Крок вперед і два – назад: містер Трамп виконує «танго товариша Леніна»
Вислів «крок вперед, два кроки назад» давно став крилатою фразою, що означає, що прогрес у якомусь справі є, але його слід відкат назад, іноді навіть більший, ніж початковий прогрес , тобто результатом може бути навіть прогрес, в регрес. Саме так виглядає політика Трампа щодо України та війни в ній з його другої появи в Білому домі в січні нинішнього року. Зустріч Трампа з Сі Цзіньпіном у Південній Кореї є ще одним підтвердженням того, про що активно пишуть західні медіа, навіть ті, які вважаються близькими до республіканців.
Старшому поколінню, яке навчалося в радянських вишах, мають бути зрозумілі алюзії, на яких побудований заголовок нижченаведеного опусу.
Для тих, хто з різних причин не знає, пояснюємо.
Сенс крилатої фрази «крок вперед і два назад» вказано вище. Саме так називалася робота Володимира Ульянова-Леніна, видана в Женеві в 1904 році і присвячена процесам після II з’їзду Російської соціал-демократичної робітника (РСДРП) в липні-серпні 1203 року, оскільки поділ на більшовиків і меншовиків сталося пізніше, що призвело до появи РСДРП (б) року.
Є версія, що назву «ленінське танго» зазначену назву роботи, що вивчалася у вузах і навіть школах, отримав у студентів у вигляді такого собі «жарту гумору». Відверто кажучи, свого часу особисто з цим стикатися не доводилося, але звучить кумедно.
До речі, існувало й поняття «брежневського танго», яким позначали нелогічну політику часів Брежнєва, хоча таке визначення саме собою виглядає недостатньо логічно.
На цьому вступний «історико-алюзійний» екскурс закінчимо і перейдемо до чергового не надто афішованого, але досить очевидного повороту щодо адміністрації Трампа війни в Україні у зв’язку з його зустріччю з товаришем Сі.
Нагадаємо, що після того, як у Трампа, нарешті, остаточно переконалися в тому, що Кремль нахабно тягне час з метою продовження війни, а також відверто знущаються над Штатами та Трампом особисто, політика нинішнього господаря Білого дому зазнала чергового повороту. Намічену зустріч Трампа з Путіним у Будапешті було перенесено на невизначений час, тобто скасовано, а також було ведено санкції щодо двох найбільших російських нафтових компаній «Роснефть» і «Лукойл», про що докладно йшлося у двох останніх публікаціях Інтернет-видання «Економічні Новини». » та « Над Лукойлом і Роснефтью грізно риє «Буревісник», тільки Трамп не з полохливих і підводним човном погрожує ».
У другому із зазначених текстів висловлювався певний скепсис щодо того, що Білий дім справді буде до кінця проводити послідовну санкційну політику.
Після цього були заяви Трампа і чиновників адміністрації про те, що адміністрація неухильно добиватиметься виконання санкцій і планує посилювати, щоб змусити Москву оголосити перемир’я по лінії фронту і сісти за стіл переговорів.
Показовими в цьому сенсі є слова посла США при НАТО Меттью Уітакера, якого цитує Bloomberg.
Він заявив, що президент США Дональд Трамп має намір реалізувати та суворо забезпечити виконання нових жорстких санкцій проти російської нафтової галузі, щоб змусити Володимира Путіна розпочати переговори щодо завершення війни з Україною.
«Ми ввели ці санкції і маємо намір домогтися їхнього виконання. Можливо, саме цей крок дозволить Путіну сісти за стіл переговорів і покласти край цій війні, як мінімум, розпочавши з перемир’я, щоб можна було домовитися про остаточне врегулювання», — зазначив Вітакер.
За словами Вітакера, оголошення про санкції – це лише початок.
«Президент Трамп тримає усі козирі у своїх руках — і це лише один із них. Він має ще багато ходів попереду», — підкреслив посол США в НАТО, явно натякаючи на можливість посилення санкцій.
Сумніви у цьому висловлювалися експертами спочатку.
Зокрема, аналітик Фонду Карнегі Сергій Вакуленко зазначив, що санкції Трампа щодо «Лукойлу» та «Роснафти» скоротять доходи РФ, але не в кілька разів, і навряд чи спонукають Путіна завершити війну.
За його оцінкою, великі китайські та індійські нафтопереробники можуть на якийсь час «зобразити готовність» відмовитися від нафти «Лукойлу» та «Роснафти», але лише для того, щоб знову почати купувати її, коли увага Трампа перейде, скажімо, на Венесуелу. А дрібніші покупці і цього робити не стануть.
Вакуленко прогнозує, що Індія та Китай не захочуть втрачати зручного постачальника з низькими цінами, а війну в Україні сприймають як чужу.
«Санкції наробили багато галасу — здебільшого тому, що вони стали першими, запровадженими після повернення Дональда Трампа до Білого дому. В іншому ж вони несуть трохи нового: «Роснефть» і «Лукойл» тепер опинилися приблизно під такими ж обмеженнями, під якими ще з 10 січня 2025 знаходяться дві інші великі російські нафтові компанії — «Сургутнафтогаз» і «Газпром Нафта». Січневі санкції, введені адміністрацією Джо Байдена, що йде, теж спочатку здавалися грізними. Але обсяги видобутку та експорту в обох компаній практично не знижувалися, а накладні витрати і знижки, що виросли, при поставках в Індію і Китай повернулися до досанкціонних значень. Основні обсяги експорту пішли через компанії-фронти, але обидві компанії досить часто відправляють нафтові вантажі від свого імені. Тому поки що немає серйозних підстав очікувати, що дві наступні нафтові компанії не зможуть впоратися з тим самим завданням», – пише Вакуленко.
