Вивезла родинний архів, лікувала дітей і була заарештована: чим ще було насичене життя Ольги Косач (фото)
Сестра Лесі Українки, Олеся Зірка, була не тільки письменницею, а й лікаркою, бібліографкою та перекладачкою
Ольга Косач-Кривинюк — українська письменниця та перекладачка, відома не лише як сестра Лесі Українки, а й своєю освітньою роботою, перекладами і громадською активністю.
"Телеграф" вирішив детально розповісти про насичене життя українки, яка народилась третьою в родині Косачів. Як і інші в її родині, вона також взяла собі псевдонім — Олеся Зірка.
Дівчинка побачила світ у Звягелі, тепер Новоград-Волинський, Житомирської області у 1877 році. Вона була дочкою Олени Пчілки та Петра Косача, сестрою Лесі Українки та ще п’яти дітей. З раннього дитинства Ольга проявляла неабияку старанність: вже у п’ять років навчилася писати, щоб скласти листа бабусі, а надалі здобувала знання вдома під керівництвом матері, старших братів і запрошених учителів. Леся Українка відігравала особливо важливу роль у навчанні сестри, навчаючи її літератури, музиці та загальному розвитку.
Ольга отримала домашню освіту, засвоїла французьку, німецьку та інші мови, а пізніше вступила до Київської приватної жіночої гімназії О. Дучинської, яку закінчила із золотою медаллю. Вона продовжила навчання у додатковому класі, поглиблюючи знання з математики, і згодом стала слухачкою Вищих жіночих медичних курсів у Санкт-Петербурзі. Там вона активно займалася перекладацькою та редакторською діяльністю, підтримувала українську студентську громаду і брала участь у культурному житті міста.
У 1904 році Ольгу заарештували під час державних екзаменів на медичних курсах, але після двох місяців її звільнили під нагляд. Після завершення навчання вона одружилася з Михайлом Кривинюком і проживала спочатку у Празі, а потім повернулася до Києва. В тому ж році, 1905, народила сина Михайла. Через політичні причини вона не могла працювати лікаркою на Волині, проте від 1910 року Ольга служила земською патронажною лікаркою для дітей-сиріт у Лоцманській Кам’янці поблизу Катеринослава.
Окрім професійної діяльності, Ольга Косач займалася перекладами з англійської, французької, польської, чеської та скандинавських мов, організувала ткацьку майстерню та гурток вишивання. У 1928 році вона видала "Українські народні узори з Київщини, Полтавщини і Катеринославщини. Випуск І", зібравши і відтворивши традиційні орнаменти. Упродовж життя вона поєднувала медичну практику, педагогічну діяльність і культурно-громадську роботу, часто перевантажуючи себе і навіть хворіючи. Серед всього цього в 1920 році народила другого сина Василя.
У дні УНР вела творчу роботу, перекладала художню літературу і видала книгу "Стародавня історія східних народів" (1918). Вона також зберегла цінний архів родини Косачів, який містив неопубліковані твори Лесі Українки, її вірші-трени та хронологію життя письменниці. У 1929 році її чоловіка заарештували через підозру в діяльності СВУ. Наприкінці 1937 р. заарештували та відправили до трудових таборів і сестру Ізидору, тому Ольга Косач також перебувала в очікуванні арешту
Під час Другої світової війни Ольга Косач-Кривинюк евакуювалася з молодшим сином Василем та сестрою Ізидорою спочатку через Львів до Праги, а потім до Німеччини, перевізши з собою родинний архів. Цей архів зберігав спадщину Лесі Українки для нащадків і став безцінним джерелом української культури.
Ольга Косач-Кривинюк померла 11 листопада 1945 року в таборі для переміщених осіб в Аугсбурзі (Німеччина). Вона похована на міському цвинтарі, а на могильному камені висічено: "Зоре моя! Твоє світло повік буде ясне!"
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, чи правда, що Тарас Шевченко залицявся до малолітніх, заміжніх та мав сина від чужої дружини.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 листопада 2025
