36 годин до катастрофи: ТОП-5 будинків, в яких українці ризикують замерзнути першими
Деякі типи будинків промерзають за добу, а є такі, що здатні витримати тиждень без опалення
В Україні прогнозують найскладніший опалювальний сезон за весь час повномасштабного вторгнення. Глава РФ систематично атакує енергогенеруючі об'єкти по всій Україні, використовуючи дрони та ракети. Мета проста — знищити критичну інфраструктуру і залишити людей без тепла та світла.
"Телеграф" з'ясував, які типи будинків замерзнуть першими під час можливих блекаутів, скільки часу різні споруди протримаються без опалення і чому товщина стін — далеко не єдиний фактор виживання у холодну зиму.
Найнебезпечнішими для проживання під час відключень опалення виявилися панельні п'ятиповерхівки, відомі як хрущовки. Ці будинки, зведені за часів Микити Хрущова з готових бетонних плит, промерзають блискавично.
Олег Попенко, експерт з житлово-комунального господарства та засновник громадського об'єднання "Союз споживачів комунальних послуг", у коментарі "Телеграфу" пояснює масштаби проблеми: "Першими замерзнуть будинки так звані хрущовки або панельки. Там промерзання буквально йде на години. 36 годин — і до побачення. Ну хай 48 годин якихось, там вже залежить від вітру".
Після цього часу температура в квартирах впаде настільки критично, що доведеться зливати воду з опалювальної системи, аби не потріскали труби та стояки. Це означає повну непридатність будинку для життя.
Чому саме панельки? Відповідь криється у способі їхнього будівництва. Про це трохи нижче, а поки що розберемося з іншими типами житла.
Проте за словами іншого фахівця, високі панельні будинки замерзають ще швидше за п'ятиповерхівки. Кристина Ненно, експерт у сфері житлово-комунального господарства, у розмові з "Телеграфом" стверджує: "Першими підуть шістнадцятиповерхові будинки".
На її думку, такі споруди, як на "Калібрі" чи на перехресті Кольцова та Будівельників у Києві, втрачають тепло найшвидше. А вже після них замерзатимуть звичайні дев'ятиповерхові панельки, а вже тільки потім п'ятиповерхові хрущовки.
Цегляні п'ятиповерхівки хрущовської епохи мають кращі показники теплозбереження порівняно з панельними. Їх будували з червоної цегли, що забезпечувало природну теплоізоляцію.
Цегляні хрущовки теплі, тому що цегла апріорі тримає тепло і потім віддає, навіть якщо немає опалення, —
розповідає Кристина Ненно.
Такі будинки можна побачити на Воскресенці, Дарниці, Сирці, Нивках у Києві. Товщина стін у них становить близько 40 сантиметрів, що вдвічі менше за сталінки, але краще за панельки. Цегла має природну здатність акумулювати тепло протягом дня і повільно віддавати його вночі.
Проте навіть ці будинки не витримають довго без опалення — максимум 2-3 доби при морозі мінус 5 градусів.
Споруди з білої цегли, побудовані значно пізніше за хрущовки, демонструють кращі показники енергоефективності. Олег Попенко зазначає: "Будинки з білої цегли будувалися набагато пізніше. Там теплозбереження, енергоефективність трохи краще. Вони не є супер енергоефективними, але все ж таки набагато краще тримають тепло, ніж звичайні панельки".
Білий силікатний камінь має нижчий коефіцієнт теплопровідності порівняно з бетоном, що використовувався у панельках. Такі будинки можуть протриматися без опалення 3-4 доби.
Окрему категорію становлять так звані чеські проєкти — модернізовані панельні будинки. "Чеські панельки кращі. По-перше, вони побудовані по-іншому. Їхня система побудови забезпечує збереження тепла в будинку набагато краще, ніж наші хрущовки-панельки", — пояснює Олег Попенко.
У чеських проєктах інша система подачі тепла та якісніший загальний проєкт. Панелі з'єднуються за принципом "замок" — з виступами та западинами, що мінімізує теплові втрати через шви. Навіть якщо опалення відключать, такі будинки довше тримають залишкове тепло — до 4-5 діб.
Їх можна впізнати за характерними дев'ятиповерховими коробками без вікон на сходових клітках із вулиці та часто з еркерами на фасадах.
Найстійкішими до морозів виявилися будинки сталінської епохи. Ці споруди, зведені ще до 1950-х років німецькими будівельниками, мають унікальні характеристики теплозбереження.
"Сталінки дуже теплі. Ці будинки фасадні, вони мають товстелезні стіни, височенні стелі — 3,5-4 метри", — розповідає Олег Попенко у коментарі "Телеграфу".
Товщина стін у сталінках досягає 60-100 сантиметрів. Це повноцінна цегляна кладка, розрахована на століття експлуатації. Такі масивні конструкції працюють як акумулятор тепла — повільно нагріваються, але й дуже повільно віддають тепло назовні.
