«Фаянсові квіти української скульпторки Фелії Фальчук — шедеври, що здаються нерукотворними», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
Сьогодні ж мова піде про українську скульпторку Фелію Фальчук, фаянсові квіти якої здаються нерукотворними. Вона створювала їх в останні роки свого життя. У кожній квітці — життєствердна сила та меседж: люди, цінуйте життя, воно чудове.
Серце геніальної одеської скульпторки Фелії Фальчук перестало битися у 2013 році. Та неймовірні фаянсові квіти, які вона створила, назавжди залишаться у скарбниці українського мистецтва.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про надзвичайно красиві роботи вітчизняної керамістки, якими можна милуватися нескінченно.
— Цей спогад — наче епілог до життя, яке було сповнене світла, майстерності й тихої гідності, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Мисткиня Фелія Фальчук, уже слабка, але з ясним поглядом і жагою до життя, сказала своїй молодій колезі й подрузі Олені Жерновій в останню їхню зустріч: «Посадіть іриси, будемо по них розписувати фаянсові…» Іриси, водночас ніжні та міцні, були її улюбленими квітами.
Цей фаянсовий букет — спільна робота Фелії Фальчук і Олени Жернової. Фелія Фальчук виліпила квіти вручну — точні, натхненні, живі, а Олена Жернова розписала їх м’якими переливами бузкового, блакитного, жовтого. Разом вони створили щось більше, ніж просто вазу з квітами. Це історія про творчу дружбу, талант та вічність…
— Яка краса!
— Фелія Яківна Фальчук — скульпторка, педагог, майстриня, чия доля нерозривно пов’язана з Одесою. Її шлях — від великих монументальних композицій до ліричних квіткових фаянсових рельєфів, що вражають красою та вишуканістю. Вона прожила понад 90 років. Народилась у 1922 році. У 1949 році закінчила Київський художній інститут. Викладала в Одеському художньому училищі. Фелія Фальчук пронесла через усе життя вірність мистецтв. Її творчість у 2000-х — це розмова майстрині з часом.
Вона вже не прагнула монументальності, натомість відкривала у малому — в одній квітці, в русі пелюстки — всесвітню правду про життя і красу. Її фаянсові квіти — пластична поезія життя, втілена руками людини, яка прожила майже століття, несучи в собі і спогади про війну, і радість мирного творення, і тиху любов до кожної квітки. Її пізні твори — «Маки», «Троянда», «Бузок і троянди», «Іриси» та інші — ніби розмова з вічністю. Ось робота «Маки» — у ній відчувається подих літа.
— Її букети — це квіти, що не зів’януть, тому що виліплені з любові, витримані в полум’ї, освячені світлом, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — У цих роботах кожна форма продумана, кожна лінія — продовження руху серця. Це заповіт краси, який звучить не гучно, а глибоко. Рельєфи, втілені у фаянсі, — як тихі ікони природи. Ось фаянсовий рельєф «Бузок і троянди». Поезія спокою й світла застигла у квітковому букеті.
Тендітні суцвіття бузку переплітаються з важкими бутонами троянд. У цьому поєднанні — не просто декоративність, а відчуття життєвого ритму: ніжне й міцне, юне й вічне, запах спогадів і світла.
Глянцева поверхня фаянсу передає вологість пелюсток, їхню крихкість і природну красу. Палітра — вишукана, приглушена, побудована на переходах між бузковим, кремовим, бордовим і попелясто-рожевим — нагадує старовинну пастель, у якій розчинено ностальгію. Робота вражає тим, що у фаянсі, матеріалі земному й твердому, художниця створює ілюзію дихання. Фелія Фальчук ніби доводить: навіть у найспокійнішій формі можна почути серце природи — якщо ліпити не лише руками, а й душею. Фаянсові квіти Фелії Фальчук — шедеври, що здаються нерукотворними.
— Яка робота ваша улюблена?
— Мені подобаються всі квіти Фелії Фальчук, вони зворушують. У них є щось глибоко людяне — тиша, гідність і довіра до краси. Її квіти не прагнуть вразити чи шокувати — вони говорять дуже просто, але щиро. У цьому є велика сила: мистецтво, яке не демонструє, а лікує. Мені подобаються ці роботи, бо вони — як молитва про красу, що не минає, і як тихий доказ того, що душа мистецтва живе навіть у маленькій фаянсовій пелюстці.
Ось букет тюльпанів. Квіти немов проростають з площини фаянсової тарелі: червоні, жовтогарячі, вохристі пелюстки, густо покриті поливою, виблискують, як розпечене скло. Кожна квітка має власний характер: одна розкрита до світу, інша ще зберігає тремтіння бутону. Глибокі тіні між листям створюють ефект руху — наче цей букет дихає, ловлячи останні промені полудня. Рельєфна рама з орнаментом, оздоблена рожево-золотим підглазурним декором, надає композиції урочистості.
— Тюльпани як справжні…
— Так. Фелія Фальчук, майстриня монументальної пластики, у своїй пізній творчості створює квіткові рельєфи, де природа набуває скульптурної глибини і духовної сили. Ось ще одна чудова робота «Хризантеми». У цьому рельєфі — осіння краса, втілена у квітці, яка здавна символізує спокій, гідність і довговічність. Колористика побудована на переливах бузково-лілових і сріблясто-зелених відтінків, що надає композиції камерної шляхетності.
Тут немає пафосу — лише мовчазна розмова з природою, у якій художниця бачить не тільки красу для ока, а спокій для душі.
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповіла, як пісня про Гандзю надихнула українських фарфористів на створення справжніх шедеврів.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Фелія Фальчук. «Бузок і троянди». Одеса. 2000-ті
Читайте нас у Facebook
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 листопада 2025
