Чому Україна може знищувати "тіньовий флот" РФ у нейтральних водах
Спочатку був уражений танкер Kairos, потім танкер Virat. Обоє йшли незавантаженими. Україна визнала свою причетність до ураження суден. Потім був пошкоджений російський танкер Midvolga-2. Однак тут вже Україна заявила, що не має ніякого стосунку до цієї маленької російської прикрості. Кожен з цих епізодів слід проаналізувати окремо, щоб скласти картину цілого.
уражений танкер Virat, фото: скрін з відео
Першим, 28 листопада, був уражений танкер Kairos під прапором Гамбії. Турецьке міністерство транспорту повідомило, що судно втратило енергоживлення та управління. Після вибуху та пожежі екіпаж залишив судно за 28 морських миль, тобто приблизно за 52 кілометри від узбережжя провінції Кефкен. Це поза межами територіальних вод Туреччини, але в межах її виключної економічної зони. Тут Туреччина має права на контроль за рибальством, природними ресурсами та екологічною безпекою, але не суверенітет, як у 12-мильній зоні. На борту перебувало 25 моряків, яких евакуювали рятувальні катери.
Менше ніж за дві години сигнал тривоги надійшов від танкера Virat, також під прапором Гамбії. За даними турецької Генеральної дирекції з морських справ, на ньому стався вибух, коли танкер перебував на відстані 35 морських миль, приблизно за 65 кілометрів від турецького узбережжя. Тобто, також поза 12-мильною зоною і в межах виключної економічної зони Туреччини. У ніч на 29 листопада було зафіксовано повторний вибух, судно отримало пошкодження правого борту вище ватерлінії. На борту перебувало 20 членів екіпажу, поранень не зафіксовано. В обох випадках удари були вище ватерлінії, що дозволило суднам залишитися на плаву.
Міжнародні медіа з посиланням на СБУ повідомили, що удари по Kairos і Virat, які рухалися порожніми до Новоросійська на завантаження російської нафти, завдали українські морські дрони Sea Baby. Обидва судна належали до "тіньового флоту" Росії — формально легальних танкерів під прапорами зручності.
морський дрон Sea Baby, фото: u24.gov.ua
Що означає цей термін? Наявність у суден мінімально допустимих в рамках міжнародного судноплавства сертифікатів та страховок. Такі судна зазвичай реєструють на одноразові компанії, вони часто змінюють прапор, не мають чинного поліса клубів взаємного страхування та вимикають систему автоматичної ідентифікації. Рейси без вантажу до Новоросійська, які здійснювали Kairos і Virat, відповідають типовій схемі: старий танкер під прапором зручності після завантаження у російському порту прямує до однієї з точок перевалки або безпосередньо до третіх країн, якщо логістика це дозволяє. Через юридичну непрозорість такі судна практично не проходять міжнародні огляди, а ризики аварій і екологічних інцидентів лягають на прибережні держави. Цю проблему на міжнародних майданчиках, зокрема після серії аварій у Мармуровому морі, порушувала і сама Туреччина. Але далі цього справа не пішла.
Таким чином, зі своїми прапорами зручності Kairos і Virat сповна підпадають під характеристики "тіньового" флоту: вони фігурують в санкційних списках ЄС та Великої Британії за порушення санкційних режимів при транспортуванні російської нафти. Входять до списків суден, які регулярно вимикали автоматичну ідентифікаційну систему судна (AIS) на порушення вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (SOLAS).
Черговий інцидент стався 2 грудня. Туреччина повідомила про ураження вже російського танкера Midvolga-2, що перевозив соняшникову олію та прямував до Грузії. Вибух стався приблизно за 80 морських миль, тобто близько за 148 кілометрів від турецького узбережжя. Тобто, аналогічно поза територіальними водами Туреччини, але в її виключній економічній зоні. Судно не запросило допомоги, екіпаж з 13 осіб не постраждав, а пошкодження надбудови описували як незначні. Турецькі телеканали з посиланням на урядові джерела повідомляли, що ураження завдав "камікадзе-дрон" без інформації про його походження. Судно зберегло хід і не втратило керування, проте змінило маршрут: замість Грузії воно рушило до найближчого великого порту — турецького Синопа — для огляду пошкоджень і перевірки технічного стану.
танкер Midvolga-2 після атаки, фото: NavyLookout
Україна заперечила причетність до інциденту з Midvolga-2. Midvolga-2 відрізняється від Kairos і Virat за статусом. Це саме російський танкер, зареєстрований у російському морському реєстрі під російським прапором. У момент інциденту він перевозив соняшникову олію з Росії до Грузії. Формально він не належить до тіньового флоту і не перебуває під міжнародними санкціями.
Однак його курс у момент атаки — значно південніше за звичайний маршрут — викликав додаткові питання: зазвичай судна, що прямують між Росією та Грузією, рухаються вздовж східного узбережжя Чорного моря, а не через південний сектор, де стався інцидент. Чому?