Високі стелі створюють додатковий об'єм для обігріву, але масивні стіни повністю компенсують цей недолік. Сталінки можуть протриматися без опалення 5-7 днів навіть при температурі мінус 5-10 градусів.
Абсолютними лідерами за енергозбереженням стали сучасні будинки, зведені за останні 10-15 років. "Звичайний цегляний будинок, побудований і утеплений, може тримати температуру і 3, 4, 5 днів, наприклад", — каже Олег Попенко.
Якщо будинок утеплений по периметру мінеральною ватою, має двокамерні склопакети з енергоефективним склом, то при температурі мінус 5 на вулиці всередині триматиметься плюс 15-17 градусів. Тепло виділяють газова плита, люди, побутові прилади.
Критична різниця між новобудовами та старими панельками — не лише у термінах виживання мешканців. У сучасних будинках навіть інженерні мережі краще захищені. Труби та стояки сховані, ізольовані, тому будинок може протриматися 5-7 днів без ризику заморожування системи.
Сергій Юнаков, архітектор, у розмові з "Телеграфом" розповів про головну проблему радянського будівництва — економію на матеріалах. "Було 38 сантиметрів товщини стіни. А під підвіконням ми ставили батарею. Хтось запропонував: давайте під підвіконням робити не 38, а 25 сантиметрів. І там сховається батарея", — пояснює експерт.
Це рішення дозволило зекономити на цеглі та створити нішу для радіаторів, але створило найслабше місце у стіні. Через ці ділянки товщиною всього 25 сантиметрів йде основна втрата тепла.
Економіка має бути економною — була така радянська приказка. Це той випадок, коли економили на сірниках, але прикурювали на пожежі, —
іронізує Сергій Юнаков.
Коефіцієнт теплопровідності — ключова характеристика для розуміння, як швидко будинок замерзне. Він показує, скільки енергії проходить через матеріал за одиницю часу.
Звідси зрозуміло, чому панельні хрущовки з бетонними стінами 14-16 см товщиною промерзають миттєво. Навіть цегляні стіни у 38-40 см далекі від оптимальних 210 см.
Сучасні будинки компенсують це додатковим утепленням — шаром мінеральної вати або пінополістиролу товщиною 10-15 см по всьому фасаду.
На швидкість промерзання впливають не лише матеріали. Погодні умови відіграють величезну роль.
При однаковій температурі мінус 5, а вологість підвищена, будинок замерзає швидше. Коли вітер — будинок також замерзне набагато швидше, —
застерігає Олег Попенко.
Розташування теж має значення. Північні будинки, де постійно дме вітер, втрачають тепло стрімкіше. Споруда у низині, де менше вітру, протримається довше, ніж така сама панелька на відкритому просторі.
Відстань від теплоелектроцентралі також важлива. Чим ближче будинок до ТЕЦ, тим краще він опалюватиметься. Будинки далеко від джерела тепла охолоджуються першими, оскільки теплоносій втрачає температуру у трубах.
Німеччина, Польща, країни Балтії пройшли шлях утеплення старих панельних будинків. Капітальні ремонти, заміна мереж, утеплення фасадів — все це можливо технічно.
Але є принципова різниця. У Німеччині капітально ремонтували панельки віком 25-30 років. В Україні ж більшість панельок давно вичерпали термін експлуатації. Хрущовкам проєктували 25 років експлуатації плюс 25 років після технічного обстеження — максимум 50 років.
Чи потрібно робити їм капітальний ремонт, якщо вони вже завтра-післязавтра повинні впасти? —
ставить риторичне питання Олег Попенко.
Перед будь-яким ремонтом потрібне технічне обстеження. Треба зрозуміти, чи варто капітально ремонтувати будинок, чи краще знести його та збудувати новий.
Якщо немає державної програми, мешканці можуть спробувати утеплити будинок самостійно. Але є погодні обмеження: до нуля градусів утеплювати можна без проблем, при мінусовій температурі утеплювач не ляже нормально на стіни. Існують морозостійкі суміші для робіт до мінус п'яти градусів, але їхня ефективність нижча.
Головне питання — чи має сенс утеплювати панельку віком 70-80 років. Якщо будинок на межі зносу, інвестиції в утеплення можуть бути марними.
Як пояснюють експерти, проблема "хрущовок" у тому, що вони швидко промерзають через нещільні стики між панелями — холод одразу йде від підлоги. Коли вимикають опалення, вона швидко промерзає, бо сифонить через щілини. Тимчасово допоможе утеплення підлоги — наприклад, укласти лінолеум із підкладкою чи килимове покриття, але це лише часткове рішення.
Радикальні зміни можливі лише за умови комплексного утеплення всього будинку, а не окремих квартир. "Якщо утеплити лише одну квартиру — вона стане теплішою максимум на 2 градуси, зате сусіди отримають грибок", — попереджає Кристина Ненно. Найкраще робити централізоване утеплення фасаду — "одним махом", з використанням якісних матеріалів, як-от мінеральна вата чи екструдований пінополістирол.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 листопада 2025
