Ветеран війни з Аккермана після ПТСР та втрати брата знайшов зцілення у створенні унікальних музичних інструментів
Микита Дейна — 31-річний ветеран з Аккермана, музикант і майстер з виготовлення калімб. До повномасштабної війни в Україні життя цього молодого чоловіка було сповнене мандрів, творчості і допомоги чотирьохлапим: він подорожував Азією, створював власні музичні композиції та організовував збори коштів для міжнародної організації захисту тварин. А у лютому 2022-го Микита пішов добровольцем. На фронті він зіткнувся із ПТСР і втратив найдорожче — молодшого брата. Сьогодні, понад рік після звільнення, саме музика і робота в майстерні допомагають йому адаптуватися до цивільного життя. Про шлях Микити до служби та його відновлення після бойових дій на гарячих напрямках розповідають кореспонденти «Бессарабії INFORM».
Микита виріс у великій аккерманській родині — у нього троє братів і сестра. Все життя поруч з ним була музика: він опанував гру на фортепіано, трубі й укулеле. Молодий чоловік отримав морську освіту, але швидко зрозумів, що життя на судні — не про нього. Натомість його справжньою пристрастю були подорожі, відкриття нових місць і увічнення їх на світлинах свого фотоапарату. До повномасштабного вторгнення рф в Україну Микита подорожував різними країнами Азії, писав музику й брав участь у міжнародних благодійних проєктах.В’єтнам, поблизу міста Далат. Фото — Микита ДейнаКитай, провінція Гуансі. Фото — Микита ДейнаКитай, провінція Гуансі. Фото — Микита Дейна
Про життя до війни він насправді згадує небагато: каже, що всі ті дні, сповнені мандрів і відкриттів, нових зустрічей і незабутніх вражень, відчуваються зараз радше як фільм — так, наче їх прожила інша людина.Микита у місті Вунгтау, В’єтнам
Микита вирішив приєднатися до збройних лав вже на третій день повномасштабного вторгнення рф. Тоді йому було 27 років. Він зізнається: сумнівів не було — незважаючи на відсутність військового досвіду на той час, залишитися осторонь просто не міг. Пояснюючи свою мотивацію, він наводить образ, який став тоді для нього визначальним:
Та, попри внутрішню готовність і неабияке бажання музиканта встати на захист рідної землі, долучитися до війська йому вдалося все ж не одразу:
Підтримка близьких тоді відіграла дуже важливу роль в ухваленні цього рішення, — розповів чоловік. Молодший брат Даниїл воював з Микитою в одному підрозділі. Його доля — окрема болюча сторінка цієї історії, про яку ми розповімо далі в матеріалі. Їхній батько, «Капітан», також пішов захищати країну після початку повномасштабного вторгнення росіян: тоді він працював за кордоном, але перервав контракт, повернувся додому і змінив цивільний корабель на військовий катер, — про свою службу він розповів нашій кореспондентці в окремому інтерв’ю раніше.Микита та Даниїл Дейни
Микита служив у 126 окремій бригаді територіальної оборони. Спочатку вони формувалися в Одесі, потім виконували завдання в області, а влітку 2022-го вже поїхали на фронт. Микита виконував завдання на Миколаївському напрямку, а згодом звільняв із побратимами Херсонщину: брав участь в операціях на островах й у сумнозвісних Кринках, які у результаті інтенсивних обстрілів перетворилися на руїни. За виконану бойову задачу чоловік був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест»:
Перші дні на передовій, розповідає Микита, були вражаючими: фронт виявився зовсім не таким, яким він раніше його собі уявляв. Все відчувалося для нього в новинку і навіть якоюсь пригодою — про початок бойового шляху ветеран згадує з посмішкою на обличчі. А вже згодом, рухаючись вперед, ставало все складніше, — зізнається ветеран: виснажлива реальність, де кожен день супроводжується важкими втратами та перетворюється на фактичну боротьбу за життя, взяла гору:
Після боїв під Кринками, де українські війська зазнали великих втрат, Микита зіткнувся із серйозними психологічними наслідками. На початку 2024 року йому діагностували ПТСР. Ветеран поділився, що в якийсь момент просто перестав розуміти, де він знаходиться. Після тривалого лікування, він залишив службу. Хоча й зізнається, що іноді все ж набігають думки повернутися:
Страшну звістку про втрату рідного брата Микита дізнався, перебуваючи на лікарняному ліжку. Офіційно воїн досі вважається зниклим безвісти, але його побратими тоді повідомили: всі, хто був на тій задачі, загинули. Музикант каже без прикрас: якби він на той момент не був госпіталізований, загинув би разом з братом на тій задачі. Тоді їхній підрозділ поніс великі втрати, а Микита завжди йшов у передових лавах.
