Хочуть примусити журналістів та викривачів мовчати: ЦПК про ухвалений Радою законопроєкт, який змінює правила гри для медіа
5 листопада Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт № 14057, який фактично надає право фігурантам розслідувань видаляти критичні матеріали в ЗМІ про себе. Про це повідомили у Центрі протидії корупції (ЦПК).
«Фіксуємо чергову загрозу для журналістів-розслідувачів. Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт № 14057. Якщо стисло, то він про право фігурантів розслідувань видаляти критичні матеріали про себе та змушувати журналістів мовчати», — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що авторами законопроєкту переважно стали депутати від «Слуги народу», однак підтримали його представники всіх фракцій.
За словами ЦПК, багато з них раніше фігурували в журналістських розслідуваннях і, ймовірно, зацікавлені в тому, щоб медіа не могли публічно шкодити їхній репутації.
У ЦПК наголошують: у разі ухвалення законопроєкту в цілому журналісти можуть зіткнутися з ризиком мільйонних позовів та цензурою зі сторони судів. Зокрема, у проєкті закону є норма, яка пропонує автоматично визнавати недостовірною інформацію, що не закріплена у судовому вироку.
«А от корупціонери отримують легальний механізм приховувати власні зловживання, блокувати викриття та чистити архіви від незручних матеріалів. І весь цей треш депутати ухвалили наступного дня після звіту Єврокомісії. Сподіваємось, що до другого читання всі норми приберуть», — прокоментували у ЦПК.
Як раніше зазначив в етері «Еспресо» юрист ІМІ Володимир Зеленчук, в цілому журналістів, розслідувачів, медійних юристів турбує розширення конкретно трьох прав.
«Це, по-перше, розширення змісту права на використання недостовірної інформації, а також право на відповідь і введення нового права — права на забуття. Проблема в тому, що в будь-якому разі, якщо ми беремо якісь конкретні суспільні відносини, якщо одна сторона, її права розширюються в межах цих суспільних відносин, то, відповідно, звужуються інші. І в нас так само, якщо в нас розширюються права на приватність, на повагу, честь і гідність, і, відповідно, правильно суспільству знати цю інформацію, у разі потреби, ну, скажімо, суспільної важливості, воно також звужується. І певний острах є, що і в цій ситуації так відбудеться», — зазначив він.
Юрист наголосив, що найбільшою проблемою є те, що недостовірною може визнаватися інформація, яка подається з порушенням принципу презумпції невинуватості.
«Тобто навіть якщо у нас, скажімо, викривач повідомив через журналістів, це є можливість така у викривача — повідомляти через журналістів певну інформацію, яка стала йому відома під час виконання своїх обов’язків. Ця інформація свідчить про те, що, скажімо, певний чиновник не задекларував якесь майно або вчинив інші дії, які можна вважати корупційними правопорушеннями. І журналісти повідомили цю інформацію», — пояснив він й додав, що, відповідно до нової редакції законопроєкту, викривачі мають бути розсекречені, щоби відшкодувати цю моральну шкоду.
«По-друге, це може створити загальний охолоджуючий ефект на журналістику і свободу слова в країні. І також може призвести до того, що особи, які цілеспрямовано використовують судові процеси журналістів, придушення свободи слова, вони також можуть в більшому випадку використовувати ці судові процеси. Оскільки їхні права були розширені, вони тепер можуть подавати в будь-якому разі право на відповідь на будь-якого поширювача інформації, тобто свої відповіді. Вони можуть їх подавати на суд на будь-якого поширювача інформації. І в цілому це досить створює загрозливу картину, особливо для журналістів там в регіонах, де в них великі конфлікти з місцевими органами влади, де вони розслідують ці факти і не мають таких достатніх ресурсів для того, аби постійно захищати і відстоювати свою позицію в судах», — додав юрист Інституту масової інформації.
Фото Pixabay
Читайте нас у Facebook
- Останні
- Популярні
Новини по днях
6 листопада 2025