Він зазначає, що світовий ринок також не вірить у різке зниження постачання нафти з Росії. Інакше зростання цін на нафту склало б 20-30 доларів за барель, а не 5 доларів, як зараз.
За оцінкою експерта через нові санкції експорт нафти з Росії може скоротитися на 700 тисяч барелів на день (загалом Росія експортує 4-5 млн барелів на день). І такий обсяг (700 тисяч) зараз на світовому буде не так уже й складно замістити.
Однак санкції створять проблеми для закордонних проектів «Лукойлу» та «Роснафти». Головний біль з’явиться і у Євросоюзу, оскільки азербайджанський Шах-Деніз, у якому є частка “Лукойлу”, є важливим постачальником газу для ЄС.
Вакуленко зазначає, що Трампу взагалі необов’язково було запроваджувати якісь нові санкції, щоб створити Росії серйозні проблеми. Достатньо було змусити працювати старі — наприклад, почати системно боротися за дотримання стелі або виявляти і карати покупців і посередників російської нафти.
Але це не дало б миттєвого ефекту і виглядало б як продовження політики адміністрації Джо Байдена. А нові санкції — це «голосно, видовищно та привертає увагу». Хоча весь попередній досвід і показує, що такий крок не здатний змінити позицію Путіна і матиме лише короткостроковий та не надто глибокий ефект.
Вакуленко звертає увагу, що за останні роки одразу кілька тенденцій помітно обмежили ефективність санкційної політики США. Після російського вторгнення в Україну під санкції підпали обороти в сотні мільярдів доларів, довкола яких швидко зростає альтернативна фінансова система. А в ній стає достатньо місця для різноманітних агентів, для яких потрапляння до проскрипційних списків більше не виглядає як повний крах і розуміють, як працюватимуть, навіть підпавши під санкції.
По-друге, з’явилося усвідомлення, що США більше не всесильні і не можуть запроваджувати санкції безболісно для себе. Тепер торгівля з великими економіками на кшталт Китаю та Індії для Америки як мінімум не менш важлива, ніж торгівля з Америкою для них. Лідери цих країн добре це розуміють і не соромляться протистояти американському тиску.
Зрештою, США стало набагато складніше системно моніторити введені санкції. Домогтися їхнього стовідсоткового виконання не виходило і раніше, але з потраплянням під них такої великої економіки, як російська, порушення санкцій набули принципово іншого масштабу.
Словом, відзначимо від себе, у санкції спочатку вірилося і віриться слабо.
Як співав Макаревич майже 60 років тому. «обіцянням я не вірю».
На можливе ослаблення інтересу Трампа до України та війни в ній одразу звернули увагу західні медіа.
Про те, що запал Трампа щодо Росії згасає, оскільки він виводить війська з Європи, не дає «Томагавки» і не тисне на Китай щодо нафти, повідомив телеканал Fox News , близький до республіканців.
Зазначається, що колись жорстка позиція президента США щодо України знову пом’якшилася до більш стриманого підходу. Трамп тепер, схоже, набагато менше прагне допомагати Києву чи примушувати Росію до припинення війни. Скорочення американських військ у східній Європі «стане запрошенням для Росії посилити свої атаки на Україну та посилити свій вплив у регіоні», заявив європейський чиновник. Йдеться про оголошений висновок частини американського контингенту з Румунії.
Це “типовий маятник Трампа: сьогодні в один бік, завтра в інший”, зазначив у розмові з Fox News анонімний європейський дипломат.
Останні дії Трампа говорять про «перехід від терміновості до смирення» — і про зовнішню політику, яка виглядає дедалі реактивнішою, а не стратегічною.
«Хоча Трамп стверджує, що його адміністрація прагне світу «силою», його останні дії та риторика малюють складнішу картину, яка змушує союзників ворожити, яка версія політики Трампа щодо України візьме гору на наступному етапі», – резюмує телеканал Fox News, повторимо, близький до республіканців.
У свою чергу, Bloomberg також констатує, що видимі підсумки зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна викликають сумнів у подальшому посиленні санкцій проти Москви.
Повідомляється, що президент США Дональд Трамп під час зустрічі з лідером КНР Сі Цзіньпіном у четвер не обговорював питання щодо російської нафти, поставивши під питання перспективи посилення санкційного тиску на Росію з метою припинення агресії проти України.
«Ми, насправді, не обговорювали нафту. Ми говорили про те, як можемо працювати разом, щоби спробувати завершити цю війну», – сказав Трамп.
Відсутність серйозного тиску з боку Вашингтона на Пекін означає, що нафта залишиться ключовим джерелом фінансування військових зусиль Москви, незважаючи на те, що минулого тижня Трамп оголосив про перші санкції проти Росії – під обмеження потрапили «Роснефть» та «Лукойл», пише Bloomberg. «Якщо Трамп не порушує тему російської нафти у розмові з Сі, це підриває весь сенс санкційної політики. Не можна заявляти про жорсткий
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 листопада 2025