До війни Даниїл служив строкову службу у Національній гвардії та напередодні, у грудні 2021 року, закінчив її. Одразу згодом хлопець поїхав до Буковеля, де працював барменом — звідси пішов його майбутній позивний. Коли Микита поділився із братом, що долучатиметься до війська, Даня вирішив сісти на потяг до Одеси, аби зробити це разом із ним. Дуже довгий час вони виконували різні бойові задачі спільно. Вже у 2023 році Микита обрав для себе спеціальність бойового медика, а Даня пішов у радіорозвідку і деякий час служив при штабі. Але згодом його перевели назад у піхоту і 13 травня 2024 року їхню позицію накрив артилерійський вогонь. На той момент Дані було 24.
Та за Даню помстилися його друзі, — каже Микита. На честь свого молодшого брата він оголосив збір коштів на FPV-дрони. Тоді спільними зусиллями людям вдалося зібрати понад 400 тисяч гривень.
А до дня народження Даниїла Микита разом із друзями створили мурал, присвячений захиснику, — поруч із будинком, де він жив. Зображення воїна тепер прикрашає будівлю в Одесі на Колонтаєвській, 59.
Приїхавши додому з війни, Микита повернувся до улюбленого — музики. Чоловік розповідає, що вона завжди була поруч із ним, за винятком часу перебування на фронті. Зараз, після болючої втрати в родині і руйнівного стресу, музика слугує важливою підтримкою внутрішнього стану ветерана, є його своєрідним рятівником:
Саме через свою багаторічну любов до музики Микита вирішив нести її у світ, почавши майструвати власні музичні інструменти — калімби. Відтоді творчість та робота у майстерні стали частиною реабілітації та адаптації ветерана до цивільного життя, а також допомагають знайти себе у новому:
Микита обрав саме калімбу через її простоту та інтуїтивність: щоб грати на цьому музичному інструменті, людині не потрібно мати спеціальної освіти. Крім того, за словами майстра, він допомагає заспокоїтися, тож є доволі медитативним.
Свої калімби Микита створює із деревини та епоксидної смоли. Кожну з них він майструє вручну, приділяючи увагу усім деталям та особливостям, вкладаючи частинку своєї душі та часом навіть закохуючись у ці музичні інструменти. Тому іноді, зізнається музикант, потім із ними важко прощатися:
Серед квітів, олівців, різноманітних абстракцій і класичних дерев’яних мотивів, є також дизайн калімби з гільзами, що має дещо символічне значення для ветерана — своєрідне перетворення небезпеки на спокій:
Попри всі пережиті втрати та труднощі, з якими йому доводиться стикатися кожного дня після фронту, Микита продовжує жити, творити, допомагати іншим і не перестає плекати надії на щасливе майбутнє, хоча й зізнається, що раніше його мрії були більш позитивні:
Микита сподівається, що його нова робота підтримує не лише його самого, а є також корисною для тих, хто грає на його калімбах, а також країні загалом. Ветеран зокрема організовує розіграші своїх інструментів, а зібрані кошти направляє на потреби нашого війська. Так, наприклад, наразі він працює над калімбою, яку розігруватиме вже у грудні.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 листопада 2025
