують порушення закону, що забороняє громадянам країни без спеціального дозволу брати участь у діяльності іноземних військових формувань чи надавати їм військову допомогу.5 Слідство вважає, що ці люди планували подорож до Росії з метою участі в бойових діях на боці РФ, використовуючи ті самі аргументи про високі виплати та «захисну роботу», що й у випадку з чоловіками, які вже опинилися в Україні.5Справи проти Мантулa та інших демонструють, що держава готова застосовувати власне законодавство не лише до тих, хто вже опинився в зоні бойових дій, а й до посередників і потенційних найманців, що може мати важливий стримувальний ефект.5 Водночас родини постраждалих наполягають: без реальних вироків для організаторів схем і активної співпраці з міжнародними структурами навіть найсуворіші закони залишаться лише папером, поки їхні сини й брати залишаються «застряглими» в Донбасі.11Офіційна реакція Преторії: між нейтралітетом і обуренням суспільстваПрезидент ПАР Сиріл Рамафоса доручив провести всебічне розслідування обставин, за яких молодих чоловіків було завербовано до структур, що мають ознаки найманських формувань і беруть участь у війні в Україні, підкресливши, що подібна діяльність суперечить як національному законодавству, так і офіційній позиції країни щодо іноземних конфліктів.6 Урядова заява підтвердила отримання сигналів про допомогу від 17 громадян і оголосила про заходи для їхнього повернення додому, хоча конкретні терміни та деталі цих кроків залишаються невизначеними, що стає додатковим джерелом напруги для родин.6ПАР на міжнародній арені заявляє про «нейтральну» позицію щодо війни Росії проти України, однак дедалі більше змушена відповідати на запитання, як саме громадяни країни опинилися у складі формувань, що воюють на боці держави-агресора.11 Для Києва офіційне визнання Преторією факту вербування та перебування південноафриканців у зоні бойових дій є важливим кроком: це не лише підсилює доказову базу щодо російських методів набору іноземців, а й відкриває можливості для координації дій із повернення цих людей і притягнення організаторів до відповідальності.7Російський глобальний вербувальний конвеєр: від ПАР до Непалу й КеніїІсторія з південноафриканцями — частина ширшого явища: Росія активно вербує людей з економічно вразливих країн Азії та Африки — Індії, Непалу, Шрі-Ланки, Кенії, Сомалі, Куби — обіцяючи їм високу зарплату й прискорене надання громадянства в обмін на службу в армії чи пов’язаних із нею структурах.8 Деякі з цих рекрутів уже загинули на фронті в Україні або потрапили в полон, що підтверджують повідомлення урядів і правозахисників; родини іноді дізнаються про їхню смерть лише зі світлин у соціальних мережах чи коротких дзвінків від колишніх товаришів по службі.9Ситуацію доповнюють повідомлення про використання Росією вразливих мігрантів, зокрема на кордонах із державами ЄС, яких, за даними журналістських розслідувань, спонукають підписувати контракти в обмін на легалізацію чи амністію, а також співпрацю Кремля з армією Північної Кореї, чий особовий склад уже фіксують у бойових діях на інших напрямках фронту.9 Цей глобальний конвеєр, що перетворює бідність і безвихідь на ресурс для агресивної війни, робить випадок ПАР не винятком, а радше симптомом небезпечної тенденції, до якої мають уважно поставитися й інші держави Глобального Півдня.9Старі дружби, нові маніпуляції: чому саме Південна АфрикаЕксперти з міжнародних відносин наголошують, що Росія цілеспрямовано експлуатує історичний капітал радянської підтримки визвольних рухів Африки, зокрема Африканського національного конгресу, для зміцнення свого впливу в регіоні та легітимації нинішньої політики.10 У публічній риториці Кремля часто лунають тези про «боротьбу з неоколоніалізмом» і «спадкоємність антиапартеїдної солідарності», які знаходять відгук у суспільстві, де рани колоніалізму та расової дискримінації ще не загоєні.1На ц
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 грудня 2025