Ця обставина та відсутність серйозних пошкоджень вказують на можливість російського інсценування для створення міжнародного тиску на Україну. Якщо це так, то це означає, що попередні удари по нафтових танкерах тіньового флоту Росії були сприйняті нею як серйозна загроза.
РФ відреагувала передбачувано жорсткою риторикою, назвавши інциденти "піратськими атаками" України, які нібито загрожують безпеці цивільного судноплавства, і заявила, що "залишає за собою право реагувати".
Туреччина наголосила: танкери мають стосунок до російського "тіньового флоту", інциденти сталися поза територіальними водами, але в межах турецької виключної економічної зони, удари по суднах становлять загрозу для безпеки судноплавства та екології. При цьому Туреччина утрималася від прямих звинувачень на адресу України.
Реакція Казахстану виявилася ближчою до російської, ніж до турецької. Казахстан не побачив ризику у самому функціонуванні тіньового флоту РФ, натомість побачив загрозу Каспійському трубопровідному консорціуму (КТК), який транспортує нафту каспійського походження до чорноморських портів РФ і в якому Казахстан має частку власності та прибутку (через цей маршрут проходить близько 80 % експорту казахстанської нафти). Міністерство енергетики Казахстану заявило, що просить Україну "утриматися від дій, які загрожують безперервності роботи КТК". У відповідь МЗС України заявило, що удари спрямовані виключно на зупинку фінансування російської агресії проти України, і Казахстан має враховувати обставини російсько-української війни при виборі маршрутів експорту власної нафти.
танкер "Боракай" російського "тіньового флоту", фото: gettyimages
У випадку Midvolga-2 реакції сторін були ще контрастнішими. РФ спробувала використати інцидент як аргумент, що Україна начебто атакує "будь-які цивільні судна". Туреччина повідомила про інцидент нейтрально, не роблячи висновків щодо виконавця, але вдвічі посилила патрулювання у секторі, де стався вибух. Казахстан і Грузія утрималися від коментарів.
Один із речників ООН закликав усі сторони — не називаючи жодної — утримуватися від дій, що ставлять під ризик цивільне судноплавство. Європейські інституції наголосили на тому, що для них принциповим є дотримання санкцій, а проблема тіньового флоту вже давно потребує рішучіших заходів. Тож можна сказати, що реакція Туреччини, загалом, не суперечила європейській.
Щоб мати неупереджену картину того, що відбувається, варто повернутись до початку війни та пригадати, як діяла Росія проти України.
Перші російські удари по цивільних торгівельних суднах у Чорному морі сталися вже в перші дні вторгнення, у водах під українською юрисдикцією або поблизу українського узбережжя. 25 лютого 2022 року російські військові обстріляли молдовський танкер Millennial Spirit, який перевозив дизельне пальне; судно отримало тяжкі пошкодження, на борту спалахнула пожежа, екіпаж був змушений його залишити. За даними морських ресурсів і профільних видань, атака сталася приблизно за 12 морських миль від берега, тобто в межах української виключної економічної зони. Того ж дня російський снаряд уразив балкер Namura Queen під прапором Панами, який перебував на якорі в Чорному морі поблизу українського узбережжя після відходу з порту Південний; у результаті на судні виникла пожежа, один член екіпажу дістав поранення, але корабель зберіг хід і згодом дійшов до турецького порту.
24 лютого 2022 року балкер Banglar Samriddhi під прапором Бангладеш прибув у чорноморський порт Ольвія й залишився там на якорі після закриття українських портів через початок вторгнення. 1–2 березня судно було уражене ракетою чи бомбою, на борту виникла пожежа. Загинув механік, решта 28 членів екіпажу залишилися живими, однак судно фактично було втрачено як комерційний актив і, так і залишилося в порту. Цей інцидент став одним із найяскравіших прикладів ризику для нейтральних суден, які опинилися заблокованими в українських портах на початку війни.
балкер Banglar Samriddhi, фото: vesselfinder.com
3 березня 2022 року вже естонське вантажне судно Helt затонуло в Чорному морі біля узбережжя Одеси після вибуху, що стався, коли судно стояло на якорі. За даними українських і естонських джерел, корабель до того був змушений російським флотом зайти в небезпечний район, а характер пошкоджень, за оцінками морських аналітиків та компаній безпеки, відповідав підриву на морській міні. Вибух стався за межами територіального моря, але в районі, прилеглому до української виключної економічної зони. Усі шестеро членів екіпажу були врятовані українськими рятувальниками.
Упродовж весни й літа 2022 року російська морська блокада українських портів стала системною. За оцінками західних розвідок і морських страховиків, російські кораблі мінували підходи до портів Одеса й Очаків у межах українського територіального моря та виключної економічної зони, а окремі мінні загородження виходили в суміжні райони відкритого моря, що створювало ризики для суден третіх держав. Це фактично перетворило північно-західний сектор Чорного моря на зону, де рух торгівельних суден став надзвичайно ризикованим.
У липні 2022 року Чорноморська зернова ініціатива тимчасово відновила безпечніший рух у визначених коридорах, які проходили через українські територіальні води, українську виключну економічну з
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 грудня 2025
