Україну чекають 52 мільярди євро або колапс: ексклюзивні подробиці з ЄС
Чи дійсно страх перед Росією залишить Україну без фінансової підтримки?
Україні на 2026 рік потрібно 52 мільярди євро зовнішнього фінансування, аби уникнути ймовірного колапсу, який створить серйозну загрозу безпеці всієї Європи, — саме такі розмови нині можна почути у високих кабінетах у Брюсселі.
Як стверджують обізнані співрозмовники "Телеграфу", єдиний спосіб не допустити найгіршого сценарію — репараційний кредит на основі російських заморожених активів, ідею якого у вересні висунула президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.
Що стоїть на заваді ухваленню рішення, та чи чекати грошей від ЄС наступного року — читайте далі у матеріалі.
Важливо знати:
Як повідомили на запит "Телеграфу" у Міністерстві фінансів України, з огляду на триваючу повномасштабну агресію Росії, державний бюджет України на 2026 рік формується з урахуванням того, що бойові дії триватимуть.
"Основна частина видатків, понад 60 млрд доларів США, спрямовується на сектор оборони та безпеки", — зазначили у відомстві.
При цьому непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні становить ще близько 60 млрд доларів США (або згадані вище 52 млрд євро).
"Ці ресурси є критично необхідними для забезпечення соціальних і гуманітарних видатків держави у повному обсязі", — кажуть у Мінфіні.
Та визнають: механізм репараційного кредиту розглядається як один із ключових інструментів для покриття цих потреб.
"Наразі над реалізацією цієї ініціативи активно працюють команди з боку України та Європейського Союзу.
Усі деталі практичної реалізації механізму, зокрема, напрями спрямування коштів, перебувають на етапі узгодження", — зазначили у міністерстві.
На ділі головне, чим нині займаються на рівні ЄС — переконанням бельгійського уряду.
Як пояснював раніше "Телеграф", після повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні держави запровадили безпрецедентні фінансові санкції. Одним із ключових рішень стало замороження російських державних активів загальною вартістю близько 200 млрд євро — передусім валютних резервів Центробанку РФ, які зберігалися в іноземних банках та міжнародних фінансових установах.
Левова частка активів знаходиться у депозитарії Euroclear у Бельгії. Активи, які спочатку були збережені у вигляді західних облігацій, поступово перетворилися на готівковий фонд обсягом 175 млрд євро.
Наразі кошти знаходяться на депозитному рахунку в Європейському центральному банку, який нараховує на них відсотки. 2024 року країни "Групи семи" (G7) дійшли згоди щодо надання Україні кредитів на суму 45 млрд євро, які поступово погашаються за рахунок якраз прибутків від заморожених активів. Так звані windfall profits становлять близько чотирьох мільярдів євро на рік.
Нині ідея наступна: замість того, щоб Euroclear вкладав грошові кошти в центробанк, кошти інвестуватимуть у спеціальний борговий контракт і використовуватимуть для поступового надання позики на суму 140 мільярдів євро напряму Україні.
РФ же зможе повернути доступ до своїх західних активів лише за умови виплатити репарацій Києву. Після цього Україна повертає гроші Єврокомісії, а та, своєю чергою, віддає їх Euroclear. Якщо ж РФ відмовляється від виплат, накладені на активи санкції залишаються в силі. При цьому Москва зберігає всі свої права на активи, відповідно до міжнародного права.
У Брюсселі вважають, схема має бути "повністю гарантована" 27 державами-членами ЄС, які повинні будуть самостійно забезпечити повернення коштів Euroclear, якщо врешті Росія якимось чином поверне собі заморожені активи без виплати репарацій. Тобто кожна країна має взяти на себе ризик і відповідальність не припиняти тиск на Москву.
Щоб мінімізувати ризики, в ЄС також виражають готовність змінити режим санкцій, щоб знизити ймовірність випадкового розмороження активів. Наразі антиросійські санкції продовжуються кожні шість місяців із необхідністю одностайного продовження, тому замороження активів також оновлюється раз на пів року.
Однак прем’єр Бельгії Барт де Вевер стверджує, що операція так чи інакше принесе величезні фінансові та юридичні ризики для його країни. Зокрема, він називав ідею, що бельгійські платники податків можуть зрештою опинитися відповідальними, "повністю божевільною".
Головне побоювання прем'єр-міністра: кроки, на які може піти Москва, коли вимагатиме повернути свої активи, а санкції будуть скасовані.
"Якщо ви заберете гроші у моєї країни, якщо все піде не так, я не зможу і вже точно не захочу через тиждень виплачувати 140 млрд євро. Тому я хотів би сподіватися, що всі, хто дійсно виступає за це рішення, також готові, хочуть і можуть дати гарантію, щоб я міг спокійно спати ночами, знаючи, що якщо все піде не так, як треба, то солідарність забезпечить впевненість, що гроші насправді є.
На це питання не було отримано відповіді, цунамі ентузіазму за столом також не було", — сказав він.
