Єврокомісія оприлюднила звіт про розширення ЄС: за що хвалять, критикують Україну та що Київ має зробити наступного року
"Україна прийняла дорожні карти щодо верховенства права, державного управління та функціонування демократичних інституцій, а також план дій щодо національних меншин, які Комісія оцінила позитивно. Україна виконала умови, необхідні для відкриття кластерів: одного (основи), шести (зовнішні відносини) та двох (внутрішній ринок). Комісія очікує, що Україна виконає умови для відкриття решти трьох кластерів, і працює над тим, щоб Рада мала змогу продовжити відкриття всіх кластерів до кінця року. Уряд України заявив про свою мету – попередньо закрити переговори про вступ до кінця 2028 року", – йдеться у повідомленні.
У звіті Єврокомісія наголошує на необхідності прискорити реформи у сфері правосуддя, забезпечення незалежності судової влади та ефективної боротьби з організованою злочинністю.
Згадано конкретний інцидент: законодавча спроба в липні 2025 року змінити контроль над антикорупційними органами в Україні викликала серйозне занепокоєння й потребує усунення негативних тенденцій.
Крім того, у документі зазначено, що майбутні договори про вступ повинні містити більш жорсткі гарантії щодо дотримання стандартів демократії, прав людини й верховенства права, щоб уникнути "відкатів" після вступу.
Рекомендації Комісії, написано у документі, від минулого року були успішно реалізовані.
У наступному році Україна, зокрема, повинна:
– продовжувати вживати заходів для підтримки ремонту, відновлення та будівництва інфраструктури, зокрема пов'язаної з потужностями з виробництва енергії, у тому числі з децентралізованих відновлюваних джерел;
– продовжувати виконувати зобов'язання, передбачені Дорожньою картою з управління державними інвестиціями, зокрема шляхом прийняття секторальних стратегій, що включають основні цілі та пріоритети інвестицій за секторами;
– продовжувати вживати заходів для поліпшення якості освіти та навчання з метою забезпечення відповідності результатів потребам ринку праці, включаючи навички, необхідні для відбудови.
У Звіті зазначено, що Україна має певний рівень підготовки у сфері державних закупівель. Було досягнуто обмеженого прогресу завдяки впровадженню Стратегії реформування системи державних закупівель на 2024-2026 роки.
"Довгоочікуваний закон про державні закупівлі не був прийнятий, тоді як закон про державно-приватне партнерство (ДПП) був ухвалений, хоча і з істотними розбіжностями щодо стандартів ЄС. Рекомендації Комісії від минулого року були виконані лише частково і залишаються актуальними", – фіксують у документі.
У наступному році Україна також повинна:
– досягти прогресу у подальшому приведенні законодавства про державні закупівлі, концесії, державно-приватне партнерство та закупівлі у сфері оборони й безпеки у відповідність до законодавства ЄС та забезпечити можливість участі операторів Євросоюзу на повністю недискримінаційних правових умовах;
– покращити функціональність електронних закупівель, включаючи розробку нових інструментів закупівель та електронних контрактів у системі Prozorro, а також оперативну взаємодію з системою DREAM та іншими відповідними державними ІТ-системами;
– внести зміни до Стратегії реформування системи державних закупівель на 2024-2026 роки з метою більш чіткого визначення стратегічних цілей, завдань та показників ефективності, а також оптимізації заходів, пов’язаних з контролем та боротьбою з корупцією, зокрема шляхом посилення ефективності критеріїв виключення економічних операторів з усіх підстав, передбачених аквісом ЄС, особливо за судимостями, пов’язаними з корупцією.
У одному з розділів звіту зазначено, що посада Генерального прокурора залишається політизованою.
"Положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру та скорочення строків розслідування призвели до закриття кількох гучних справ, а інші справи перебувають під загрозою. Законодавство, прийняте в липні 2025 року, дозволяє переведення та призначення прокурорів без конкурсу і надає Генеральному прокурору доступ до будь-яких матеріалів досудового розслідування (крім Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП)). Рекомендації Комісії від минулого року були частково виконані і залишаються чинними", – виклали у звіті.
У наступному році Україна, зокрема, повинна:
– прискорити заповнення вакансій у судовій системі та оцінку кваліфікації (перевірку) чинних суддів за участю Ради з питань доброчесності;
– забезпечити функціонування нових спеціалізованих адміністративних судів;
– відповідно до Плану для України, прийняти закон про вдосконалення виконання судових рішень;
- запустити систему збору даних для виконання судових рішень та реалізувати дорожню карту для системи електронного судочинства;
– скасувати положення, що дозволяють переведення та призначення прокурорів до регіональних прокуратур та Генеральної прокуратури без проведення конкурсу та надають Генеральному прокурору право доступу до будь-яких матеріалів досудового розслідування, утриматися від подальшого виконання цих положень до їх скасування тощо.
Україна має певний рівень підготовки у сфері боротьби з корупцією. Було досягнуто обмеженого прогресу. Спеціалізовані антикорупційні органи (НАБУ, САП, ВАКК) продовжували виконувати свої повноваження та накопичувати досвід, активізуючи розслідування, судове переслідування та винесення вироків у справах про корупцію на високому рівні. Тенденція до стагнації спостерігається у розслідуванні корупційних злочинів іншими правоохоронними органами. У липні парламент прийняв закон, який скасовує важливі гарантії незалежності НАБУ та САП і ставить їхню оперативну діяльність під контроль політично призначеного Генерального прокурора. Ці зміни могли б суттєво послабити антикорупційну систему України. Незалежність НАБУ та САП була швидко відновлена після внутрішніх протестів та висловлення серйозної занепокоєності міжнародними партнерами.
"Україна повинна вдосконалювати свою антикорупційну систему та запобігати будь-якому відступу від своїх значних досягнень у сфері реформ. Слід розв'язати проблему процедурних затримок та перешкод у провадженні справ про корупцію на високому рівні. Строки давності та підстави для їх переривання та зупинення слід переглянути та скоригувати відповідно до європейських стандартів", – пишуть у звіті в Єврокомісії.
Детально з оприлюдненим звітом можна ознайомитись тут.
Найкращим результатом оцінювання – назвав цей Звіт Єврокомісії президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів.
"Ми очікуємо рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи."
Український урядовець, віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка також уже заявив, що цей звіт про розширення, один з найкращих за останні три роки.
"Найкращий Звіт про розширення за три роки - така оцінка зусиль України на шляху до вступу в ЄС. Європейська Комісія вперше визнала, що Україна демонструє рекордний прогрес у більшості сфер реформ. Звіт має 36 оцінок по розділах і окремих дорожніх картах. По всіх без винятку – маємо прогрес", – написав він.
Качка наголошує, що прогрес України має високий рівень.
"У 11 розділах ми маємо підвищення загальної оцінки, що є найкращою оцінкою динаміки з моменту кандидатства.
Комісія підтверджує готовність до відкриття 1, 2 та 6 кластерів переговорів. Інші – в гарній динаміці для того, щоб бути готовими до відкриття до кінця року", - йдеться у його дописі.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 листопада 2025
