З Донеччини за добу евакуювали 20 дітей

27.11.2025, 09:40 acmc.ua

За минулу добу з прифронтових населених пунктів Донецької області вивезли 126 людей, серед них — 20 дітей. Евакуація триває на тлі російських обстрілів по регіону.

Про це повідомив Вадим Філашкін, начальник Донецької обласної військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

На Донеччині продовжується евакуація цивільних із небезпечних територій, насамперед родин із дітьми. Протягом доби з лінії фронту вивезли 126 людей, у тому числі 20 дітей.

Необхідність евакуаційних заходів зумовлена постійними атаками: за добу війська РФ 23 рази обстріляли населені пункти області. Мешканців прифронтових громад закликають не зволікати з виїздом у безпечніші регіони.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!

Поліцейський екіпаж “Білий янгол” здійснив евакуацію жителів фронтового Лимана та людей, які самостійно вийшли з селища Зарічне, де тривають важкі бої. За словами правоохоронців, кожен їхній заїзд у місто — це “гра на виживання”, оскільки російські дрони активно полюють на їхній автомобіль.

Про це повідомили у пресслужбі поліції Донецької області, пише Антикризовий медіа-центр.

На кадрах з бодікамер поліцейських зафіксовано порятунок мешканців приватного сектору, а також трьох осіб — двох жінок і чоловіка, які пішки подолали близько 12 кілометрів, намагаючись уникнути окупації. Прив’язавши до велосипеда кілька торбинок із речами, вони пробиралися крізь обстріли та зливу до місця, де їх змогли підхопити “білі янголи”.

Літня жителька Зарічного розповіла про свій шлях:

“Страшні муки! Ховались від дронів під деревами, лізли по бур’янах. А потім пішов такий дощ, що з нас текло”, — розповідає літня жителька Зарічного.

На запитання про житло, вона додала, що воно “згоріло, спалили дрони”.

Екіпаж також вивіз кількох жителів Лимана. Через постійну загрозу дронових атак пасажирам доводилося виходити з авто й ховатись, поки поліцейські пильнували небо.

Наразі всі евакуйовані люди перебувають у безпеці.

Виїжджати чи залишатися, мабуть, така дилема поставала перед більшістю жителів Донеччини та й інших областей, які наближені до лінії фронту. Рішення непросте: покинути все і врятувати себе та своїх близьких або лишатися у власному житлі, проте у постійній небезпеці від ворожої артилерії, дронів чи можливості опинитися в окупації.

Нині перед тими, хто рятує людей із прифронтових населених пунктів, постає більше викликів. Серед них – підтримка евакуації, небажання людей виїжджати та ворожі дрони. Представники двох благодійних фондів “Янголи спасіння” та “Схід SOS” розповіли про те, як вивозять людей з прифронтових громад Донеччини. Для жителів ця евакуація безоплатна.

Благодійний фонд “Янголи спасіння” розпочав свою діяльність навесні 2022 року з евакуації. Голова фонду на той час був підприємцем зі Слов’янська і весь робочий транспорт спрямував на вивезення людей. Нині “Янголи спасіння” також займаються дистрибуцією продуктів та наборів гігієни, допомагають з підготовкою до зими, надають юридичні та психологічні консультації тощо. Нині кількість жителів, які виїжджають з прифронтових громад Донеччини, збільшилася. Якщо навесні спеціалісти “Янголів спасіння” за місяць могли евакуювати 400 людей, то за жовтень – понад 2000. Проєктний менеджер благодійного фонду Тарас Кравець розповів про порятунок людей та умови роботи у прифронтових громадах.

З яких саме населених пунктів на Донеччині евакуюєте людей?

Нині є дуже активний процес евакуації з Костянтинівки та Дружківки. Спецпідрозділ поліції або ж декілька волонтерів, які можуть заїхати в Костянтинівку, вивозять людей до Дружківки. Там ми жителів вже саджаємо у свій автобус і веземо далі. Якісь індивідуальні заявки є з Краматорська та Слов’янська. На превеликий жаль, з Покровська ми їх зараз навіть не отримуємо. І будемо відверті, там, окрім військових, уже ніхто і не працює. Є напрямок Добропілля, який дуже ризикований, але також звідти їдуть люди.

Евакуаційний автобус. Фото: БФ “Янголи спасіння”

Чому ви не вивозите жителів Костянтинівки? У вас немає засобів безпеки, броньованого автомобіля чи певних дозволів?

Якщо у когось є бажання підтримати евакуацію з прифронту, будь ласка, донатьте кошти – ми готові придбати броньовані авто для того, щоб їхати в найбільш небезпечні точки. Ми рятуємо життя людей. Це важливо. Водночас ми несемо відповідальність за кожного спеціаліста нашого фонду. Я чітко пам’ятаю момент, коли ми курсували в Покровськ, заїжджали й забирали людей. Згадую, коли телефонували водію і говорили про те, що сьогодні він вже туди не прямує. Він говорив, що готовий, але на той час наш ресурс був обмежений. Наприклад, у Костянтинівку можна заїхати без проблем, маючи досвід та репутацію. Нині у нас є засоби індивідуального захисту: аптечка, каска, бронежилет, навички з надання домедичної допомоги. Однак той ресурс, яким ми зараз володіємо, не дозволяє знаходитись в Костянтинівці.

З ким кооперуєтеся, якщо, наприклад, з Костянтинівки є заявка на евакуацію?