Очікувалося, що проривне рішення станеться під час саміту лідерів в рамках Європейської Ради наприкінці жовтня — однак з офіційних висновків зустрічі прибрали згадку про позику для України на знак поступки бельгійському уряду.
Пом’якшений варіант лише "закликає Європейську Комісію якнайшвидше представити варіанти фінансової підтримки на основі оцінки потреб України". Хоча передбачалося, що Брюссель мав офіційно отримати завдання розробити правовий текст і технічну пропозицію кредитного механізму.
Однак не лише де Вевер висловлює занепокоєння. Наприклад, лідер бельгійської ліберальної партії "Реформістський рух" Жорж-Луї Буше зазначив під час спілкування з журналістами у Брюсселі: питання не в тому, що Бельгія виступає проти ідеї, питання лише в гарантіях для неї.
"Уявіть, ми заберемо всі гроші в Росії, а потім, наприклад, міжнародний суд засудить Бельгію за те, що ми взяли ці кошти. При цьому право власності на ці активи не належить Бельгії. Єдиний зв’язок — це компанія, через яку можна отримати ці гроші", — сказав Буше.
Та закликав, аби решта європейських країн "брала на себе відповідальність":
"Якщо решта Європи скаже: "Ми беремо відповідальність разом із Бельгією, ми розділяємо ризики, якщо колись доведеться повернути ці кошти", — у такому випадку для нас це не проблема.
Але якщо решта Європи вимагає від Бельгії взяти ці активи, а потім, якщо виникне якась проблема, та коли настане мир, доведеться їх повертати — і Бельгія залишиться сама — це несерйозно. Якщо ми хочемо бути однією командою, то не лише в хороші часи, а й у складні", — підкреслив бельгійський депутат.
Він зазначив, що бюджет країни не у найкращому стані, тому самотужки вона не зможе впоратися з потенційним фінансовим тягарем.
"З гарантіями ми підемо разом з іншими країнами. Бо Бельгія — це не держава, яка любить блокувати рішення ЄС. Навпаки, ми зазвичай є рушієм Європи", — зазначав Жорж-Луї Буше.
Тож які гарантії можуть готувати для Бельгії? Як пояснює "Телеграфу" економіст, старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel Ніколя Верон, між державами-членами ЄС, ймовірно, є домовленість, що позику для України забезпечать індивідуальними державними гарантіями.
"Тобто, якщо Росія з будь-якої причини не виплатить репарації Україні, позику буде погашено завдяки гарантіям держав-членів", — сказав фахівець
Головна суперечливість — саме в можливості російських заходів проти Бельгії, наприклад, з посиланням на радянсько-бельгійський інвестиційний договір, який було підписано ще за часів СРСР. Цей договір чітко зазначає, що Бельгія не може відчужувати радянські (тепер російські) активи, які перебувають під її юрисдикцією.
"Позиція Бельгії виглядає дещо дивною, тому що, якщо моє розуміння угоди про репараційну позику є правильним, то відчуження російських активів під бельгійською юрисдикцією не відбувається.
Суть схеми полягає в тому, щоб використати фінансовий потенціал, який створює заморожування активів у Європі, без їх конфіскації. Тому виникає запитання, чому Бельгія так наполягає на сценарії можливих російських дій у відповідь, які не мали б підстав", — каже Ніколя Верон.
Економіст також звертає увагу: чим довше тривають переговори щодо кредиту, тим більше податкових надходжень отримує Бельгія. Мова, за його словами, про 25% корпоративного податку на прибуток від відсотків, які Європа наразі отримує від свого надлишку грошових коштів. Якщо ж позику під репарації буде реалізовано, потік податкових доходів для держави припиниться.
"Існує думка, і я не знаю, наскільки вона є дійсно важливим фактором, що бельгійський уряд просто продовжує переговори, щоб отримати трохи більше податкових надходжень", — підкреслює експерт.
Питання, чи мають російські юристи достатньо впливу, щоб подавати позови, яких дійсно могли б боятися європейські країни, Ніколя Верон називає "складним".
"Особисто я не бачу, як Росія могла б обґрунтувати претензію про відчуження активів, якщо їх фактично не відчужують. Це дуже простий момент. Звісно, Росія може вживати односторонні дії, які можуть бути легальними чи нелегальними у її власній правовій системі.
Така практика вже мала місце у відношенні до Європи. Через це ситуація залишається дещо туманною", — каже експерт.
Зазначимо, що наступний етап обговорень щодо репараційного кредиту очікується у грудні під час чергової зустрічі європейських лідерів. І як розповіла "Телеграфу" міністерка європейських справ Данії Марі Б’єрре, нині її країна, яка головує в Раді ЄС, продовжує складні дискусії з партнерами.
"Данія є рішучим прихильником України, і для нас важливо знайти модель, яка буде прийнятною для всіх держав-членів. Нам потрібна участь кожної з них. Я вірю, що це можливо, але попереду — непроста робота", — анонсувала міністерка.
Натомість економіст центру Bruegel Ніколя Верон висловлює думку, що грудень є "реалістичним" терміном для ухвалення фінального рішення щодо репараційного кредиту для Києва.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 листопада 2025
