Кліматичний привид минулої індустрії: шахти, які не перестали працювати

04.11.2025, 22:31 meta.ua

Після століть активного видобутку вугілля історія шахт Пенсильванії, як виявляється, не закінчується разом із зупинкою останніх конвеєрів. Регіон, де вугілля формувало економіку понад 250 років, досі приховує невидиму екологічну проблему. Нове дослідження, представлене на конференції GSA Connects 2025 у Сан-Антоніо, показує, що покинуті вугільні шахти продовжують викидати вуглекислий газ у повітря через десятиліття, а інколи навіть століття після завершення видобутку. Ця загроза довгий час залишалася поза увагою, оскільки основна увага зосереджувалася на кислотних стоках, що фарбують струмки у помаранчеві відтінки та шкодять екосистемам.

Геохімікиня Дороті Веспер з Університету Західної Вірджинії роками досліджує хімічні процеси, що відбуваються у занедбаних виробках. Ще у 2016 році її команда встановила: стічні води лише зі 140 покинутих шахт Пенсильванії щороку викидають у повітря стільки ж CO2, як невелика вугільна електростанція. І це лише ті об’єкти, про які взагалі відомо. Точна кількість таких шахт у штаті невідома, а що говорити про всю країну чи світ – тим більше. Це означає, що глобальні підрахунки викидів вуглецю досі є неповними.

Дегазація починається під землею. Вугільні пласти часто сусідять із мінералами, що містять сульфіди. Під час видобутку вони контактують із водою та киснем, утворюючи сірчану кислоту. Ця кислота розчиняє карбонатні породи, такі як вапняк, вивільняючи давній вуглець, накопичений у них мільйони років тому. Вода здатна утримувати величезну кількість розчиненого CO2, але коли вона виходить на поверхню і змішується з повітрям, газ інтенсивно вивільняється. Так у навколишнє середовище потрапляє невидимий, але постійний шлейф парникових викидів.

Виміряти ці процеси непросто. Покинуті шахти часто не позначені на сучасних картах, портали засипані або затоплені. Надмірна концентрація CO2 у воді виявилася настільки високою, що звичайні датчики просто переставали працювати. Веспер та її команда знайшли вихід у приладах із газованої промисловості, тих, що використовуються на пивоварнях і лініях розливу напоїв. Вони портативні, міцні та здатні фіксувати надвисокі рівні газу. Використовуючи їх, дослідникам вдалося картографувати джерела викидів, які за інтенсивністю нагадують гідротермальні джерела, тільки замість тепла ці потоки несуть прихований вуглець.

Втім, навіть з точними вимірюваннями залишається головне питання: як зменшити ці викиди? Деякі рішення виявилися несподівано простими. Якщо вода виходить на поверхню під землею і надходить у системи на кшталт водно-болотних угідь без контакту з повітрям, CO2 не має можливості вивільнятися у великій кількості. Інші методи спрямовані на хімічне утримання вуглецю у мінеральній формі до моменту, коли вода змішується з атмосферою. Команда також планує перевірити, чи виділяють ці шахти метан, ще один потужний парниковий газ.

Після двадцяти років будівництва й численних затримок Єгипет нарешті відкрив Великій Єгипетський Музей – проєкт вартістю 1,2 мільярда доларів. Тут зібрані близько 100 тисяч артефактів, серед яких повна колекція скарбів Тутанхамона, що вперше буде представлена в одному місці.

Ще новини за темою, які можуть зацікавити:

Читати повністю…