Я думаю, ті, хто слідкує трошки за прифронтом, знають таку людину як “Голландець”, Денис Христов. Він незалежний волонтер та їде на дуже небезпечні території разом з “Білими янголами” (спецпідрозділ поліції, який займається евакуацією – ред.). У нас була плідна співпраця з ним у напрямку Покровська. Коли ми вже не могли заїхати в місто, то очікували у Білицькому. Денис Христов разом з “Білими янголами” вивозили нам людей. Далі жителі сідали в наш автобус і ми їх везли до Павлограда чи іншого транзитного центру. У нас дуже багато дзвінків постійно. Автобуси курсують щоденно з Дружківки, де ми знаходимо безпечну локацію і чекаємо людей. Також представники адміністрації населених пунктів самі або за допомогою ДСНС знаходять людей, вивозять і ми їх забираємо.

Проєктний менеджер Тарас Кравець. Фото: БФ “Янголи спасіння”

Чи є якісь ліміти, що люди можуть з собою взяти?

На превеликий жаль, ліміти є. Ми даємо таке обмеження – дві сумки. У нас автобус на 50 місць. Їде щонайменше 40 людей, якщо кожен візьме дві торби, то уже забитий речами автобус. Люди запитували у нас про масштабне перевезення речей. Але ми відповідаємо, що поки працює у населеному пункті “Нова пошта”, то відправляйте нею. Наш ресурс обмежений. Ми дуже рідко можемо взяти техніку, меблі або такі речі. Це допустимо тільки, якщо у нас індивідуальна заявка. Наприклад, ми везли на Івано-Франківщину багатодітну родину, де шість дітей. Щодо тварин, то тут немає таких фіксованих обмежень.

У людини буде собака або кіт, будь ласка, нехай забирає. Ми це тільки підтримуємо. У нас також був випадок, коли ми везли родину з 11 котами і двома собаками. Ми зараз спілкуємося з багатьма донорами, які нас підтримують, говоримо про вантажну евакуацію. Наприклад, якийсь дідусь чи сім’я знайшли хатинку десь в громаді, яку їм готові безоплатно віддати. Але цей будинок без ремонту, без речей. Якщо привезти туди людину з двома сумками, вочевидь, їй буде дуже складно. Але якщо перевезти усі речі, то людина розставить меблі: ліжко, диван, шафу – і це вже хоча б трошки створить домашній затишок.

Чи були такі випадки, коли люди залишали заявку і відмовлялися виїжджати з якихось своїх причин? Що в такому випадку ви робили? Чи вмовляєте людей, які не хочуть?

Ми хочемо допомогти кожній людині незалежно від обставин. Водночас розуміємо, що всі мають право вибору. Це також дуже важливий момент. У нас були такі випадки, коли ми отримували заявку на евакуацію, умовно зранку треба забирати людину. Увечері водій обов’язково їй телефонує, але отримує відмову. Він повідомляє про це нам, ми фіксуємо. Наступного дня стараємось перетелефонувати, уточнити, що трапилось. Часто залишають заявку на евакуацію тоді, коли раптом стає небезпечно, наприклад, був потужний обстріл. Людині страшно, вона ухвалює рішення виїхати. Обстріл закінчився, минуло три-чотири години, людина заспокоїлася і вже знову не хоче евакуюватися.

Евакуація з тваринами. Фото: БФ “Янголи спасіння”

Мабуть, це найважливіше, куди людина поїде далі. Чи розміщуєте або допомагаєте з поселенням?

Усі люди, які ухвалюють рішення про евакуацію, але їм немає куди їхати, потрапляють у транзитний центр. Там вони можуть бути розміщені на недовгий час. У центрі тепло, людину нагодують та зареєструють на різні види допомоги, а далі допоможуть із розселенням. Взагалі процес дуже непростий не тільки для нашого фонду, а й загалом для країни, бо місць для постійного розміщення вкрай недостатньо, особливо для маломобільних людей. На сьогодні маємо спеціаліста, який займається розселенням. Наприклад, ми знаємо, що людина хоче жити у Полтавській області. Ми обдзвонимо всі локації, які там є для розміщення, щоб дізнатися про місця. Намагатимемося отримати фото цієї локації, в яких умовах вона проживатиме. Якщо людина буде згодна, то ми веземо її туди.

З якими труднощами стикаєтесь під час евакуації: обстріли, небажання людей виїжджати чи інші складнощі?

Насправді це фінансування, яке зараз є великим викликом підтримки евакуації. Думаю, це пов’язано з тим, що навесні та на початку літа ніхто не очікував збільшення темпів виїзду. Тобто фінанси та ресурси були направлені в інші напрямки. Вже наприкінці липня та у серпні збільшилося навантаження на транзитні центри. Крім того, зараз ми стикаємося з тим, що іноді нам навіть не вистачає палива і з ремонтом транспорту теж велика проблема.

На сьогодні автобус на 50 місць один, який готовий працювати. У нас ще був, але він пошкоджений унаслідок обстрілів. Автобус курсує щодня. Однак дорога не завжди проста й умови для роботи також. Тобто транспорт може виходити з ладу. І ми знову стикаємося з питанням ремонту. Серед викликів, звісно, безпека. Ми розуміємо, що взагалі вся Донецька область є вкрай небезпечною. Навіть сьогодні наші спеціалісти говорять про те, що під час деяких активностей у Слов’янську ми маємо працювати у бронежилетах і касках. Це Слов’янськ, а евакуаці

Читати повністю…